Постанова

від 03.04.2023 по справі 15/857-б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. Справа№ 15/857-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Гарник Л.Л.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

ліквідатор БК "УкрАзіаБуд" Сомова І.В. - посвідчення;

від ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" - не з`явився;

від АТ «Укртрансгаз» - Кравченко С.В. довір. №1-3233 від 05.12.0222р.;

від КП виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» - Юр М.А. довір. №23/09/21-09 від 23.09.2021р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд" арбітражної керуючої Сомової І.В.

на ухвалу господарського суду м.Києва від 12.10.2022р.

(повний текст складено 18.11.2022р.)

у справі №15/857-б (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой"

до Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 12.10.2022р. по справі №15/857-б відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражної керуючої Сомової І.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на учасників та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд»; відкладено розгляд справи; зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражну керуючу Сомову І.В. у строк до 10.01.2023 вчинити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів банкрута у ліквідаційній процедурі (вичерпний перелік заходів), завершити ліквідаційну процедуру та подати на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, складений у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 01.12.2022р. ліквідатор Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд" арбітражний керуючий Сомова І.В. подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 12.10.2022р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині, а саме скасувати пункт 1 ухвали господарського суду м.Києва від 12.10.2022р. і прийняти нове рішення, яким: покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у розмірі 116 028 240,47 грн., у зв`язку з доведенням до банкрутства, на учасників та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд»; стягнути солідарно із учасників та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд» грошові кошти в розмірі 116 028 240,47 грн. за зобов`язаннями Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд».

У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять відмовити ліквідатору Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд" арбітражній керуючій Сомовій І.В. у задоволенні апеляційної скарги та застосувати до вимог ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства строки позовної давності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд" арбітражного керуючого Сомової І.В. на ухвалу господарського суду м.Києва від 12.10.2022р. по справі №15/857-б та призначено її до розгляду на 06.03.2023р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023р. апеляційну скаргу ліквідатора Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд" арбітражного керуючого Сомової І.В. на ухвалу господарського суду м.Києва від 12.10.2022р. по справі №15/857-б прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

06.03.2023р. колегією суддів у судовому засіданні по справі №15/857-б оголошено перерву до 03.04.2023р. на підставі ст. 216 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора БК "УкрАзіаБуд" Сомової І.В. та представників АТ «Укртрансгаз» і КП виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник звернувся до місцевого суду із заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 15.12.2006р. було порушено провадження у справі №15/857-б.

Ухвалою підготовчого засідання місцевого суду від 01.02.2007р. було визнано розмір вимог ініціюючого кредитора на суму 1 188 070, 80 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Солодкого Т.П. та призначено попереднє засідання суду.

Постановою господарського суду м.Києва від 23.09.2015р. Будівельну корпорацію "УкрАзіяБуд" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Титаренка Миколу Олександровича.

Ухвалами господарського суду м.Києва від 11.10.2017р. було усунено арбітражного керуючого Титаренка Миколу Олександровича від виконання повноважень ліквідатора Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд", призначено ліквідатором Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд" арбітражну керуючу Сомову Ірину Вікторівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1161 від 19.07.2013р.), замінено Товариство з обмеженою відповідальністю "П.О.Л.Е." на Товариство з обмеженою відповідальністю " Рудне П.О.Л.Е.".

24.05.2021р. до місцевого суду від ліквідатора банкрута арбітражної керуючої Сомової І.В. надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на учасників та колишніх посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіабуд».

Ухвалою господарського суду м.Києва від 05.07.2021р., зокрема, залучено до участі у справі у якості осіб, щодо яких заявлено вимоги про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства: Компанію «LONDON ENGINEERING INVESTMENTS LIMITED» (Сполучене Королівство, 13413, вул. Нью Бонд, 72, м. Лондон (13413, 72, New Bond Street, London, W1Y9DD, United Kingdom)); Українську Державну Корпорацію по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» (вул. Прорізна, буд. 15, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код: 00012256); Державну установу «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» (вул. Мироносицька, буд. 25, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код: 00209740); Приватне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (вул. Пожарського, буд. 4, нежиле прим. 63, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код: 20355550); Українську державну корпорацію по транспортному будівництву «Укртрансбуд» (вул. Богданівська, буд. 3, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код: 00034861) та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд»: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_1 ; ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ); ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 ); ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 ), здійснено виклик у судове засідання та визнано явку обов`язковою учасників справи, ліквідатора банкрута арбітражну керуючу Сомову Ірину Вікторівну та представників залучених до участі у справі осіб.

