Рішення

від 03.04.2023 по справі 904/5114/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023м. ДніпроСправа № 904/5114/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" (м. Дніпро)

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" (м. Дніпро)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро)

про сстягнення заборгованості за договором поставки № ПР/НХ-21634/НЮ від 18.11.2021 у загальному розмірі 831 841 грн. 22 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № ПР/НХ-21634/НЮ від 18.11.2021 у загальному розмірі 831 841 грн. 22 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2023 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" - 831 180 грн. 82 коп. основного боргу, 655 грн. 84 коп. - 0,1% річних та 12 477 грн. 62 коп. частину витрат по сплаті судового збору; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Від позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. суду № 13757/23 від 21.03.2023), в якому він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 22.03.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" про стягнення витрат на правничу допомогу було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд клопотання без виклику сторін за наявними матеріалами; роз`яснено учасникам судового процесу, що відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу в строк до 01.04.2023 надати відзив на подану позивачем заяву про розподіл судових витрат.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. суду № 15663/23 від 31.03.2023), в якому він просить суд відмовити в задоволенні клопотання щодо стягнення витрат на правничу допомогу з підстав його необґрунтованості, а у разі, якщо суд дійде висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зменшити розмір правничої допомоги до 50 грн. 00 коп., тобто до реальної вартості послуги по "поданню позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області".

Обґрунтовуючи власну правову позицію відповідач посилається на таке:

- послуги у справі № 904/5114/22 "по попередній консультації щодо характеру спірних правовідносин" та "по підготовці позовної заяви про стягнення заборгованості" надавались повторно. Зокрема, адвокат Омелян О.О. ще задовго до укладення договору на надання правових (юридичних) послуг від 29.12.2022 знав про характер спірних правовідносин та мав готовий проект позовної заяви. Вказане підтверджується однаковістю позовних заяв у справах № 904/2123/22 та № 904/5114/22. Отже, не було жодної необхідності у наданні зазначених вище послуг;

- стосовно послуги "по підготовці та поданні інших процесуальних документів" відповідач звертає увагу суду, що в Детальному описі робіт (наданих послуг) не зазначено, які конкретно процесуальні документи готувались та подавались, а тому факт надання такої послуги, є недоведеним;

- єдиною реального послугою, що була надана адвокатом Омеляном О.О. ТОВ "СП Тата Груп" у справі № 904/5114/22, це "подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області". Водночас через ненадання позивачем фіскальних чеків Укрпошти неможливо встановити реальну вартість такої послуги. Згідно з Тарифами на послугу з пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт" вартість відправлень до 0,25 кг включно в межах області становить 25 грн. з ПДВ, тобто реальна вартість послуги по "поданню позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області" могла становити не більше 50 грн. (лист з позовом відповідачу + лист з позовом до суду).

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання а також доводи, викладені у відзиві на клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № ПР/НХ-21634/НЮ від 18.11.2021 у загальному розмірі 831 841 грн. 22 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2023 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" - 831 180 грн. 82 коп. основного боргу, 655 грн. 84 коп. - 0,1% річних та 12 477 грн. 62 коп. частину витрат по сплаті судового збору; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20 000 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2022 між адвокатом Омеляном Олександром Олександровичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" (далі - замовник) був укладений договір на надання правових (юридичних) послуг (послуг адвоката) (далі - договір, а.с. 34-35, а.с. 75-76), з умовами пункту 1.1. якого адвокат виконує роботи / надає послуги, вказані у пункті 1.2. договору.

Так, згідно з пунктом 1.2. договору замовник доручає, а адвокат зобов`язується вчинити від імені та за рахунок замовника такі юридичні дії: представляти права та інтереси замовника у суді інстанцій, здійснювати професійну діяльність згідно з умовами договору з усіма правами адвоката, які передбачені законодавством України, у зв`язку із зверненням замовника до Господарського суду Дніпропетровської області до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості за договором поставки №ПР/НХ-21634/НЮ від 18.11.2021.

Також, адвокатом був складений та поданий до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи від 29.12.2022 (а.с. 6, 77), відповідно до якого визначені наступні послуги та їх вартість:

1) послуги адвоката (попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення і правовий аналіз матеріалів справи) тривалістю 2 години та загальною вартістю 4000 грн. 00 коп. (із зазначенням ціни - 2 000 грн. 00 коп.);

2) послуги адвоката (підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості, складання інших процесуальних документів) тривалістю 5 годин та загальною вартістю 10 000 грн. 00 коп. (із зазначенням ціни - 2 000 грн. 00 коп.);

3) послуги адвоката (представництво інтересів клієнта у суді, орієнтовно три судових засідання) тривалістю 3 години та загальною вартістю 6 000 грн. 00 коп. (із зазначенням ціни - 2 000 грн. 00 коп.);

4) сплата судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області (майнового характеру) - 12 477 грн. 62 коп.

