Постанова

від 05.04.2023 по справі 126/938/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 126/938/22

Провадження № 22-ц/801/718/2023

Категорія: 9

Головуючий у суді 1-ї інстанції Хмель Р. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 рокуСправа № 126/938/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М.

Секретар: Ковальчук О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницької обласної прокуратури

на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво,

Рішення ухвалив суддя Хмель Р. В.

Рішення ухвалено у відсутності учасників справи в м. Бершадь

Повний текст рішення складено 31 серпня 2022 року,

Встановив:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору оренди земельної ділянки № 12, укладеного 20 листопада 2019 року, Бершадською міською радою передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2366 га, кадастровий номер: 050410100:00:004:0104, із земель міської ради.

Згідно рішення Бершадського районного суду Вінницької області у справі № 126/2252/21 від 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 було виділено як окреме ціле майно заправну станцію № 28 площею 29,0 кв. м. по АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорта на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , позивачем було проведено реконструкцію заправної станції № 28 в мотель і загальна площа будівлі із 29,0 кв. м. змінилася до 87,1 кв. м. Реконструкція проведена без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Проте, під час проведення будівельних робіт були дотримані всі архітектурні, будівельна, санітарні та екологічні норми і з початку будівництва жодних заяв, претензій і скарг не надходило, що свідчить про відсутність будь-яких порушень прав інших осіб цим будівництвом.

Згідно звіту про проведення технічного обстеження стану мотелю літ. А, тамбуру літ. а та прибудови літ. а1 по АДРЕСА_1 , проведеного 30 грудня 2021 року експертом Шевченко В. П., його можна надійно та безпечно експлуатувати.

Станом на 24 січня 2022 року згідно висновку оцінювача ФОП ОСОБА_2 вартість нежитлової будівлі мотелю становить 87 100,00 грн.

Оскільки мотель було реконструйовано без отримання відповідного дозволу, його експлуатація неможлива.

Самочинно збудоване нерухоме майно після визнання права власності на нього підлягає прийняттю в експлуатацію у відповідності до вимог, встановлених Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, проте цим Порядком не передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів, а тому такі об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію після визнання права власності на них у судовому порядку.

Про завершення реконструкції мотелю свідчить технічний паспорт, виготовлений на нього.

Реконструкція мотелю по АДРЕСА_1 здійснена на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 на праві оренди; будь-які права інших осіб при цьому не порушені.

Тому ОСОБА_1 просив визнати на ним право власності на нежитлову будівлю мотель загальною площею 87,1 кв. м., а саме на: мотель літ. А площею 84,6 кв. м., тамбур літ. «а» площею 1,7 кв. м., прибудова літ «а1» площею 0,8 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво, задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво нежитлову будівлю мотель загальною площею 87,1 кв. м., а саме: мотель літ. «А» площею 84,6 кв. м., тамбур літ. «а» площею 1,7 кв. м., прибудова літ. «а1» площею 0,8 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Особа, яка не брала участі у справі - Вінницька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України і Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області, подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі Вінницька обласна прокуратура просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво; стягнути із позивача на її користь судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1488,60 грн.

Зазначила, що рішення суду не відповідає вимогам законності і обґрунтованості. Рішення суду є таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення; з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; з порушенням норм матеріального права, визначеного: статтями 15, 16, 316, 318, 319, 328, 331, 376 ЦК України, статтями 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», статтями 7, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461; з порушенням норм процесуального права, передбачених, зокрема статтями 4, 10, 12, 13, 53, 76-81, 89, 141, 263, 264 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що в оскаржуваному рішенні суду не зазначено будь-яких даних про оспорювання права власності відповідачем або невизнання його. Позивач не надав жодних доказів щодо звернення до державних органів для проведення реєстрації спірного майна.

Судом першої інстанції не надано оцінки наявним в матеріалах справи двом заявам відповідача по справі Бершадської міської ради, підписані одним і тим міським головою Віталієм Драганом. Першою заявою - від 08 серпня 2022 року, він просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі з обґрунтуванням підстав - порушення законодавства. У другій заяві - від 31 серпня 2022 року, він вказує на визнання позову. Проте в матеріалах справи відсутнє будь-яке листування між відповідачем і позивачем з метою досудового вирішення справи. Суд без виклику для з`ясування суперечностей у позиції відповідача, ухвалив рішення без відповідного мотивування.

Незважаючи на посилання суду на те, що важливе значення у набутті права власності на самочинно збудоване майно відіграє наявність у користуванні забудовника земельної ділянки відповідного цільового призначення на підставі договору оренди землі № 12 від 20 листопада 2019 року, матеріали справи не містять доказів законності здійснення забудови, з урахуванням обмежень у цьому договорі.

Позивач не надав підтверджуючих документів про право власності чи користування на земельну ділянку, на якій здійснено самочинне будівництво, а зазначений ним кадастровий номер не відповідає кадастровому номеру земельної ділянки, переданої позивачу в оренду.

Суд не з`ясував чи земельна ділянка була надана під збудоване нерухоме майно, та не встановив, що нежитлова будівля побудована у межах земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності.

Також не з`ясовано дотримання позивачем не лише земельних, а й архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних і інших законодавчих норм, оскільки в матеріалах справи відсутні висновки санітарно-епідеміологічної служби, екологічної інспекції, державної служби України з надзвичайних ситуацій тощо.

Судом не враховано, що факт завершення будівельних робіт, тобто визнання стану об`єкта як закінченого будівництвом, може встановлюватися тільки виключно в ході проходження встановленої законодавством процедури прийняття об`єкта в експлуатацію.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дозволив використовувати об`єкт, який не було визнано готовим для введення в експлуатацію, чим порушив встановлений порядок.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача у встановленому законом порядку до відповідних органів з метою узаконення самочинного будівництва, тобто суд замінив собою органи державної влади, що уповноважені на здійснення оформлення права власності на нерухоме майно і визнав на нього право власності за позивачем за відсутності спору між сторонами про цивільне право, та без прийняття об`єкта до експлуатації.

Учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надіслали.

В судовому засіданні прокурор Міняйло І. М. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Позивача ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача Бершадської міської ради у судове засідання не з`явився, надіслав заяву, якою просив розглянути справу у його відсутності.

Представник Державної інспекції архітектури та містобудування України у судове засідання не з`явився.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки № 12 від 20 листопада 2019 року, укладеного Бершадською міською радою із ОСОБА_1 , йому надано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 1,2366 га кадастровий номер 050410100:00:004:0104 із земель міської ради: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а. с. 8-10).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16 січня 2020 року право оренди земельної ділянки зареєстровано 11 січня 2020 року (а. с. 17-18).

Згідно акту приймання-передачі об`єкта оренди за договором № 12 від 20 листопада 2019 року, підписаного: орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем - міським головою Кольченком М. І., сторони засвідчили про те, що об`єкт, який орендується, є такий, що відповідає цільовому використанню земель і перебуває у задовільному стані (а. с. 11).

Рішенням 20 сесії 7 скликання № 480 від 05 листопада 2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в м. Бершадь» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровим номером 0520410100:00:004:0059, що є комунальною власністю Бершадської міської ради і перебуває в оренді ОСОБА_1 з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на території Бершадської міської ради загальною площею - 1,8327 га на дві земельні ділянки: земельна ділянка площею - 1,2366 га кадастровий номер 0520410100:00:004:0104, земельна ділянка площею - 0,5961 га кадастровий номером 0520410100:00:004:0103. Запропоновано ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки із Бершадською міською радою терміном на 5 років, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,2366 га, кадастровий номер 0520410100:00:004:0104, цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (а. с. 12, 13-16).

Звітом про проведення технічного обстеження об`єкта - мотель (літ. А), тамбур (літ. а) та прибудови (літ. а1) по АДРЕСА_1 , складеного ФОП ОСОБА_4 30 грудня 2021 року, встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації (а. с. 19-34).

Згідно висновку про ринкову вартість нежитлової будівлі мотелю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті проведеної оцінки ринкова вартість нерухомого майна, замовником якого є ОСОБА_1 , складає 51 100,00 грн. (а. с. 35).

Технічний паспорт виготовлений 15 грудня 2021 року на замовлення ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - мотель по АДРЕСА_1 (а. с. 40-47).

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 11 листопада 2021 року по справі № 126/2252/21, яке набрало законної сили 14 грудня 2021 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про виділ в натурі частки із спільного майна та припинення права на частку в спільному майні. Виділено ОСОБА_1 у власність, як окреме ціле майно (1/1) в натурі із спільного майна 8/25 частин комплексу будівель та споруд, а саме: 49/100 частин будинку прохідної № 1 площею 110,3 кв. м., розташованого в АДРЕСА_1 ; гараж для автомобілів № НОМЕР_1 площею 1726,6 кв. м., розташованого в АДРЕСА_1 ; заправну станцію № 28 площею 29,0 кв. м. в АДРЕСА_1 та припинено право спільної часткової власності на 8/25 частин комплексу цих будівель і споруд (а. с. 48-50).

Видана ОСОБА_1 довідка № 290 від 24 грудня 2021 року щодо нежитлової будівлі «Мотель» АДРЕСА_1 , підтверджує проведення реконструкції заправної станції № 28 в мотель загальною площею 29,0 кв. м., зміненою на 87,1 кв. м. без надання дозволу на виконання будівельних робіт (а. с. 51).