Обґрунтовуючи вказану заяву, заявником зазначено, що, згідно ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, передбачених, зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства.

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам боржника.

Згідно п.п.52.1 п.52 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2020р. по справі №904/6379/16 об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до Боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.

Розмір визнаних місцевим судом та незадоволених у цій справі вимог кредиторів на дату складання заяви ліквідатором банкрута становить 116 028 240,47 грн.

Підпунктом 52.2 пункту 52 Постанови Верховного Суду від 14.07.2020р. у справі №904/6379/16 визначено, що суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора банкрута, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки, чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 16.06.2020р. у справі №910/21232/16.

Відповідно до установчого договору про створення і діяльність Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд» зі змінами (додаток №1 від 20.03.2003р.), учасники Корпорації делегують правлінню Корпорації певні функції з управління підприємствами-учасниками згідно цього договору (п.3.2 Установчого договору).

Пунктами 10.1 та 10.2 Установчого договору визначено, що вищим органом управління Корпорації є правління, яке складається з вищих посадових осіб Корпорації, перших керівників учасників або з осіб, що уповноважені учасниками належним чином оформленою довіреністю.

Правління правоздатне приймати рішення з будь-яких питань діяльності корпорації.

Відповідно до установчого договору та інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками БК «УкрАзіаБуд» є:

-КОМПАНІЯ «LONDON EHGINEERING INVESTMENTS LIMITED»;

-УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА КОРПОРАЦІЯ ПО ВИКОНАННЮ МОНТАЖНИХ І СПЕЦІАЛЬНИХ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД», код ЄДРПОУ: 00012256;

-ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ОСНОВНОЇ ХІМІЇ (НІОХІМ), код ЄДРПОУ: 00209740;

-УКРНАФТОГАЗБУД», код ЄДРПОУ: 00034708;

-ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ», код ЄДРПОУ: 20355550;

-УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА КОРПОРАЦІЯ ПО ТРАНСПОРТНОМУ БУДІВНИЦТВУ «УКРТРАНСБУД», код ЄДРПОУ: 00034861.

При перевірці відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ліквідатором банкрута було з`ясовано, що ТОВ «Укрнафтогазбуд» (ідентифікаційний код 00034708, місцезнаходження: Україна, 04073, місто Київ, вул. Червоних козаків, 23) в реєстрі відсутнє. В протоколі засідання Правління Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд» №8 від 27.12.2007р. (додатковий том 29, а.с. 208) одним із членів Правління боржника є ЗАТ «Укрнафтогазбуд». Серед юридичних осіб по запиту «Укрнафтогазбуд» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надає інформацію про трьох осіб:

а) ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «ГСІ - УКРНАФТОГАЗБУД» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ГЛОБАЛБУД - ІНЖИНІРІНГ» (ідентифікаційний код: 31640201), стан зареєстровано»;

б) ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРНАФТОГАЗБУД» (ідентифікаційний код: 21661792) стан зареєстровано»;

в) ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО БУДІВНИЦТВУ ОБ`ЄКТІВ НАФТОВОЇ ТА ГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ «УКРНАФТОГАЗБУД» (ідентифікаційний код: 25272314) стан «припинено», дата запису: 25.08.2016р., номер запису: 10691170028002677, підстава: судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 11.08.2016р. №5011-43/17272-2012 господарський суд м.Києва.

Відповідно до вказаного «Укрнафтогазбуд» (ідентифікаційний код 00034708) на дату написання даної заяви є припиненим, тому вимоги до нього не заявлялися.

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» за ідентифікаційним кодом 20355550 Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надало інформацію про ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» (ПРАТ «МЗВМ»), тому позовні вимоги заявлялися до ПРАТ «МЗВМ».

