Рішення

від 06.04.2023 по справі 903/149/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 квітня 2023 року Справа № 903/149/23

за позовом: Комунального підприємства Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Волинської обласної ради, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВПМК ГРУП, м. Луцьк

про стягнення 112 888 грн. 73 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

08.02.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Волинської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ВПМК ГРУП про стягнення 112 888 грн. 73 коп., з яких: 92 020 грн. 50 коп. основного боргу, 14 426 грн. 80 коп. пені, 6 441 грн. 43 коп. штрафу та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про закупівлю від 24.05.2021 №214 зобов`язань по видачі на підставі талонів пального.

Ухвалою суду від 13.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Зобов`язано позивача протягом 5-ти календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду належним чином засвідчені долучені до позовної заяви додатки. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача ТОВ «ВПМК Груп» є вул. Рівненська, 48, м. Луцьк.

Така ж адреса зазначена у позовній заяві, договорі про закупівлю від 24.05.2021.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.02.2023 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача.

Однак, судова повістка повернута об`єктом поштового зв`язку з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 117-120).

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме 20.02.2023.

Строк для подання відзиву по 07.03.2023.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи відсутність відзиву відповідача, закінчення строку на його подання, ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки (але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

24.05.2021 між КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради (покупець) та ТОВ «ВПМК Груп» (продавець) укладено договір про закупівлю №214 (а.с. 17-20).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору про закупівлю №214 від 24.05.2021.

Згідно умов договору продавець зобов`язується протягом 2021 року продати і поставити покупцю товар: за кодом ДК 021:2015-09130000-9 Нафта та дистиляти (дизельне паливо), шляхом передачі талонів/карток на пальне/бланків дозволу та зберігати його для покупця, а покупець прийняти і оплатити товар відповідно до умов договору. Товар відпускається покупцеві по талонах номіналом 10-20 літрів, термін яких складає не менше 1 року з дати їх передачі та з можливістю обов`язкової пролонгації (обміну) талонів до повного їх використання (згідно видаткової накладної/акту приймання-передачі талонів) (п. 1.1). Найменування, кількість товару наведено у специфікації, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.2). Ціна договору становить 486 720 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 81 120 грн. 00 коп. та включає всі витрати на поставку, зберігання, отримання документів, що підтверджують якість і безпеку товару та інші витрати, пов`язані з виконанням цього договору (п. 3.1). Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого товару протягом 14 банківських днів згідно наданого рахунку. Можлива відстрочка платежу 30 календарних днів з дня поставки товару (п. 4.1). До рахунку додаються видаткові накладні та/або акти приймання-передачі (з вказаними номерами кожного талона) (п. 4.2). Строк поставки (передачі) товару становить 5 днів з дня замовлення. Поставка товару це передача покупцю талонів, згідно яких буде безперебійно відпускатись товар, на відповідну замовлену кількість. Після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару (товарної партії) продавець надає за видатковою накладною та/або актом приймання-передачі (за вказаними номерами кожного талона) покупцю талони встановленої форми відповідного номіналу (п. 5.1). Місце поставки товару: АЗС продавця/його партнерів відповідно до додатку №2, що є невід`ємною частиною договору (п. 5.2). Талон є товарно-розпорядчим документом, на підставі якого здійснюється передача товару на АЗС (п. 5.3). Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар (п. 5.5). Продавець повинен забезпечити зберігання товару, придбаного покупцем, в належних умовах, передбачених відповідними нормативними документами, та передати його покупцеві на першу вимогу у місцях поставки (АЗС продавця/його партнерів) (п. 5.6). Товар вважається переданим на зберігання продавцю з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар (п. 5.8). Покупець зобов`язаний отримати товар зі зберігання в межах терміну (строку) дії талонів (п. 5.10). Картки на пальне дійсні для видачі товару протягом строку, визначеного відповідною видатковою накладною. Термін пролонгації карток до повного їх використання (п. 5.14). За порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 7.2.2). Сторони домовились дотримуватись строків позовної давності. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється у відповідності до строків позовної давності, визначених ЦК України, з врахуванням особливостей, передбачених ГПК України (п. 9.5). Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2021 включено, а в частині розрахунків між сторонами, постачання оплаченого товару та стягнення штрафних санкцій до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 10.1).

