Справа №345/149/23
Провадження № 2/345/203/2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е
27.03.2023 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Калуської міської ради, Служба у справах дітей Новицької сільської ради, про визначення місця проживання дитини,
з участю представника позивача адвоката Коваленко О.В.,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позицій сторін:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка по справі є його колишньою дружиною, шлюб з якою рішенням суду від 07.10.2020 розірвано. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу їхній син залишився проживати з ним. Таке рішення було спричинено тим, що відповідачка неодноразово в його присутності без будь-яких підстав ображала сина, використовуючи при цьому нецензурну лексику. Враховуючи те, що відповідачка неналежно ставилася до процесу виховання сина, а на його зауваження не реагувала, він неодноразово вимушений був звертатися до органу поліції та до служби у справах дітей з проханням притягнути її до відповідальності. Наслідком неправомірних дій відповідачки відносно сина стало ініційоване службою у справах дітей питання про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. Окрім цього, відповідачка часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння. При цьому він має роботу, самостійний дохід і постійне місце проживання, спиртними напоями не зловживає. Водночас, його колишня дружина ніде не працює, не має самостійного доходу, негативно характеризується за місцем проживання і не займається виховання дитини. За таких умов він вважає, що синові краще буде з ним, так як відповідачка аморальною поведінкою негативно впливає на процес виховання дитини.
Представник позивача адвокат Коваленко О.В. у судовому засіданні підтримала позов з підстав, викладених у ньому, та просила його задоволити в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 33). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Представник Служби у справах дітей Новицької сільської ради на електронну адресу суду надіслала заяву, в якій розгляд справи просить проводити без участі представника служби у справах дітей. Позовні вимоги підтримує та просить задоволити їх.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 01.02.2023 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачці строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
14.02.2023 на електронну адресу суд надійшов лист начальника Служби у справах дітей Калуської міської ради, в якому вона зазначила, що необхідний висновок має надати до суду служба у справах дітей Новицької сільської ради, так як місце проживання (перебування) малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Старий Угринів, що не належить до Калуського територіальної громади.
27.02.2022 позивач подав до суду заяву, в якій просив залучити до розгляду у справі службу у справах дітей Новицької сільської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог. Окрім цього, він не заперечує щодо закриття підготовчого провадження у справі. Також, просив долучити до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування Новицької сільської рада, а розгляд справи просить проводити без його участі (а.с. 26).
Ухвалою суду від 09.03.2023 підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті та залучено службу у справах дітей Новицької сільської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі.
20.03.2023 представник служби у справах дітей Новицької сільської ради на електронну адресу суду надіслала заяву, в якій розгляд справи просить проводити без участі представника служби у справах дітей. Позовні вимоги підтримує та просить задоволити їх.
Від відповідачки будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень не поступало, як і не повідомляла про причини своєї неявки в судові засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідачка, хоча і була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, а тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.06.2009 (а.с. 11).
Згідно з рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.10.2020 по справі № 345/2779/20, шлюб між сторонами було розірвано, в задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відмовлено (а.с. 10).
Відповідно до листа начальника Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківські області від 21.09.2020 № 16989/59/01/2020 ОСОБА_1 повідомлено про те, що в ході розгляду його повідомлення факти, наведені заявником, знайшли своє підтвердження. На ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 3). З акта обстеження умов проживання від 13.12.2022, проведеного за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою проживає позивач ОСОБА_1 та його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Умови проживання у житлі задовільні, кімнати облаштовані меблями та побутовою технікою. Для ОСОБА_4 є окрема кімната, є місце для відпочинку, підготовки до уроків та сну. Зі слів ОСОБА_4 він висловив бажання надалі проживати з батьком (а.с. 8).
Згідно з листом начальника служби у справах дітей Калуської міської ради від 11.05.2012 № 68/0118/07 службою у справах дітей ініційовано питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків (а.с. 9).
