Рішення

від 05.04.2023 по справі 909/80/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/80/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн"

вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136

ел. пошта: gamayun.kiev@gmail.com

представник позивача: Кушнарьов Дмитро Віталійович

АДРЕСА_1

ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради

вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76019

про заборгованості в розмірі 182 658 грн 38 коп.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 182 658 грн 38 коп., з яких: 154 196 грн 14 коп. інфляційні втрати, 28 462 грн 24 коп. 3% річних.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Копії ухвали від 31.01.2023, направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вручено позивачу - 07.02.2023, відповідачу - 06.02.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

16.02.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №151/48-16/14в від 15.02.2023 (вх.№2590/23).

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок несплати відповідачем основної заборгованості, яка підтверджена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21, яке набрало законної сили, позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 18.08.2022 по 23.01.2023 в розмірі 28 462 грн 24 коп. та інфляційних втрат за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року в розмірі 154 196 грн 14 коп.

Позиція відповідача. Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Вважає позов безпідставним та необґрунтованим. В спростування позовних вимог посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що за цей період уже не було стягнуто інфляційні та 3% річних, адже позивач уже неодноразово звертався до суду з аналогічними позовами. Крім того, свої заперечення мотивує форс-мажорними обставинами (воєнними діями на території України), які засвідчені та підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що, на думку відповідача, звільняє його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.06.2020 між Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" (позивачем) укладено договір №321/2020/27 про закупівлю товарів за бюджетні кошти (а.с. 8-10).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за бюджетні кошти №321/2020/57 від 22.06.2020 в розмірі 2 354 766 грн 18 коп. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 177 928 грн основного боргу, 51 524 грн 41 коп. пені, 25 564 грн 37 коп. 3% річних, 99 658 грн 86 коп. інфляційних втрат та 35 320 грн 13 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2021 у справі №909/964/21 стягнуто з відповідача на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов`язання по рішенню суду від 17.06.2021 у справі №909/223/21: пеню в розмірі 83 715 грн 97 коп. за період з 15.03.2021 по 17.09.2021, 3% річних в розмірі 33 295 грн 45 коп. за період з 15.03.2021 по 16.09.2021 та інфляційні втрати в розмірі 83 850 грн 23 коп. за період з березня по серпень 2021 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.2022 у справі №909/569/22 стягнуто з відповідача на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов`язання по рішенню суду від 17.06.2021 у справі №909/223/21: 3% річних в розмірі 59 788 грн 60 коп. за період з 18.09.2021 по 17.08.2022 та інфляційні втрати в розмірі 456 764 грн 20 коп. за період з жовтня 2021 по липень 2022 року.

Відповідно до розрахунків позивача, у зв`язку з невиконанням рішення суду від 17.06.2021 у справі №909/223/21 позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 28 462 грн 24 коп. 3% річних за період з 18.08.2022 по 23.01.2023 та 154 196 грн 14 коп. інфляційних втрат за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Разом із тим відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

З аналізу вищевикладеного слідує, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. І в розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21 стягнуто з відповідача на користь позивача в т.ч. 2 177 928 грн основного боргу.

Доказів виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21 матеріали справи не містять.

У зв`язку з подальшим неналежним виконанням відповідачем рішення суду від 17.06.2021 у справі №909/223/21 в частині стягнення 2 177 928 грн основного боргу, позивач заявив до стягнення 3% річних за період з 18.08.2022 по 23.01.2023 в розмірі 28 462 грн 24 коп. та інфляційних втрат за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 154196 грн 14 коп.

За перерахунком суду розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат є арифметично правильним.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Трофимчук проти України" вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 28 462 грн 24 коп. 3% річних та 154 196 грн 14 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими та належать до задоволення.

При цьому, суд зазначає, що нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання, та не є штрафними санкціями.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що за цей період уже не було стягнуто інфляційні втрати та 3% річних, оскільки позивач неодноразово звертався до суду з аналогічними позовами є безпідставними, з огляду на встановлені судом обставини того, що рішеннями суду від 06.12.2021 у справі №909/964/21 та від 26.09.2022 у справі 909/569/21 інфляційні втрати та 3% річних стягувалися за інші періоди. Доказів того, що позивач заявляв позов про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за аналогічний період відповідач суду не надав.

Крім того, доводи відповідача щодо наявності обставини непереборної сили з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Так, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Натомість відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно договору від 22.06.2020.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 86, 129, 236-238, 240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради (вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 40312499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" (вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136, код ЄДРПОУ 37726414) 182 658 (сто вісімдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім) гривень 38 коп. заборгованості, з яких: 154 196 (сто п`ятдесят чотири тисячі сто дев`яносто шість) гривень 14 коп. інфляційних втрат, 28 462 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 24 коп. 3% річних та 2 739 (дві тисячі сімсот тридцять дев`ять) гривень 90 коп. судового збору.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Рішення підписано 05.04.2023

Суддя О.В. Рочняк