Рішення

від 05.04.2023 по справі 471/990/22

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/990/22

Провадження №2/471/49/23

Номер рядка звіту 61

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"05" квітня 2023 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді - Гукової І.Б.,

за участю секретаря - Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Братське цивільну справу № 471/990/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації, скасування рішення Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області № 21 від 23.06.2021 року в частині,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування та скасування рішення № 21 від 23.06.2021 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік- ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається, в тому числі, з земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 4821485100:01:000:0561, для ведення особистого селянського господарства та яка була передана спадкодавцю відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у миколаївській області від 13.05.2020 року № 8647-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та рішення Братської селищної ради № 21 від 23.06.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства». Позивач є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка та звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва з посиланням на те, що рішення про надання спадкодавцю у власність земельної ділянки було прийняте вже після його смерті. Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцю, позивач звертається до суду із вказаним позовом.

Позивач до суду не з`явилася, надіслала заяву в якій підтримала позовні вимоги та просила про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання свого представника не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши надані в обґрунтування позовних вимог письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.15).

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина, позивач ОСОБА_1 , яка у передбачений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається в тому числі із земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4821485100:01:000:0561, для ведення особистого селянського господарства та яка була передана спадкодавцю відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.05.2020 року № 8647-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та рішення Братської селищної ради № 21 від 23.06.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» (арк..с. 18, 10).

Згідно роз`яснення державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянки неможливо, у зв`язку з тим, що право власності на неї набуте після смерті спадкодавця (арк..с.21).

У відповідності до положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі статтею 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права. Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Оскільки за життя ОСОБА_2 розпочав приватизацію земельної ділянки (кадастровий номер: 4821485100:01:000:0561), а позивач є спадкоємцем за законом після його смерті, то вважається, що позивач набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали покійному на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.

Згідно ст.. 25 ЦК України здатність мати цивільні права і обов`язки припиняється у момент смерті фізичної особи.

Таким чином, рішення Братської селищної ради Миколаївської області № 21 від 23.06.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», яким затверджено проектну документацію та безоплатно передано ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер: 4821485100:01:000:0561, для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (колишньої Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області) в цій частині підлягає скасуванню, як таке, що прийняте вже після смерті останньої.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача.

Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду з цим позовом.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування та скасування рішення № 21 від 23.06.2021 року- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер: 4821485100:01:000:0561, для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (колишньої Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області).

Скасувати рішення Братської селищної ради Миколаївської області № 21 від 23.06.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер: 4821485100:01:000:0561 для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (колишньої Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області).

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце провижання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Братська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, місце розташування: вул. Миру, 104, смт. Братське Вознесенського району Миколаївської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України до Миколаївського апеляційного суду

СуддяІ.Б. Гукова