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.05.2012 30.04.2012 у Калуський РВП поступила усна заява ОСОБА_1 про те, що в період з 10:00 год. 27.04.2012 по теперішній час його дружина ОСОБА_2 пішла з дому і не повернулася. В ході розгляду заяви було встановлене місце знаходження ОСОБА_2 , яка вказала, що за час відсутності за місцем проживання вона не стала жертвою злочину (а.с. 12).
З висновка, затвердженого начальником Калуського МВ УМВС від 01.05.2012, встановлено, що 28.04.2012 в Калуський МВ УМВС надійшла заява ОСОБА_1 про те, що його дружина ОСОБА_5 27.04.2012 близько 10:00 год. вийшла з квартири і не повернулася. Дружина заявника в минулому також по декілька днів не поверталася додому, так як зловживає алкоголем. За фактом перевірки наведені у заві факти частково знайшли своє підтвердження (а.с. 13).
Відповідно до висновка, затвердженого начальником Калуського МВ УМВС від 28.04.2012, 24.04.2012 в Калуський МВ УМВС надійшла заява ОСОБА_1 про те, щоб прийняти міри до його дружини, яка 24.04.2012 близько 18:30 год. прийшла додому в нетверезому стані та вчинила скандал. За фактом перевірки наведені у заві факти частково знайшли своє підтвердження (а.с. 14).
Згідно з висновком органу опіки і піклування Новицької сільської ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету Новицької сільської ради № 4 від 08.02.2023, вирішено за можливе визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.27, 28).
Між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання їхнього малолітнього сина.
Оцінка суду:
вислухавши позицію представника позивача, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Статтею 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Згідно зі статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору.
Міжнародні та національні норми права не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 473/44/20-ц (провадження № 61-8103св21).
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 та відповідачка ОСОБА_2 проживають окремо, їхній малолітній син на даний час живе з позивачем. Останній повністю займається вихованням та матеріальним забезпеченням сина, в нього наявне постійне місце проживання, в якому створив всі необхідні умови для проживання, виховання та розвитку дитини.
Таким чином з наданих сторонами доказів встановлено, що батько приймає участь у виховані свого сина та забезпечує йому належні умови для життя і розвитку. Доказів протилежного відповідачкою суду не надано та судом не встановлено. При цьому даних і доказів про умови і місце проживання матері дитини, наявності за її місцем проживання належних умов для проживання і розвитку сина, суду не надано. Більше того, стороною позивача суду надано докази неналежної поведінки відповідачки протягом тривалого періоду часу, зокрема, щодо виконання нею материнських обов"язків по відношенню до сина, її способу життя, що не відповідає потребам дитини та може мати негативнний вплив на неї.
Окрім цього, суду надано висновок органу опіки і піклування Новицької сільської ради затверджений рішенням виконавчого комітету Новицької сільської ради № 4 від 08.02.2023, відповідно до якого вирішено за можливе визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
З врахуванням встановлених обставин та досліджених доказів суд вважає, що на даний час визначення місця проживання сина разом з батьком не суперечитиме інтересам дитини, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визначення місця проживання дитини на даний час разом з батьком.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що визначення місця проживання сина з батьком не розлучає його з матір`ю, оскільки вона не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, виявлення до нього турботи та на участь у його вихованні.
На підставі викладеного, Конвенції про права дитини, Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 19, 141, 150, 151, 5, 157, 160, 161 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 49, 76, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 280, ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Калуської міської ради, Служба у справах дітей Новицької сільської ради, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Калуської міської ради, адреса: м. Калуш вул. С.Бандери, 18 Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 26535187.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Новицької сільської ради, адреса: с. Новиця вул. Шевченка, 71 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 44245966.
Повний текст судового рішення виготовлений 06.04.2023.
Суддя:
Суд | Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2023 |
Оприлюднено | 07.04.2023 |
Номер документу | 110052284 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Кулаєць Б. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні