Рішення

від 03.04.2023 по справі 925/1415/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року

м. Черкаси Справа № 925/1415/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/1415/22 за позовом Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси Прес-Друк про стягнення 46337,11 грн,

УСТАНОВИВ:

27 грудня 2022 року Черкаська міська рада звернулась до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси Прес-Друк 46377,11 грн. як безпідставно утримуваних грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 08.07.2022 до 31.10.2022 відповідач як власник об`єкта нерухомого майна використовував земельні ділянки комунальної власності, на яких цей об`єкт знаходиться, всупереч вимогам земельного законодавства, без оформлення права користування земельною ділянкою, не сплачуючи при цьому орендну плату, у зв`язку з чим на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (ЦК України) позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у виді несплаченої орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Ухвалою від 29.12.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін позивачу на електронну пошту (дві адреси), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням та на електронну пошту, однак поштове повідомлення направлене відповідачу відділенням Укрпошти повернено суду з відміткою повертається за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: вул. Кобзарська, 1А, м. Черкаси, 18006.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Черкаська міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 0,7048 га, кадастровий номер: 7110136400:03:024:0051, що знаходиться у АДРЕСА_1 (також по тексту земельна ділянка).

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру від 19.04.2021 земельна ділянка є комунальною формою власності та належить територіальній громаді м. Черкаси, від імені та в інтересах якої діє Черкаська міська рада.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕРКАСИ ПРЕС-ДРУК» (далі - Відповідач) мало іншу організаційно-правову форму діяльності та найменування, у період до 21.07.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Черкасихарчопромбуд». Внаслідок неодноразових перетворень та зміни найменування юридичної особи Відповідач наразі є - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕРКАСИ ПРЕС-ДРУК», що підтверджується Інформацією з ЄДР про історію змін реєстраційної справи на юридичну особу.

Відповідно до рішення господарського суду Черкаської області від 14.03.2006 та дублікату наказу регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області №1398-АТ від 06.04.2004 Відповідач став власником комплексу нежитлових приміщень, що знаходяться у м. Черкаси по вул. Вербовецького (Кобзарській), 1А.

Право власності Відповідача на комплекс нежитлових приміщень у Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано 25.04.2006, реєстраційний номер майна: 2830157.

28.03.2013 запис про право власності Відповідача на комплекс нежитлових приміщень був перенесений з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав від 06.03.2013 за індексним №734058, номер об`єкт в РПВН: 2830157).

Рішенням Черкаської міської ради від 30.11.2006 №2-213 ВАТ «Черкасихарчопромбуд» надано в оренду земельну ділянку площею 9549 кв.м. по вул.. Вербовецього (Кобзарській), 1а під розташування виробничої бази.

Однак, відповідач договір оренди землі з позивачем не укладав та продовжував користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не сплачуючи орендну плату за таке користування.

Рішеннями Черкаської міської ради від 25.12.2008 №4-857, від 13.10.2009 №5-124, від 23.05.2019 №2-4598 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано у користування земельні ділянки загальною площею 2500 кв.м. за рахунок землекористування Відповідача.

Станом на 23.05.2019 відповідач фактично користувався земельною ділянкою у АДРЕСА_1 загальною площею 7049 кв.м. (або 0,7049 га) без правовстановлюючих документів, не сплачуючи орендну плату за таке користування.

05.09.2022 відповідач звернувся з заявою вх.№01 -03/29001 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки загальною площею 0,7048 га кадастровий номер; 7110136400:01:024:0051, що знаходиться у АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості).

Рішенням Черкаської міської ради від 15.11.2022 №31-55 Відповідачеві надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки загальною площею 0,7048 га кадастровий номер: 7110136400:01:024:0051, що знаходиться у АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості).

Таким чином, Відповідач з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомості (25.04.2006) фактично користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснював оплату за таке фактичне користування.

Рішенням Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким згідно з КВЦПЗ присвоєно код 11.02., орендну плату встановлено у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки №12589/42-22 від 05.08.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 860 070,06 грн.

Позивач подав розрахунок, відповідно до якого за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період 08.07.2022 31.10.2022 (земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 08.07.2022) розмір заборгованості відповідача становить 46 337,11 грн.

Предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення з відповідача як власника нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою на якій воно розташовано, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України у розмірі орендної плати.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України Про оренду землі.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Приписи глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17 та від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено: Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12 гс 21, від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, провадження № 12-48 гс 21.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як власник нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, не уклавши відповідного договору оренди з її власником та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Суд установив, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Відтак господарський суд дійшов висновку, що за період з 08.07.2022 31.10.2022 відповідач безпідставно не сплачував кошти за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , якою фактично користувався без правовстановлюючих документів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 вказано, що у пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 13, частини 1 статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частиною 3 статті 23 зазначеного Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка у свою чергу є основою для розрахунку орендної плати за землю.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2022 року у справі № 922/2060/20 викладено позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначено, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

У вказаній постанові Верховний Суд з огляду на положення законодавства та численні правові висновки Верховного Суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,7048 га, кадастровий номер: 7110136400:01:024:0051 є сформованою, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.08.2022, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 860 070,06 грн. У період з 08.07.2022 по 31.10.2022 земельна ділянка перебувала у фактичному володінні і користуванні відповідача, у зазначений період право користування (оренди) чи інші речові права відповідачем на земельні ділянки зареєстровані не були.

Розрахунок збережених відповідачем коштів зроблений на підставі: рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси, рішення від 13.05.2010 № 5-657 Про плату за оренду землі, від 27.06.2019 № 2-4690 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси, рішення Черкаської міської ради від 23.12.2021 № 16-22 Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2022 рік (23576000000), наказу Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, інформаційної довідки з ДРРП від 18.11.2022 № 315481300, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.08.2022, витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.07.2022 НВ -70700464432022.

Сума заборгованості за користування відповідачем земельною ділянкою за період з 08.07.2022 (з дати набуття права власності на нерухоме майно) по 31.10.2022 становить 46 377,11 грн.

Разом з тим, судом враховано, що вимоги позивача заявлені в межах строку позовної давності, з урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З огляду на викладене, оскільки нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а тому використання відповідачем на праві приватної власності об`єкта нерухомості є неможливим без використання відповідної земельної ділянки, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Факт наявності у відповідача перед позивачем 46 377,11 грн боргу за використання земельної ділянки позивачем належним чином доведений, документально підтверджений зібраними у справі доказами та відповідачем належним чином не спростований.

Оцінивши докази в справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси Прес-Друк (вул. Кобзарська, 1А, м. Черкаси, 18006, код 30413634) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок №UА608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) безпідставно утримувані кошти в розмірі 46 337,11 грн (сорок шість триста тридцять сім гривень 11 копійок) за користування земельною ділянкою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси Прес-Друк (вул. Кобзарська, 1А, м. Черкаси, 18006, код 30413634) на користь платника Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770, адреса: вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001) 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено і підписано 05.04.2023.

СУДДЯ К.І.Довгань