Виконавчим органом корпорації є виконавча дирекція, яку очолює Голова Правління (п.10.2 Установчого договору).

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором банкрута було виявлено наступних вищих посадових осіб корпорації, які входили до Правління боржника:

- ОСОБА_3 з 08.01.1998р. по 30.03.2004р. голова правління БК «УкрАзіаБуд», що підтверджується довідкою Головного управління статистики у м. Києві від 14.04.2008р. №1069 (додатковий том 40, а.с. 248);

- ОСОБА_1 з 30.03.2004р. по 16.05.2006р. голова правління БК «УкрАзіаБуд», що підтверджується довідкою Головного управління статистики у м. Києві від 14.04.2008р. №1069, відповідно до протоколу засідання Правління боржника №34 від 12.12.2003р. - Перший заступник Голови Правління та член Правління (додатковий том 34, а.с. 49);

- ОСОБА_4 - до 21.04.2006р. перший заступник Голови Правління згідно Протоколу № 1 засідання Правління боржника від 21.04.2006 (додатковий том 42, а.с. 181), відповідно до протоколу засідання Правління боржника №34 від 12.12.2003р. - Заступник Голови Правління та член Правління;

- ОСОБА_5 - згідно Протоколу №1 засідання Правління боржника від 21.04.2006р. відсторонений на час перевірки від виконання обов`язків Першого заступника Голови Правління з організаційних питань боржника, відповідно до протоколу засідання Правління боржника №34 від 12.12.2003р. - Заступник Голови Правління та член Правління;

- ОСОБА_6 - згідно Протоколу №1 засідання Правління боржника від 21.04.2006р. відсторонений на час перевірки від виконання обов`язків Виконавчого директора боржника, відповідно до протоколу засідання Правління боржника № 34 від 12.12.2003р. - Виконавчий директор;

- ОСОБА_7 - з 15.08.2002р. головний бухгалтер до травня 2006 року, Головний бухгалтер та Фінансовий директор (додатковий том 42, а.с. 176), згідно Протоколу №1 засідання Правління боржника від 21.04.2006р. відсторонена на час перевірки від виконання обов`язків фінансового директора та головного бухгалтера боржника;

- ОСОБА_2 з - 16.05.2006р. по 03.04.2007р. Голова Правління БК «УкрАзіаБуд» згідно довідки Головного управління статистики у м.Києві від 14.04.2008р. №1069, Протоколу №1 засідання Правління боржника від 21.04.2006р., Протокол №8 засідання Правління від 27.12.2007р. (додатковий том 29, а.с. 208);

- ОСОБА_8 - перший заступник Голови правління на травень 2006 року, що підтверджується наказом №1 від 05.06.2006р. (додатковий том 37, а.с. 18);

- ОСОБА_9 з 03.04.2007р. по 09.11.2007р. Голова Правління боржника згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві від 14.04.2008р. №1069 та Протоколу № 8 засідання Правління від 27.12.2007р.

Отже, на думку ліквідатора банкрута, всі вказані особи є суб`єктами правопорушення.

У п.53 Постанови від 14.07.2020р. по справі №904/6379/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення, (ліквідатором) необхідна конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема, із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

У цих висновках суд звертається, у тому числі до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2018р. у справі №923/862/15, від 05.02.2019р. у справі №923/1432/15, від 10.03.2020р. у справі №902/318/16 та від 16.06.2020р. у справі №910/21232/16.