Сторонами підписано специфікацію (Додаток №1 до договору), якою визначили асортимент товару, зокрема дизельне паливо кількістю 19 200 л на загальну суму 486 720 грн. 00 коп. (а.с. 21).

Додатком №2 до договору сторони визначили перелік АЗС продавця/його партнерів, зокрема АЗС «Укрнафта» за адресою смт. Маневичі, вул. Луцька, 1-А (а.с. 22).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

На виконання умов договору відповідачем передано, а позивачем отримано дизельне паливо в кількості 19 200 л по ціні 25,35 грн. на суму 486 720 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №56 від 24.05.2021 (а.с. 23).

Згідно службових записок позивача від 05.04.2022, 24.08.2022, 12.01.2023 на АЗС відповідача в порушення умов договору відмовляються заправляти автомобілі підприємства (а.с. 28-30).

Згідно акту №4 інвентаризації наявності паливних карток на складі підприємства від 02.02.2023, додатку №1 до акту №4 відповідач не відпустив пальне по талонах в загальній кількості 3 630 л (талони 20л 125 шт., 10л 113 шт. (а.с. 24-27).

Позивачем на адресу відповідача направлено лист від 11.04.2022 №634/111 (а.с. 31-33) з вимогою пояснень в частині відмови у видачі пального, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

28.06.2022, 24.08.2022 позивачем на адресу відповідача направлено претензії №991/1.11, №1325/1.11, згідно яких позивач зазначає, що не може здійснити обмін талонів на суму 92 020 грн. 50 коп., у зв`язку з чим просить повернути кошти (а.с. 34-40).

Претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, у зв`язку з чим заборгованість відповідача становить 92 020 грн. 50 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем неоспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 14 426 грн. 80 коп. пені та 6 441 грн. 43 коп. штрафу на підставі п. 7.2.2 договору, ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов`язання.

Відповідні положення Господарського кодексу України також передбачають, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (ст. 230).

За змістом частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За договором про закупівлю №214 від 24.05.2021 ТОВ «ВПМК Груп» брало на себе зобов`язання щодо поставки покупцеві товару.

Згідно п. 7.2.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Позивач штрафні санкції просить стягнути на підставі п. 7.2.2 договору, проте не зазначає за порушення якого зобов`язання він нараховує пеню і штраф, що позбавляє суд можливості перевірити підстави нарахування, строки порушення відповідачем зобов`язань.

У розрахунку штрафних санкцій зазначена «сума до сплати» 92 020 грн. 50 коп., « заборгованість за зобов`язаннями», «сума боргу», «сума простроченого боргу», отже нарахування проведені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по поверненню коштів.

Повернення відповідачем вартості не відпущеного пального за договором не є передбаченим договором зобов`язанням, виникло на підставі вимоги позивача про повернення коштів, тому на нього не поширюється п. 7.2.2 договору, отже договором не встановлена відповідальність за його порушення.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідальність за несвоєчасне повернення коштів у зв`язку з непоставкою пального договором не передбачена, у зв`язку з чим нараховані позивачем 14 426 грн. 80 коп. пені та 6 441 грн. 43 коп. штрафу не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених грошових вимог в сумі 2 187 грн. 84 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПМК Груп» (вул. Рівненська, 48, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42569446) на користь Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради (вул. Словацького, 28, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 38527798)

- 92 020 грн. 50 коп. основного боргу та 2 187 грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 94 208 грн. 34 коп. (дев`яносто чотири тисячі двісті вісім грн. 34 коп.).

3. у позові на суму 20 868 грн. 23 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук