Ухвала

від 04.04.2023 по справі 902/938/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у заміні сторони виконавчого провадження

"04" квітня 2023 р. Cправа № 902/938/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)

до: Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (вул. Дорогожицька, буд. 10, м. Київ, 04112) в особі Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (вул. Р. Скалецького, буд. 72, м. Вінниця, 21018)

про стягнення 2 143 969,36 грн.

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/938/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про стягнення 2 143 969,36 грн заборгованості за спожиту електроенергію.

Рішенням суду від 18.01.2023 позов задоволено. Ухвалено стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" 2 143 969 грн. 36 коп. - боргу за спожиту електроенергію та 32 159 грн. 54 коп. - витрат на сплату судового збору.

17.02.2023 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

21.03.2023 на адресу суду надійшла заява № 1.13-2034 від 17.03.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про заміну сторони боржника - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на його правонаступника - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення.

Суд, ухвалою від 24.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" № 1.13-2034 від 17.03.2023 про заміну сторони її правонаступником залишив без руху з встановленням строку на усунення недоліків заяви - протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Супровідним листом № 1.13-2221 від 29.03.2023 заявником усунено недоліки.

Суд, ухвалою від 30.03.2023 заяву № 1.13-2034 від 17.03.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про заміну сторони її правонаступником призначив до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2023.

У судове засідання 04.04.2023 представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, ухвалою суду, яка направлена на їх електронні адреси, та відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою 31.03.2023.

Частиною 3 ст. 334 ГПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на вказане, враховуючи встановлені приписи процесуального законодавства, беручи до уваги те, що учасники справи були належним чином повідомлені по дату, час та місце розгляду заяви, а тому, суд дійшов висновку про розгляд даної заяви за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву № 1.13-2034 від 17.03.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи заяву, заявник вказує, що у відповідності до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, на виконання рішення суду від 18.01.2023, Господарським судом Вінницької області 17.02.2023 видано судовий наказ.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" подало вищевказаний судовий наказ на примусове виконання до Першого ВДВС у м. Вінниці ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ).

Поряд з цим заявник зазначає, що 02.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" отримало від Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення листа № 54 від 21.02.2023 яким повідомляється, що згідно наказу Концерну РРТ № 14 від 22.09.2022 Вінницька філія Концерну РРТ припиняє свою діяльність з 31.12.2022, з подальшою передачею активів та пасивів на баланс Київської філії Концерну РРТ.

Наведені обставини, за доводами заявника, унеможливлюють виконання судового наказу, виданого Господарським судом Вінницької області 17.02.2023 у справі № 902/938/22.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України "Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України".

Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є "обов`язковість рішень суду". Отже, у найвищому за юридичною силою законі закріплено конституційний принцип обов`язковості рішень судів, за ознакою територіальності на всій території нашої держави.

Згідно статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Тобто, поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Як встановлено судом, матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" № 1.13-2034 від 17.03.2023 не містять доказів відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 17.02.2023 у справі № 902/938/22.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до ст. 15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного право набуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві, до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

В силу приписів ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 1,2 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Згідно з ст. 64 Господарського кодексу України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Водночас за частиною 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником-юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Таким чином, відокремлений підрозділ не є юридичною особою, однак наділяється майном юридичної особи, яка його створила, при цьому таке майно є власністю цієї юридичної особи незалежно від того, чи було воно відокремлене її структурним підрозділам, і на це майно може бути звернене стягнення як за борги філій, представництв, структурних підрозділів, так і за борги самої юридичної особи, що їх створила, враховуючи, що юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Факт наділення майном філії, представництва, структурного підрозділу пов`язується лише з веденням бухгалтерського обліку: майно враховується на окремих балансах останніх (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 910/7047/18).

Отже, структурний підрозділ - Київська філія Концерну хоч і наділений майном Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, однак не є юридичною особою та не може вважатись боржником у виконавчому провадженні.

Враховуючи вищевикладене, заява № 1.13-2034 від 17.03.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про заміну боржника правонаступником задоволенню судом не підлягає.

Принагідно суд зауважує, що відмова у задоволенні поданої заяви не позбавляє права на звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в порядку, визначеному процесуальним законом.

Керуючись ст. ст. 52, 233, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" № 1.13-2034 від 17.03.2023 про заміну боржника правонаступником щодо виконання наказу від 17.02.2023 у справі № 902/938/22.

2. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами п. 26 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження може бути оскаржена окремо від рішення суду.

4. Згідно із положеннями ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати заявнику та учасникам справи рекомендованим листом, а також на відповідні адреси електронної пошти: ТОВ "Енера Вінниця" - info@vin.enera.ua, Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення - rrt@rrt.ua, Вінницької філії Концерну РРТ - vr.reception@rrt.ua, Київської філії Концерну РРТ - kf.reception@rrt.ua.

Дата складання повного тексту ухвали 06.04.2023.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)

3 - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (вул. Дорогожицька, буд. 10, м. Київ, 04112)

4 - Вінницька філія Концерну РРТ (вул. Р. Скалецького, буд. 72, м. Вінниця, 21018)

5 - Київська філія Концерну РРТ (вул. Дорогожицька, буд. 10, корпус 2, м. Київ, 04112)