Згідно акту перевірки обсягів виконаних робіт на об`єкті «Житлові будинки з монолітного залізобетону у 2-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м.Києва», від 01.07.2020р. №03/105-296, складеного КП «Київекспертиза» (далі - Акт, том 27 а.с.85-133) за період виконання робіт з квітня 2000 року по грудень 2008 року БК «УкрАзіаБуд» завищено вартість виконаних робіт:

1) по житловому будинку №1 на суму 7529,848 тис. грн.;

2) по житловому будинку №2 - на 6 269,448 тис. грн. (5743,407 тис. грн. як замовником та 526,041 тис. грн. як генпідрядником);

3) по житловому будинку №3 - на 2 040,16 тис. грн. (1355,968 тис. грн. як замовником та 684,192 тис. грн. як генпідрядником);

4) по житловому будинку №4 - на 6 002,82 тис. грн. (5044,57 тис. грн. як замовником та 958,25 тис. грн. як генпідрядником);

5) по житловому будинку №5 - на 5 002,464 тис. грн. (1847,517 тис. грн. по роботах та 1065,72 тис. грн. по обладнанню як замовником та 2089,227 тис. грн. як генпідрядником);

6) по житловому будинку №6 - на 8 455,554 тис. грн. (7531,715 тис. грн. як замовником та 923,839 тис. грн. як генпідрядником);

7) по паркінгу - на 15095,516 тис. грн.;

8) по підсиленню існуючого колектора - на 4 418,125 тис. грн.;

9) по тимчасовим будівлям та спорудам - на 153,517 тис. грн.;

10) по зовнішнім інженерним мережам та вертикальному плануванню - на 3,549 тис. грн.

Отже, ліквідатор банкрута зазначав, що суб`єктами правопорушення укладалися правочини на виконання робіт та надання послуг або придбання товарів за завищеними цінами, що призвело до збільшення зобов`язань боржника, відсутності грошових коштів у його розпорядженні та до неможливості виконання боржником зобов`язань.

Відповідно до Акту експертами було встановлено:

- по житловому будинку №3 завищення вартості виконаних робіт за підписаними Замовником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд», Генпідрядником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд» та Субпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонбуд» актами приймання виконаних підрядних робіт за період виконання робіт з жовтня 2004 року по березень 2006 року складає 684 192 грн. (том 27, а.с. 102): - завищення обсягів робіт - 310 088,00 грн.; - завищення вартості матеріалів - 192 170,00 грн.; - перерахована вартість опалубки - +478 235,00 грн.; витрати на ризик - 54 279,00 грн.; - завищення вартості витрат, що виникла через невірне застосування РЕКНів - 405 888,00 грн.; - завищення вартості експлуатації машин та механізмів - 200 002,00 грн.;

- по житловому будинку №5 завищення вартості виконаних робіт за підписаними Замовником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд» та Генпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «КВЕР» (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ», код 19477779) актами приймання виконаних підрядних робіт за період виконання робіт з квітня 2004 року по серпень 2005 року складає 1 256 651 грн. (том 27, а.с. 109): - завищення обсягів робіт - 1 068 163,00 грн.; - завищення вартості експлуатації машин та механізмів - 61 570,00 грн.; - завищення вартості витрат, що виникло через невірне застосування РЕКНів - 50 290,00 грн.; - завищення вартості загальновиробничих витрат - 59 603,00 грн.; - завищення вартості витрат на ризик - 16 935,00 грн.;

- по житловому будинку №5 завищення вартості виконаних робіт за підписаними Замовником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд», Генпідрядником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд» та Субпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Алес Буд» актами приймання виконаних підрядних робіт за період виконання робіт з листопаду 2004 року по квітень 2006 року складає 832 666 грн. (том 27, а.с. 109): - завищення обсягів робіт - 395 400,00 грн.; - завищення вартості витрат, що виникла в через невірне застосування РЕКНів - 437 266,00 грн.;

- по житловому будинку №6 завищення вартості виконаних робіт за підписаними Замовником - Головним управлінням внутрішніх військ МВС України та Генпідрядником -Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд» (в тому числі: субпідрядник - ТОВ «Монолітспецбуд») актами приймання виконаних підрядних робіт за період виконання робіт з квітня 2000 року по вересень 2003 року складає 7 531 715 грн. (том 27, а.с. 115): - завищення обсягів робіт - 6 525 195,00 грн. (ТОВ «Монолітспецбуд», БК «УкрАзіаБуд» (власними силами), ТОВ «КВЕР»; - завищення вартості матеріалів - 872 324,00; перерахована вартість опалубки - +744 766,00 грн.; - завищення вартості трудових витрат - 32 043,00 грн.; - витрати на ризик - 86 538,00 грн.; - завищення вартості витрат, що виникло в через невірне застосування РЕКНів - 419 008,00 грн.; - завищення вартості прибутку - 7 461,00 грн.; - завищення вартості випробування паль - 8 123,00 грн.; - завищення вартості експлуатації машин та механізмів - 205 700,00 грн.; - завищення вартості заробітної плати - 72 700,00 грн.; - завищення вартості відрахувань до інноваційного фонду - 31 772,00 грн.; - завищення вартості витрат на охорону об`єкту - 11 195,00 грн.; - завищення вартості витрат на роботу в літній період - 3 586,00 грн.; - завищенні вартість інших витрат - 836,00 грн.; - перерахована вартість обладнання - +506 684,00 грн.;

- по житловому будинку №6 завищення вартості виконаних робіт за підписаними Генпідрядником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд» та Субпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «КВЕР» актами приймання виконаних підрядних робіт за період виконання робіт у березні 2004 року складає 20 911 грн. (том 27, а.с. 117): - завищення обсягів робіт - 19 760,00 грн.; - завищення вартості матеріалів - 324,00 грн.; - завищення витрат на ризик - 827,00 грн.;

- по житловому будинку №6 завищення вартості виконаних робіт за підписаними Генпідрядником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд» та Субпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Алес Буд» актами приймання виконаних підрядних робіт за період виконання робіт з серпня 2004 року по квітень 2006 року складає 902 928 грн. (том 27, а.с. 117): - завищення обсягів робіт - 717 621,00 грн.; - завищення вартості витрат, що виникла в через невірне застосування РЕКНів -185 307,00 грн.

Також експертами було виявлено, що завищення вартості виконаних робіт за підписаними Замовником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд» та Генпідрядником - Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд» актами приймання виконаних підрядних робіт:

- за період виконання робіт з січня 2004 року по квітень 2006 року по житловому будинку № 2 складає 526 041 грн. (том 27, а.с. 99);

- за період виконання робіт з січня 2005 року по квітень 2006 року по житловому будинку № 4 складає 958 250 грн. (том 27, а.с. 106);

- за період виконання робіт за червень 2004 року по тимчасовим будівлям та спорудам складає 285 151 грн. (том 27, а.с. 124).

Отже, як зазначав ліквідатор банкрута, дії Правління боржника призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, а це завдало великої матеріальної шкоди кредиторам.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2005р. між Акціонерним банком «Мрія» та боржником було укладено договір, зареєстровано в реєстрі за №5000 (том 27 додатковий, а.с. 57-58), про надання боржником, як поручителем Консорціуму «Укріндустрія», у заставу майнових прав на квартири. Вартість заставного майна визначена у сумі 414 574,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 2 093 598,70 грн. Сума кредиту, що надавався Консорціуму «Укріндустрія», становила 1 000 000,00 доларів США. Строк повернення-до 06.10.2006р.

Незважаючи на закінчення строку поручительства, 26.04.2007р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство БК «УкрАзіаБуд», Головою Правління боржника Біланом П.І. від імені БК «УкрАзіаБуд» було підписано з ВАТ «ВТБ Банк» договір №1 про внесення змін до Договору, посвідченого 11.10.2005р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М., за реєстровим №5000, яким зменшено суму кредиту з 1 000 000,00 доларів США до 362 472,83 доларів США без зміни (зменшення) предмету застави та подовжено строк зобов`язання до 30.04.2007р.

Укладання вказаного договору призвело до виникнення додаткових зобов`язань боржника при неможливості виконати інші існуючі зобов`язання, що є ознакою доведення боржника до банкрутства.

Відповідно до довідок про рух коштів на рахунках за січень та березень місяць 2006р. за підписами Першого заступника Голови Правління Кільбурта С.О. та Головного бухгалтера Антоненко О.В. (том 42 додатковий, а.с. 119) в січні 2006р. боржником було перераховано на рахунок ТД «Еліт продукт» 650 000,00 грн., а в березні - 77 558,41 грн. (том 42 додатковий, а.с. 122).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕЛІТ ПРОДУКТ» (ідентифікаційний код 32244723) є ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які виконували обов`язки посадових осіб боржника.

