Рішення

від 06.04.2023 по справі 911/2397/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2023 р.

м. Київ

Справа № 911/2397/22

Суддя Черногуз А.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В, код ЄДРПОУ 42094646)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідінвест" (07453, Київська обл., Броварський р-н, село Русанів, вулиця Леніна, будинок 20, корпус Г, код ЄДРПОУ 35125083)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні обставини розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ТОВ "Київська обласна ЕК" до ТОВ "Укрсхідінвест" про стягнення заборгованості, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію за договором постачання № 420089347 від 01.01.2021 в розмірі 127540,22 грн, 65406,88 грн за перевищення договірної величини, 12005,22 грн пені та 740,99 грн трьох відсотків річних.

Ухвалою від 30.11.2022 судом відкрито розгляд справи у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою суд встановив строк для подання відзиву на позов (протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття), відповіді на відзив (до 23.12.2022), та заперечень на відповідь на відзив (до 30.12.2022).

Копія ухвали про відкриття провадження направлялась судом на адресу відповідача засобами поштової кореспонденції. Водночас, конверт № 0103281760584 був повернутий на адресу суду без вручення. Відповідно до довідки від 10.01.2023 поштового оператора АТ "Укрпошта" причиною повернення стало закінчення терміну зберігання.

Відповідно до правової позиції викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17 у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Оскільки, судом надсилалась ухвала суду про відкриття провадження у справі на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, всі процесуальні документи вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. Також суд констатує закінчення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Обставини спірних правовідносин та вимоги позивача

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу №420089347 від 01.01.2021 в розмірі 127540,22 грн, а також 65406,88 грн за перевищення договірної величини, 12005,22 грн пені та 740,99 грн 3% річних.

Позивач зазначав, що 03.12.2020 ТОВ "Укрсхідінвест" було подано до ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції Постачальника «Стандарт-1» із зазначенням дати початку постачання - з 01.01.2021. Вказана заява-приєднання додається до позовної заяви.

В силу п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, враховуючи підписану заяву-приєднання та факт споживання електричної енергії між TOB "Укрсхідінвест" та ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 420089347 від 01.01.2021.

Позивач стверджує, що приєднавшись до договору, ТОВ "Укрсхідінвест" взято на себе договірні зобов`язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії. Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

В силу пункту 2.1 договору про постачання електричної енергії споживачу за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.4 договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, про що зазначено у пункті 5.5. Пунктом 6.2 договору на споживача покладено, зокрема, обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

За словами позивача він в повному обсязі виконує свої зобов`язання за договором та постачає (продає) відповідачу електричну енергію, натомість останній всупереч положенням Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також умов укладеного між ними договору не здійснює сплату за фактично спожиту електричну енергію, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на суму, яка заявлена до стягнення.

Позивач вказав, що він не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

До матеріалів справи долучена копія заяви ТОВ "Укрсхідінвест" щодо встановлення договірних величин споживання електричної енергії за місяцями 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420089347 від 01.01.2021. Відповідно до цієї заяви прогнозований обсяг спожитої електричної енергії ТОВ "Укрсхідінвест" становить: квітень 2022 року - 1000,0 кВт*год.; травень 2022 року - 1000,0 кВт*год.; червень 2022 року - 1000,0 кВт*год.; липень 2022 року - 1000,0 кВт*год.

Позивач звертав увагу суду, що згідно умов п. 4 обраної відповідачем комерційної пропозиції «Стандарт-1», вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5.

Обсяги розподіленої електричної енергії за квітень, травень, червень, липень 2022 року позивач подає у актах приймання передавання та рахунках-фактурах, що долучені до позову.

На підтвердження фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом розрахункового періоду позивачем надано довідку ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № 20-1-327 від 15.09.2022, в якій зазначено помісячний обсяг розподіленої електричної енергії споживачу ТОВ "Укрсхідінвест".

