Рішення

від 06.04.2023 по справі 910/12122/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2023Справа №910/12122/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі"простягнення 80 362,68 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники сторін в судове засідання 28.03.2023 не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" про стягнення 80 362,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов`язання з оплати наданих позивачем у лютому 2022 року за Договором №2455 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму від 17.10.2021 послуг з охорони, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" утворився борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" у розмірі 30 700,00 грн.

Крім того, у зв`язку з систематичним неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №2455 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму від 17.10.2021 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" пені у розмірі 13 131,60 грн., 3% річних у розмірі 1 190,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 780,09 грн. та штрафів в загальному розмірі 24 560,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 відкрито провадження у справі №910/12122/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 14.11.2022 була надіслана відповідачу 16.11.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02088, м. Київ, вул. Промислова, буд. 3, корпус Г, та проте відправлення не було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Санотрі" та було повернуто до суду 28.11.2022 із зазначенням причин повернення на довідці відділення поштового зв`язку від 22.11.2022 - адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Санотрі" ухвали суду від 14.11.2022 є 22.11.2022 (день проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/12122/22 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санотрі" повинне було подати відзив на позов у строк до 07.12.2022 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

06.01.2023 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" надійшла заява про залишення позову без розгляду (заяву здано до відділення поштового зв`язку 03.01.2023).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" про залишення позову без розгляду з підстав пропуску встановленого законом строку на звернення із відповідною заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 призначено у справі №910/12122/22 судове засідання на 23.03.2023; зобов`язано позивача надати суду довідку за підписом керівника щодо наявності у відповідача боргу станом на дату отримання даної ухвали у строк - до початку судового засідання, призначеного на 23.03.2023.

Оскільки призначене на 23.03.2023 судове засідання не відбулося б у зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 призначено судове засідання у справі №910/12122/22 на 28.03.2023.

17.03.2023 засобами електронного зв`язку та 21.03.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" із супровідним листом надійшла довідка вих. №157/23 від 17.03.2023, згідно якої станом на 17.03.2023 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" за послуги по Договору №2455 від 17.10.2021, надані в період з 01.02.2022 по 28.02.2022, відсутня у зв`язку з здійсненням оплати 14.12.2022. Також у листі позивач просить здійснювати розгляд справи за відсутності його представника та не заперечує проти винесення рішення за його відсутності.

В судове засідання, призначене на 28.03.2023 сторони явку своїх представників не забезпечили, позивач просив розглянути справу без його участі, натомість відповідач про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи №910/12122/22 був повідомлений належним чином.

Так, ухвала суду від 09.03.2023 про призначення судового засідання на 28.03.2023 (як і всі інші ухвали по даній справі) була надіслана відповідачу 13.03.2023 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03110, м. Київ, вул. Волгоградська, буд. 41, проте відправлення не було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Санотрі" та було повернуто до суду 24.03.2023 із зазначенням причин повернення на довідці відділення поштового зв`язку від 22.03.2023 - адресат відсутній за вказаною адресою.

Відтак згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Санотрі" ухвали суду від 09.03.2023 є 22.03.2023 (день проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).

Отже, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, сторони своїх представників у судове засідання не забезпечили, відповідач про причини неявки суд не повідомив, натомість позивач просив здійснювати розгляд справи №910/12122/22 без участі його представника, а відтак суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

21.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Санотрі" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" (виконавець) укладено Договір №2455 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму (надалі - Договір), згідно п. 1.1 якого предметом договору є надання послуг щодо підтримання порядку, здійснення контрольно-перепускного режиму та охорони майна на об`єкті замовника, яке знаходиться в охороняємому (зачиненому) приміщенні та належним чином (згідно акту передавання-приймання майна під охорону) здане під охорону, розташованого за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, с/рада Озерянська, земельні ділянки за кадастровим №7420685200:05:006:0069 та кадастровим №7420685200:05:006:0068.

Охорона об`єкта здійснюється охоронниками в установленій сторонами формі одягу із спецзасобами (п. 1.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата за послуги виконавця відповідно до умов цього договору складає: 30 700,00 грн. без ПДВ за один місяць надання охорони.

Замовник оплачує послуги виконавця згідно пункту 4.1 договору авансом не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі даного договору (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 4.3 Договору послуги за цим договором вважаються наданими після підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

У пункті 5.6 Договору сторонами погоджено, що при простроченні проведення розрахунків за договором (розділу 4) з вини замовника, замовник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Сторони погодились, що за своєю правовою природою застосовані проценти не вважаються способом забезпечення виконання зобов`язання, майновими санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) в розумінні господарського законодавства України, а є платою за користування чужими грошовими коштами згідно із цивільним законодавством України (статті 536, 625 ЦКУ).