Отже, вказані перекази також свідчать про доведення боржника до банкрутства.

Частиною 1 ст.4 КУзПБ визначено, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.

Частиною 3 ст.4 КУзПБ визначено, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).

Частиною 1 ст.619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова і субсидіарна відповідальність іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст.215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Отже, на думку ліквідатора банкрута, існують об`єктивні обставини для притягнення учасників та колишніх членів Правління Будівельної корпорації «УкрАзаБуд» до субсидіарної відповідальності у розмірі 116 028 240,47 грн.

Зважаючи на це, ліквідатор банкрута просив місцевий суд: покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд» (адреса: вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, м. Київ, 03164, ідентифікаційний код: 20078582) у розмірі 116028240,47 грн. (сто шістнадцять мільйонів двадцять вісім тисяч двісті сорок грн. 47 коп.) у зв`язку з доведенням до банкрутства на учасників банкрута: КОМПАНІЮ «LONDON EHGINEERING INVESTMENTS LIMITED», УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНУ КОРПОРАЦІЮ ПО ВИКОНАННЮ МОНТАЖНИХ І СПЕЦІАЛЬНИХ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» (ідентифікаційний код: 00012256), ДЕРЖАВНУ УСТАНОВУ «ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИИ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ОСНОВНОЇ ХІМІЇ» (ідентифікаційний код 00209740), ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» (ідентифікаційний код 20355550), УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНУ КОРПОРАЦІЮ ПО ТРАНСПОРТНОМУ БУДІВНИЦТВУ «УКРТРАНСБУД» (ідентифікаційний код 00034861) та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд» ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; стягнути солідарно із учасників та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд» грошові кошти у розмірі 116 028 240,47 грн. (сто шістнадцять мільйонів двадцять вісім тисяч двісті сорок грн. 47 коп.) за зобов`язаннями Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд».

Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст.12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) втратив свою чинність.

Відповідно до п.2, п.4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом про банкрутство (в редакції від 19.01.2013р., чинній на час звернення ліквідатора до суду з заявою, яка є предметом цього судового розгляду), КУзПБ (введеного в дію 21.10.2019р., чинного на час прийняття судами рішень за результатом розгляду такої заяви ліквідатора).

Згідно з ч.1 ст.215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч.3 ст.215 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство було урегульовано нормами ч.5 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (дата набрання чинності 18.01.2013р.) та ч.2 ст.61 КУзПБ (від 21.10.2019р.).

Частиною 5 статті 41 Закону про банкрутство було передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор банкрута має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Визначене ч.5 ст.41 Закону про банкрутство, ч.2 ст.61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Суб`єктами правопорушення є особи визначені ч.2 ст.61 КУзПБ. Визначаючи суб`єкта відповідальності суду слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, що стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, які причетні до такої дії (бездіяльності) (постанова КГС ВС від 22.04.2021р. у справі №915/1624/16).

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення). Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч.1 ст.215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020р. у справі №910/21232/16, від 30.01.2018р. у справі №923/862/15, від 05.02.2019р. у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020р. у справі №902/318/16, від 01.10.2020р. у справі №914/3120/15, від 12.11.2020р. у справі №916/1105/16, від 10.12.2020р. у справі №922/1067/17.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до ч.5 ст.41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019р.), ч.2 ст.61 КУзПБ (від 21.10.2019р.) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора банкрута. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020р. у справі №910/21232/16, від 14.07.2020р. у справі №904/6379/16, від 10.12.2020р. у справі №922/1067/17).

Визначення розміру субсидіарної відповідальності урегульовано приписами абз.1 ч.2 ст.61 КУзПБ.

За змістом наведених норм розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і вартістю ліквідаційної маси (постанова КГС ВС від 22.04.2021р. у справі №915/1624/16).