Висновки господарського суду

Укладений між споживачем та постачальником договір за своєю правовою природою пов`язаний з купівлею-продажем та постачанням електричної енергії, а отже правовідносини, що склались між ними, регулюються відповідними положеннями цивільного та господарського законодавства, а також Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7. ПРРЕЕ).

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ визначено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку (п. 3.1.7. ПРРЕЕ).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом перевірені подані позивачем до позову акти та рахунки фактури за квітень-липень 2022 року та встановлено, що станом на 01.04.2022 за відповідачем обліковувалась передплата на суму 21275,15 грн. В квітні відповідачу нараховано 39501,50 грн активної електричної енергії, що відображено у рахунку фактурі №5003626156 від 30.04.2022. Кінцевою датою оплати цього рахунку визначено дату 10.05.2022. Донарахування за понад заявлені обсяги відповідно до цього рахунку становить 17556,47 грн. На підтвердження поставки відображених у рахунках обсягів електричної енергії подано також акт прийняття передавання електричної енергії за квітень 2022 року. Таким чином 11.05.2022 за відповідачем уже утворене прострочення оплати на суму 18226,35 грн за активну електричну енергію.

Дослідивши аналогічні документи за наступні періоди, судом з`ясовано, що у травні 2022 року позивачем виставлено відповідачу рахунок на суму 54435,79 грн за активну електроенергію та 25023,61 грн за перевищення заявлених обсягів. Строк оплати цього рахунку до 07.06.2022.

В червні 2022 року відповідачу було поставлено активної електроенергії на суму 31103,03 грн, а за перевищення спожитої електроенергії за понадзаявлені обсяги позивач нарахував 13339,34 грн. Строк оплати рахунку 07.07.2022.

У липні 2022 року обсяг поставленої електричної енергії відповідачу становив 4953 кВт, що у відповідності до узгоджених між сторонами умов призвело до нарахування 23775,05 грн за активну електроенергію. Сума сплати нарахованої за перевищення споживання електроенергії становила у липні 2022 року 9487,46 грн. Кінцевою датою оплати цього рахунку визначено 05.08.2022.

В матеріалах справи відсутні скарги споживача щодо своєчасності та якості поставленої електричної енергії. Таким чином станом на 06.08.2022 відповідач прострочив оплату 127540,22 грн нарахованих за споживання активної електричної енергії та 65406,88 грн донарахувань понад заявлені обсяги. Суд вважає за можливе задовольнити вказану вимогу позивача та стягнути з відповідача суми спожитої та не оплаченої електричної енергії за квітень-липень 2022 року, з огляду на відсутність будь-яких заперечень відповідача за час перебування справи у провадженні суду та доказів проведення оплат, які не відображені у поданих позивачем матеріалах.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.8 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору. Відповідно до положень Комерційної пропозиції «Стандарт-1» пеня та/або штраф встановлений у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивач нараховує відповідачу пеню за порушення строків оплати спожитої активної електроенергії за період з моменту прострочення оплати за кожним з виставлених рахунків і по 31.08.2022. Судом перевірено вказані розрахунки та встановлено їх правильність. Внаслідок цього суд вважає за можливе стягнути з відповідача заявлену до стягнення суму пені у розмірі 12005,22 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином позивач нарахував відповідачу три відсотки річних за порушення строків виконання зобов`язання за договором щодо оплати активної електричної енергії за період з за кожним з виставлених рахунків і по 31.08.2022. Судом здійснено розрахунок відсотків річних та встановлено, що за заявлений у позові період сума, що підлягає до стягнення, становить 740,99 грн. Тож ця вимога позивача задовольняється судом у повному обсязі.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідінвест" (07453, Київська обл., Броварський р-н, село Русанів, вулиця Леніна, будинок 20, корпус Г, код ЄДРПОУ 35125083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В, код ЄДРПОУ 42094646) 127540,22 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 65406,88 грн за перевищення договірної величини, 12005,22 грн пені, 740,99 грн відсотків річних, 3085,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.04.2023.

СуддяА.Ф. Черногуз