У разі несвоєчасної оплати за договором, замовник зобов`язаний сплатити санкцію у розмірі 20% від суми місячної оплати за договором за кожен факт прострочки (п. 5.6.1 Договору).

Пунктом 7.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 09.12.2021) передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Строк надання послуг: з 18.10.2021 по 31.12.2022 включно (п. 7.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 09.12.2021).

У пункті 8.6 Договору сторони погодили, що строк загальної та спеціальної позовної давності відповідно до умов даного договору складає 5 років.

Штрафні санкції (неустойка), передбачені даним договором, нараховуються протягом всього періоду порушення (п. 8.6.1 Договору).

18.10.2021 сторонами складено акт прийому-передачі об`єкта під охорону, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Санотрі" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" прийняло під охорону об`єкт охорони, розташований за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, с/рада Озерянська, земельні ділянки за кадастровим №7420685200:05:006:0069 та кадастровим №7420685200:05:006:0068.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність у відповідача боргу у розмірі 30 700,00 грн. із оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" у лютому 2022 року послуг, а також підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" пені у розмірі 13 131,60 грн., 3% річних у розмірі 1 190,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 780,09 грн. та штрафів в загальному розмірі 24 560,00 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 978 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг), у жовтні 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" було надано, а Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" прийнято послуги охорони вартістю 13 865,00 грн. (акт №541 від 31.10.2021), у листопаді 2021 року - послуги вартістю 30 700,00 грн. (акт №569 від 30.11.2021), у грудні 2021 року - послуги вартістю 30 700,00 грн. (акт №663 від 31.12.2021), у січні 2022 року - послуги вартістю 30 700,00 грн. (акт №16 від 31.01.2022), у лютому 2022 року - послуги вартістю 30 700,00 грн. (акт №88 від 28.02.2022).

Вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані електронними підписами представників сторін (що відповідає умовам пункту 8.8 Договору) та мають посилання на реквізити Договору.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу у період з 18.10.2021 по 28.02.2022 послуг охорони.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що замовник оплачує послуги виконавця згідно пункту 4.1 договору авансом не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі даного договору.

Приписами статті 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Отже сторонами у п. 4.2 Договору погоджено термін виконання зобов`язання із оплати послуг охорони - не пізніше 5 числа поточного місяця.

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання з оплати послуг охорони до 5 числа поточного місяця міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Тобто станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов`язання з оплати послуг охорони за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання з оплати послуг охорони у кожному місяці для його виконання не пізніше 5 числа поточного місяця, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний/святковий/неробочий день) відсутні.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санотрі" повинне було сплачувати за послуги охорони щомісячно у наступні терміни:

- за листопад 2021 року - до 05.11.2021 включно;

- за грудень 2021 року - до 05.12.2021 включно;

- за січень 2022 року - до 05.01.2022 включно;

- за лютий 2022 року - до 05.02.2022 включно.

Із наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що відповідачем було оплачено надані у жовтні 2021 року послуги 21.10.2021, за надані у листопаді 2021 року послуги - 08.11.2021, за надані у грудні 2021 року послуги - 16.12.2021, за надані у січні 2022 року послуги - 28.07.2022.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вказує позивач, а у суду відсутні обґрунтовані сумніви у таких доводах, що надані у лютому 2022 послуги охорони були оплачені відповідачем 14.12.2022, на підтвердження чого надано довідку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" вих. №157/23 від 17.03.2023 за підписом керівника позивача.

Відтак, станом на дату розгляду даного спору у Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" відсутній борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" з оплати наданих у період з 18.10.2021 по 28.02.2022 послуг охорони.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення (закриття) провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №905/1582/15, від 18.07.2018 у справі №905/1587/15, від 05.06.2018 у справі №905/1585/15 та 26.07.2018 у справі №910/23359/15.

Враховуючи, що сума боргу у розмірі 30 700,00 грн. була сплачений відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у цій частині підлягає закриттю, так як вказаний предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи.

Попри наведене, із встановлених судом обставин вбачається неналежне (із простроченням) виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Санотрі" своїх грошових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" з оплати наданих послуг охорони.