Відповідач по справі - Бершадська міська рада 08 серпня 2022 року за вихідним номером № 01-26/1406 надіслала до суду заяву, якою просила у задоволенні позовної заяви відмовити (а. с. 55-56).

31 серпня 2022 року за вихідним № 01-26/1584 Бершадська міська рада надіслала до суду заяву, якою просила позов задовольнити (а. с. 60).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач визнав позов і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з урахуванням того, що проведене будівництво громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 не порушує прав інших осіб і відповідає діючим архітектурно-будівельним, санітарним і протипожежним нормам.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону та на встановлених по справі обставинах.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або невизнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач звернувшись до суду із даним позовом просив визнати за ним право власності на самочинне будівництво, яким є нежитлова будівля мотелю загальною площею 87,1 кв. м. по АДРЕСА_1 , вказавши, що він провів реконструкцію заправної станції № 28 площею 29,0 кв. м. в цей мотель площею 87, 1 кв. м., при цьому не отримував дозволу на виконання будівельних робіт.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, при застосуванні цієї норми слід встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на цю нежитлову будівлю мотелю загальною площею 87,1 кв. м. та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі (частина 1). Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2 статті 376 ЦК України).

Частиною 5 статті 376 ЦК України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно правил статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (ч. 1). Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2). Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч. 3). Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (ч. 4).

Таким чином, правовою підставою для визнання у судовому порядку права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, може бути не лише відсутність порушення прав інших осіб таким визнанням, а й встановлення судом відповідності такого об`єкту нерухомості вимогам архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних і інших норм та правил.

Позивач, звернувшись до суду із даним позовом, не зазначив у своїй заяві таких обставин, як: чи мало місце його відповідне звернення до компетентного державного органу із питанням прийняття здійсненої ним забудови нежитлового приміщення - мотелю, до експлуатації; чи була відмова у такому прийнятті і чи є вона законною; чи є, а чи відсутні порушення будівельних норм та правил, і якщо є - то чи відносяться вони до істотних.

Також позивач у позові не зазначив доказів на підтвердження цих обставин та не надав таких доказів.

Пунктом 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Пунктом 12 цього Порядку заборонено експлуатацію об`єктів не прийнятих в експлуатацію.

Позивачем не надано до суду декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акта готовності цього об`єкта нерухомого майна до експлуатації.

Відповідно до частин 4 і 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частин 1, 2 і 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (ч. 1). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 2). Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. 8).

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підтвердженням того, що об`єкт, який будувався, вже збудований (закінчений будівництвом) та готовий до експлуатації і її реєстрація державним органом, є визнанням завершення будівництва, у відповідності із технічними умовами, будівельними нормами та положеннями законодавства, що регулює будівництво та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості, і дає підстави для набуття права власності через здійснення державної реєстрації.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що декларація про готовність об`єкта нерухомого майна до експлуатації органом державного архітектурно-будівельного контролю не оформлялась, відповідно рішення про її реєстрацію чи повернення не приймалось, а отже, збудована (реконструйована) нерухомість не введена в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Наданий позивачем звіт про проведення технічного обстеження, затверджений ФОП ОСОБА_4 30 грудня 2021 року, яким встановлена можливість надійної і безпечної експлуатації об`єкта - мотелю по АДРЕСА_1 , не є належним, достовірним і достатнім доказом в розумінні статтей 76, 77, 79, 80 ЦПК України, оскільки він не містить інформації щодо предмета доказування - факту готовності об`єкта до експлуатації, не дозволяє встановити дійсні обставини справи - чи реалізовано під час самовільного будівництва державний архітектурно-будівельний контроль, та у сукупності з іншими матеріалами справи, не дозволяє дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, не є об`єктом права власності новостворений об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, будівельного паспорта (схеми намірів забудови), оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво до задоволення не підлягають.

Згідно положень ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом частини другої цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин апеляційна скарга Вінницької обласної прокуратури підлягає до задоволення, а рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Підпунктом «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України визначено, що в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При подачі апеляційної скарги Вінницькою обласною прокуратурою сплачений судовий збір в сумі 1488,60 грн. (а. с. 95).

З урахуванням правила частини 1 статті 141 ЦПК України щодо покладення судового збору на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням сплаченого розміру судового збору і того, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, до стягнення із позивача на користь Вінницької обласної прокуратури в рахунок повернення сплаченого нею судового збору підлягає сума 1488,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA5682017203431100020000003988) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1488,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіІ. В. Міхасішин І. М. Стадник

Повний текст судового рішення складено 06 квітня 2023 року