Всього вартість судових витрат складає 32 477 грн. 62 коп.

У подальшому, 20.03.2023 сторонами був підписаний Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (далі - опис робіт (наданих послуг) (а.с. 78), відповідно до якого адвокат надав, а замовник прийняв наступні види правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 29.12.2022, що пов`язані із розглядом справи у суді першої інстанції - Господарському суді Дніпропетровської області № 904/5114/22, а саме:

1) послуги адвоката (попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення і правовий аналіз матеріалів справи) тривалістю 2 години та загальною вартістю 4 000 грн. 00 коп. (із зазначенням ставки (грн. (%) - 2 000 грн. 00 коп.);

2) послуги адвоката (підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості) тривалістю 5 годин та загальною вартістю 10 000 грн. 00 коп. (із зазначенням ставки (грн. (%) - 2 000 грн. 00 коп.);

3) послуги адвоката (підготовка та подання інших процесуальних документів) тривалістю 3 години та загальною вартістю 6 000 грн. 00 коп. (із зазначенням ставки (грн. (%) - 2 000 грн. 00 коп.);

4) складання заяв, клопотань:

4.1.) заява від 25.01.2023 (1 документ);

4.2.) клопотання від 20.03.2023 (1 документ).

Загальна сума виконаних робіт (наданих послуг) складає 20 000 грн. 00 коп.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на викладене, судом відхиляються заперечення відповідача щодо ненадання позивачем доказів фактичної оплати послуг адвоката.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 20 000 грн. 00 коп., в той час, як:

- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- предметом спору була заборгованість, яка утворилась за однією видатковою накладною та актом про фактичну якість і комплектність продукції, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним;

- адвокатом згідно з пунктом 1 опису робіт (наданих послуг) надані такі послуги: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення і правовий аналіз матеріалів справи, тривалістю 2 години та загальною вартістю 4 000 грн. 00 коп. (із зазначенням ставки (грн. (%) - 2 000 грн. 00 коп.), у той же час, аналізуючи зміст зазначених послуг вбачається, що вони фактично складають послугу щодо складання позовної заяви. Більше того, як було вказано вище, обсяг документів для аналізу обставин спору та підготовки позовної заяви був незначним, справа є нескладною, та не потребувала додаткових зусиль для досвідченого адвоката, отже співмірною та адекватною є вартість послуг, зазначених у пункті 1 опису робіт (наданих послуг) в сумі 1 000 грн. 00 коп.;

- адвокатом з пунктом 2 опису робіт (наданих послуг) надані послуги щодо підготовки та подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості) тривалістю 5 годин та загальною вартістю 10 000 грн. 00 коп. (із зазначенням ставки (грн. (%) - 2 000 грн. 00 коп.), разом з тим, обсяг документів, який підлягав аналізу під час підготовки позовної заяви був незначним, крім того, справа є нескладною та не потребувала такої великої кількості часу для досвідченого адвоката, отже співмірною та адекватною є вартість послуг, зазначених в пункті 2 опису робіт в сумі 4 000 грн. 00 коп.;

- також з аналізу опису робіт (наданих послуг) вбачається, що адвокатом згідно з пунктом 3 опису робіт надані послуги щодо підготовки та подання інших процесуальних документів, тривалістю 3 години та загальною вартістю 6 000 грн. 00 коп. (із зазначенням ставки (грн. (%) - 2 000 грн. 00 коп.), та у пункті 4 опису робіт зазначено про складання заяв, клопотань, а саме: заява від 25.01.2023 (1 документ); клопотання від 20.03.2023 (1 документ). Проте, адвокатом у пункті 3 опису робіт (наданих послуг) не конкретизовано, які саме інші процесуальні документи, крім вказаних нижче, у пункті 4 опису робіт, заяви від 25.01.2023 та клопотання від 20.03.2023, були подані до суду, та яка вартість наданих послуг щодо кожного з них. До того ж, вказані послуги, є стандартними та не потребували додаткових зусиль, на підставі чого вказані послуги, враховуючи розумність та співрозмірність витраченого часу та зусиль, суд вважає можливим оцінити у розмірі 1 500 грн. 00 коп.;

- справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами;

- серед заяв по суті справи позивачем подано лише позовну заяву.

Крім того, судом враховані заперечення відповідача щодо завищення заявленого позивачем розміру судових витрат, які суд визнає слушними з огляду на викладене вище.

Враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в Детальному описі робіт (наданих послуг) від 20.03.2023, суд відзначає, що з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 6 499 грн. 96 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 299 грн. 31 коп. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (проспект Дмитра Яворницького, будинок 108, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Тата Груп" (вулиця Караваєва, будинок 39, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 40257391) - 6 499 грн. 96 коп. частину витрат на правничу допомогу.

В іншій частині заяви про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний 06.04.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко