Рішення

від 06.04.2023 по справі 910/13827/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2023Справа № 910/13827/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР РИНКУ"

вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОТ ЕНЕРДЖІ"

вул. Тютюника Василя 40, оф. 26, м. Київ, 03150

про стягнення 11 377,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ОПЕРАТОР РИНКУ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОТ ЕНЕРДЖІ" (далі-відповідач) про стягнення 11 377,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13827/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду у справі №910/13827/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення на поштовому конверті відмітки: "адресат відсутній за вказаною адресою" за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення останньому відповідної ухвали суду.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/13827/22, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №308 затверджено Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку (правила РДН/ВДР).

Відповідно до п.2.1.1 правил РДН/ВДР учасники ринку, що бажають стати учасниками РДН/ВДР, повинні надати оператору ринку заяву про участь у РДН та ВДР; укласти договір про участь у РДН та ВДР.

На виконання п. 2.1.1 правил РДН/ВДР 30.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛОТ ЕНЕРДЖІ" надано Державному підприємству "Оператор ринку" (правонаступником якого є позивач) заяву на участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку №3001-01.

Частиною 5 п.1.7.10 правил РДН/ВДР визначено, що оператор ринку зобов`язаний оприлюднювати інформацію, що не є конфіденційною, в тому числі, реєстр учасників РДН/ВДР.

Згідно з п.2.1.7 правил РДН/ВДР закріплено, що після отримання ОР підписаного зі сторони заявника договору про участь у РДН та ВДР у двох примірниках ОР за 1 робочий день:

1) підписує, реєструє та повертає один примірник договору заявнику;

2) реєструє учасника РДН/ВДР;

3) інформує регулятора та інших учасників РДН/ВДР про реєстрацію нового учасника РДН/ВДР шляхом розміщення відповідної інформації на власному вебсайті.

На підтвердження реєстрації учасником РДН/ВДР Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОТ ЕНЕРДЖІ" та інформування регулятора і інших учасників РДН/ВДР про реєстрацію вказаної юридичної особи долучено витяг реєстру учасників РДН/ВДР із власного веб-сайту.

Відповідно до п.2.1.2 правил РДН/ВДР, учасник ринку набуває статусу учасника РДН/ВДР з дати набрання чинності договором про участь у РДН та ВДР.

10.02.2021 між Державним підприємством "Оператор ринку", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор ринку" (далі - ОР) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛОТ ЕНЕРДЖІ" (далі - учасник) укладено договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку № 572/01, умовами якого передбачено, що ОР забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" (далі-РДН) та внутрішньодобового ринку (далі-ВДР), створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 308 (далі-Правила РДН/ВДР), укладання і виконання договорів про купівлю-продаж електричної енергії на РДН/ВДР та розрахунків за ними, а учасник використовує такі умови з метою участі у торгах, купівлі-продажу електричної енергії та врегулювання відповідних фінансових зобов`язань згідно з Правилами РДН/ВДР.

За умовами підпунктів 1, 8 п. 2.3. договору, учасник зобов`язаний дотримуватися вимог чинного законодавства України, виконувати Правила РДН/ВДР, Правила ринку, умови договорів, що укладатимуться на РДН/ВДР та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; оплачувати послуги ОР у встановлені цим договором строки.

Відповідно до п.п. 3.1. - 3.2. договору, оплата послуг ОР, що надаються за цим договором і пов`язані із провадженням діяльності зі здійснення функцій оператора ринку, складається з фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР та платежу за здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР. ОР розраховує розміри фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР та тарифу на здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР відповідно до Правил РДН/ВДР та повинен оприлюднити їх на власному веб-сайті не пізніше 30 днів до введення в дію.

Згідно п. 3.3. договору, фіксований платіж за участь у РДН/ВДР оплачується щомісяця шляхом здійснення повної попередньої оплати. ОР у перший робочий день кожного календарного місяця надає Учаснику рахунок на сплату фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР за відповідний місяць. ОР надає учаснику РДН/ВДР перший рахунок на сплату фіксованого платежу у перший робочий день, наступний після дати укладення договору про участь у РДН/ВДР. У випадках відновлення, призпинення або припинення учасником участі у РДН/ВДР не з першого числа календарного місяця, оплата фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР здійснюється у повному обсязі (за повний місяць).

За умовами п. 3.5. договору, учасник зобов`язаний оплатити рахунки, що надаються ОР відповідно до пункту 3.3. цього договору, протягом трьох робочих днів з дати їх формування.

Пунктом 8.1. договору, сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами цього договору та діє до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява про укладення Договору.

Якщо жодна зі сторін не звернулась до іншої сторони у строк не менше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання, то Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 8.2 Договору).

У п. 8.3 договору сторони погодили, що цей договір може бути розірвано достроково в разі письмового повідомлення учасником ОР за 20 календарних днів до дати розірвання договору або повідомлення ОР учасника відповідно до положень глави 2.4. розділу ІІ правила РДН/ВДР.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, ним за допомогою програмного забезпечення ОР було виставлено відповідачу (проінформовано учасника) рахунки-фактури на оплату послуг (фіксований платіж за участь РДН/ВДР) № 7538711040 від 01.10.2021 на суму 3 619, 43 грн, № 7538711140 від 01.11.2021 на суму 3 619, 43 грн, та № 7538711240 від 01.12.2021 на суму 3 619, 43 грн, що підтверджується роздруківками з системи ХМtradeR|PXS.

Крім того, пунктом 3.7 договору визначено, що ОР надає учаснику Акт приймання-передачі наданих послуг за формою, наведеною у Додатку 1 до цього Договору, та інші фінансові документи в терміни, передбачені Правилами РДН/ВДР.

Тож, на виконання умов п. 3.7. договору, позивачем супровідними листами було направлено відповідачу акти приймання-передачі наданих послуг за жовтень-грудень 2021 року на загальну суму 10 858,29 грн., отримання яких підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Проте, відповідачем в порушення умов договору не здійснено оплату наданих ОР послуг, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 10 858, 29 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг, зокрема, погашення заборгованості по сплаті фіксованого платежу за жовтень-грудень 2021 року у розмірі 10 858, 29 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з п. 4.4.3 Правил РДН/ВДР, ОР розраховує та погоджує з Регулятором розміри фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР та тарифу на здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.11.2020 № 2124 погоджено розрахований Державним підприємством "Оператор ринку" фіксований платіж за участь на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку на 2021 рік в розмірі 3 016, 19 грн (без ПДВ).

Відповідно до ст. 188.1 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Як зазначає позивач, враховуючи вимоги Податкового кодексу України, розмір фіксованого платежу за участь на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку разом з ПДВ становить 3 619, 43 грн з розрахунку: 3 016, 19 грн (без ПДВ, фіксований платіж за участь у РДН/ВДР) х 1,2 (ПДВ).

Відповідно до п. 4.4.4 Правил РДН/ВДР фіксований платіж за участь на РДН/ВДР оплачується щомісяця у вигляді повної попередньої оплати. ОР у перший робочий день кожного календарного місяця надає учасникам РДН/ВДР рахунки на сплату фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР за відповідний календарний місяць. ОР надає новому учаснику РДН/ВДР рахунок на сплату фіксованого платежу у перший робочий день, наступний після дати укладення договору про участь у РДН та ВДР.

Судом встановлено, що позивачем за допомогою програмного забезпечення ОР було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг за Договором (фіксований платіж за участь РДН/ВДР) № 7538711040 від 01.10.2021 на суму 3 619, 43 грн, № 7538711140 від 01.11.2021 на суму 3 619, 43 грн, та № 7538711240 від 01.12.2021 на суму 3 619, 43 грн, що підтверджується роздруківками з системи ХМtradeR|PXS, які підписані шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи ДП "Оператор ринку", про що свідчать наявні в матеріалах справи протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Вказані рахунки-фактури були також надіслані позивачем на адресу відповідача разом з вимогою про сплату фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР.

Відповідно до п. 4.4.7 Правил РДН/ВДР ОР до п`ятого числа кожного місяця формує та надає учасникам РДН/ВДР у паперовому вигляді акти наданих послуг на РДН/ВДР за попередній (звітний) місяць, підписані уповноваженою особою ОР. Учасник РДН/ВДР після отримання акта наданих послуг на РДН/ВДР повинен його підписати та повернути ОР не пізніше ніж до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Судом також встановлено, що на виконання умов п. 3.7. договору, позивачем супровідними листами було направлено відповідачу акти приймання-передачі наданих послуг за жовтень-грудень 2021 року на загальну суму 10 858, 29 грн..

З матеріалів справи вбачається, що вказані акти були направлені відповідачу рекомендованими листами згідно з п. 1.6.11 Правил РДН/ВДР.

Отже, непідписання відповідачем актів приймання-передачі наданих послуг у вказаний вище термін, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов`язань, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими вдповідачем без зауважень.

Доказів на підтвердження наявності у відповідача заперечень щодо наданих позивачем послуг та/або відмови відповідача від приймання наданих позивачем послуг та підписання вказаних актів приймання-передачі наданих послуг з запереченнями, а також претензій щодо виконання позивачем умов договору суду не надано.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення пунктів 3.3, 3.5 договору, зобов`язання з оплати вартості наданих позивачем послуг мало виконуватись відповідачем щомісяця на умовах попередньої оплати протягом трьох робочих днів з дати формування рахунків.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати наданих ОР послуг у розмірі 10 858, 29 грн.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку № 572/01 від 10.02.2021 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10 858, 29 грн.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 07.10.2021 р. по 06.06.2022 р. у розмірі 518,71 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Згідно з п. 4.2 договору у разі прострочення учасником строку оплати послуг ОР, установленого цим договором, з наступного дня після закінчення строку оплати учаснику нараховується пеня в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу (але не більше облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 07.10.2021 р. по 06.06.2022 р. у розмірі 518,71 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор ринку" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОТ ЕНЕРДЖІ" (провулок Лабораторний, буд. 1,офіс 606, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код - 43136970) на користь Акціонерного товариства "Оператор ринку" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 43064445) 10 858 грн 29 коп. - заборгованості, 518 грн. 71 коп. - пені та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов