Рішення

від 28.03.2023 по справі 902/1300/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2023 р. Cправа № 902/1300/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" вул. Гонти, 39-А, м. Вінниця, 21017)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракторзапчасть" (Магістральний проїзд, буд. 18, літ. В.В., прим.2, м. Курськ, 305025)

про стягнення 429831,83 грн.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Глоба А.

за участю представників:

позивача: Трепак В.С.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

13.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракторзапчасть" про стягнення 429 831,83 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи №902/1300/22) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 19.12.2022 відкрито провадження у справі № 902/1300/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 24.01.2023.

Ухвалою суду від 24.01.2023 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 15.02.2023 р.

Разом з тим, судове засідання призначене на 15.02.2023 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Яремчука Ю.О. у щорічній відпустці з 27.01.2023 по 24.02.2023 включно.

Ухвалою суду від 27.02.2023 повідомити учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 28.03.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, при цьому судом взято до уваги, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

До висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 (провадження №61-18782св21), від 25.01.2019 № 796/165/18, від 18.05.2022 № 760/17232/20-ц, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20, (пункт 58).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

Відомості про судовий розгляд справи та зазначені процесуальні рішення своєчасно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є загальнодоступними, та у мережі Інтернет на офіційному сайті Судова влада України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, детально дослідивши докази надані сторонами встановив наступні обставини.

В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне: 10.12.2021 було укладено контракт №2454 між ТОВ «ВЗ «ПНЕВМАТИКА» (Продавець) та ТОВ «ТРАКТОРЗАПЧАСТЬ» (Покупець), про поставку деталей та запчастин до сільськогосподарської, дорожньо-будівельної та автотракторної техніки (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Продавець зобов`язаний передати Покупцеві, вузли та деталі до пневмогальмівної системи сільськогосподарської, дорожньо-будівельної та автотракторної техніки (далі - товар), а Покупець зобов`язаний прийняти і оплатити цей товар, в строки та на умовах встановлених даним Договором.

Пунктом 2.2. встановлено, що датою поставки товару вважається дата відмітки митного органу України на товаросупровідних документах про прийняття товару під митний контроль.

Відповідно до п.3.3. Договору Покупець здійснює оплату обумовленої сторонами партії товару шляхом перерахування грошових коштів у сумі, що дорівнює вартості партії товару, на банківський рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку на протязі 10 (десяти) робочих днів від дати відмітки митних органів України в товаро супроводжувальних документах про прийняття товару під митний контроль.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «ВЗ «ПНЕВМАТИКА» за контрактом №2454 було поставлено ТОВ «ТРАКТОРЗАПЧАСТЬ» товару на суму 735 900,00 російських рублів, що підтверджується Специфікацією №1 від 10.12.2021 до Контракту №2454 від 10.12.2021р., товаро-транспортною накладною №051976 від 17.12.2021 року та митною декларацією ПА401020/2021/065806, копії яких наявні в матеріалах справи.

Товар був прийнятий покупцем, без зауважень.

З урахуванням встановленого позивачем було повністю виконано умови договору.

Натомість відповідач, в порушення умов п.3.3. договору не здійснив оплату за поставлений товар у встановлений договором термін, чим порушив умови договору та свої зобов`язання як Покупця.

Внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 735 900,00 (сімсот тридцять п`ять тисяч дев`ятсот) російських рублів, що станом на 12.12.2022р відповідно до офіційного курсу встановленого НБУ еквівалентно 429 831, 83 гривні.

В якості досудового врегулювання спору ТОВ «ВЗ «ПНЕВМАТИКА» зверталось до ТОВ «ТРАКТОРЗАПЧАСТЬ» після утворення заборгованості, з метою мирного врегулювання, відповідно до п.9.1. договору, але на сьогоднішній день заборгованість залишається не сплаченою.

З врахуванням встановленого заборгованість відповідача станом на день розгляду справи в суді становить 735 900,00 російських рублів.

Враховуючи встановлені обставини справи суд враховує наступне.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено можливість вчиняти правочини усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Згідно із статтею 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

З викладеного слідує, що предметом дослідження у даній справі є встановлення обставин щодо виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару згідно Договору поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Вирішуючи питання щодо наявності факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся, суд враховує наступне.

Як зазначалось вище судом, Товар було поставлено відповідачу на загальну суму 735 900,00 російських рублів.

Поряд з тим, матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за отриманий товар у зв`язку із чим суд вважає позовну вимогу про стягнення 735 900,00 російських рублів заборгованості правомірною та обґрунтованою.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що боржником за позовом є особа нерезидент України, то задоволення позовних вимог можливе шляхом стягнення іноземною валюти, а саме російських рублів.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракторзапчасть" (Магістральний проїзд, буд. 18, літ. В.В., прим.2, м. Курськ, 305025, ИПН 4632160091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" (вул. Гонти, 39-А, м. Вінниця, 21017, код ЄДРПОУ 25499621) 735 900,00 грн російських рублів (станом на 12.12.2022р відповідно до курсу НБУ еквівалентно становить 429 831, 83 гривні ) та 6 447,48 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення а також та на електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повне рішення складено 06 квітня 2023 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. Гонти, 39-А, м. Вінниця, 21017)

3 - відповідачу (Магістральний проїзд, буд. 18, літ. В.В., прим.2, м. Курськ, 305025)