Обґрунтовуючи заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на учасників та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд» ліквідатор банкрута зазначав, що згідно акту перевірки обсягів виконаних робіт на об`єкті «Житлові будинки з монолітного залізобетону у 2-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м.Києва», від 01.07.2020р. №03/105-296, складеного КП «Київекспертиза» (том 27 а.с.85-133) за період виконання робіт з квітня 2000 року по грудень 2008 року, БК «УкрАзіаБуд було завищено вартість виконаних робіт та надання послуг або придбання товарів за завищеними цінами, що призвело до збільшення зобов`язань боржника, відсутності грошових коштів у його розпорядженні, що призвело до неможливості виконання боржником зобов`язань.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 15.12.2006р. було порушено провадження у справі №15/857-б.

Постановою господарського суду м.Києва від 23.09.2015р. Будівельну корпорацію "УкрАзіяБуд" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Титаренка Миколу Олександровича.

Звертаючись до місцевого суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності стосовно кожного учасника та колишніх вищих посадових осіб банкрута, ліквідатор банкрута посилався на положення КУзПБ, який набрав чинності 19.10.2019р.

Обставини, які, на думку ліквідатора банкрута, свідчать про доведення боржника до банкрутства, мали місце протягом 2000-2006 років, а отже до них можуть застосовуватися законодавчі норми, які були чинними на той час.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство було урегульовано нормами ч.5 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 19.01.2013р., що діяла до 21.10.2019р.) та регулюються ч.2 ст.61 КУзПБ (від 21.10.2019р.).

Так, відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997р. №1-зп, від 09.02.1999р. №1-рп/99, від 05.04.2001р. №3-рп/2001, від 13.03.2012р. №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015р. у справі №3-1085гс15).

Статтею "Дія актів цивільного законодавства у часі" 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У Рішенні від 03.10.1997р. №4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами: конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній".

Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено в п.2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися 1) негайно (безпосередня дія); 2) шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма); 3) шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Під зворотною (ретроактивною) дією акта цивільного/господарського законодавства розуміється поширення його дії на відносини, що виникли до набрання ним чинності.

Системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства.

Положення ч.1 ст.58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватися на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99).

Отже, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Закріплення названого принципу є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997р. у справі №1-зп).

Водночас цивільне/господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою, але виключно тоді, коли зворотна дія цих актів, по-перше, встановлена в них самих, а по-друге, якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, вираженому в статті 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта) під час дії якого вони настали або мали місце.

Саме з такого розуміння принципу дії закону в часі слід виходити під час вирішення питання щодо застосування норм закону, що набрав чинності на зміну попередньому, який регулював аналогічні правовідносини.

Це узгоджується з нормами статті 3 ГПК України, яка передбачає, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а також відповідає практиці ЄСПЛ, відповідно до якої: сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства; суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21.10.2020р. у справі "Дія 97 проти України" та від 19.12.1997р. у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain").

Тому при застосуванні статті 61 КУзПБ слід керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі, суть якого полягає в тому, що новий закон регулює правовідносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тобто до події, факту застосовується закон, під час дії якого вони настали або мали місце.

Місцевим судом було правильно встановлено, що приписи ст.61 КУзПБ і ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 19.01.2013р., яка діяла до 21.10.2019р.) у частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на учасників та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд» (ідентифікаційний код: 20078582) не підлягали застосуванню.

Таке правозастосування відповідає практиці ЄСПЛ, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. В юридичній науці принцип правової визначеності розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vested rights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimate expectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства.

Заборона зворотної дії в часі нормативно-правових актів є однією з важливих складових принципу правової визначеності як складової права на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, учасницею якої є держава Україна.

Наведене узгоджується з підходами ЄСПЛ, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.05.2012р. у справі "Scoppola v. Italy").

Місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Сомової І.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на учасників та колишніх вищих посадових осіб Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд».

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В іншій частині ухвала від 12.10.2022р. апелянтом не оскаржувалась.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора Будівельної Корпорації "УкрАзіаБуд" арбітражної керуючої Сомової І.В. залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 12.10.2022р. по справі №15/857-б - без змін.

Справу №15/857-б повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 06.04.2023р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді С.В. Сотніков

Л.Л. Гарник