Так, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" пені у розмірі 13 131,60 грн., 3% річних у розмірі 1 190,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 780,09 грн. та штрафів в загальному розмірі 24 560,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по оплаті наданих послуг не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санотрі" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно пункту 5.6 Договору сторонами погоджено, що при простроченні проведення розрахунків за договором (розділу 4) з вини замовника, замовник має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Штрафні санкції (неустойка), передбачені даним договором, нараховуються протягом всього періоду порушення (п. 8.6.1 Договору).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З пунктів 5.6 та 8.6.1 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в зазначений період), порядок нарахування пені (від простроченої суми за кожен день прострочення оплати) та погоджено строк нарахування пені (протягом всього періоду порушення), а відтак до спірних правовідносин не підлягають застосуванню приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено строк нарахування пені піврічним терміном.

Як вбачається із розрахунку пені, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" нараховує Товариству з обмеженою відповідальністю "Санотрі" пеню:

- на суму 30 700,00 грн. (прострочення оплати послуг, наданих у грудні 2021 року) за період з 06.12.2021 по 15.12.2021;

- на суму 30 700,00 грн. (прострочення оплати послуг, наданих у січні 2022 року) за період з 06.01.2022 по 27.07.2022;

- на суму 30 700,00 грн. (прострочення оплати послуг, наданих у лютому 2022 року) за період з 06.02.2022 по 01.11.2022.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду, протягом якого підлягає її нарахування, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" пені у розмірі 13 131,60 грн.

За приписами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У разі несвоєчасної оплати за договором, замовник зобов`язаний сплатити санкцію у розмірі 20% від суми місячної оплати за договором за кожен факт прострочки (п. 5.6.1 Договору).

Отже, зважаючи на порушення відповідачем строку оплати послуг, наданих з листопада 2021 року по лютий 2022 року, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу загальному розмірі 24 560,00 грн. (30 700,00 грн. х 0,2 х на 4 випадки несвоєчасної оплати) за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за спірним договором є правомірною.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунку інфляційних втрат вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" нараховує Товариству з обмеженою відповідальністю "Санотрі" інфляційні втрати:

- на суму 30 700,00 грн. (прострочення оплати послуг, наданих у січні 2022 року) за період з 06.01.2022 по 27.07.2022;

- на суму 30 700,00 грн. (прострочення оплати послуг, наданих у лютому 2022 року) за період з 06.02.2022 по 30.09.2022.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, прийшов до висновку про необхідність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" інфляційних втрат у розмірі 10 780,09 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" нараховує Товариству з обмеженою відповідальністю "Санотрі" 3% річних:

- на суму 30 700,00 грн. (прострочення оплати послуг, наданих у січні 2022 року) за період з 06.01.2022 по 27.07.2022;

- на суму 30 700,00 грн. (прострочення оплати послуг, наданих у лютому 2022 року) за період з 06.02.2022 по 01.11.2022.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" 3% річних у розмірі 1 190,99 грн.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" підлягає стягненню штраф загальному розмірі 24 560,00 грн., пеня у розмірі 13 285,94 грн., 3% річних у розмірі 1 190,99 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10 780,09 грн. Провадження у справі №910/12122/22 за вимогою про стягнення суми боргу в частині 30 700,00 грн. слід закрити.

Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату судового збору.

В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено до відповідача одну вимогу майнового характеру - про стягнення з відповідача 80 362,68 грн., за розгляд якої підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Приписами частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В свою чергу, з як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санотрі" після відкриття провадження у справі №910/12122/22 (14.11.2022) та до початку розгляду справи по суті - 15.12.2022 було сплачено частину боргу у розмірі 30 700,00 грн., що свідчить про фактичне визнання відповідачем боргу та обґрунтованості вимог позивача в цій частині.

З огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Санотрі" було визнано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" в частині стягнення боргу у розмірі 30 700,00 грн., суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в пропорційній частині, що підлягала оплаті за визнані відповідачем вимоги, а інша частина витрат позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" (02088, м. Київ, вул. Промислова, буд. 3, корпус Г; ідентифікаційний код 40963612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" (02059, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 2, кв. 124; ідентифікаційний код 43987877) штраф у загальному розмірі 24 560 (двадцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 13 131 (тринадцять тисяч сто тридцять одну) грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 10 780 (десять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 1 190 (одну тисячу сто дев`яносто) грн. 99 коп. та судовий збір у розмірі 2 007 (дві тисячі сім) грн. 11 коп. Видати наказ.

3. Закрити провадження в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санотрі" суми основного боргу у розмірі 30 700,00 грн.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Грізлі-Охорона 01" (02059, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 2, кв. 124; ідентифікаційний код 43987877) з Державного бюджету України судовий збір в частині 473 (чотириста сімдесяти трьох) грн. 89 коп., сплачений за платіжним дорученням №64 від 02.11.2022. Видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.04.2023.

Суддя Р.В. Бойко