Рішення

від 17.03.2023 по справі 510/2120/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2120/22

Провадження № 2/510/624/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.23 року Ренійський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, яке відкрилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 , яке складається з земельної ділянки площею 2,2598 га, розташованої на території Лиманської сільської ради, Ізмаїльського району (колишній Ренійський район) Одеської області, кадастровий номер 5124181700:01:002:0329, та земельної ділянки площею 0,1600 га, розташованої на території Лиманської сільської ради, Ізмаїльського району (колишній Ренійський район) Одеської області, кадастровий номер 5124181700:01:001:0645.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він син спадкодавця, та відповідач дружина спадкодавця, є спадкоємцями першої черги за законом. У встановлений законодавством строк не звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , однак позивач прийняв її в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Пізніше, 14.12.2022р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, його представник адвокат Вальченко В.В. (ордер ВН № 1198966 від 20.12.2022р.) направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, надіслала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнала позовні вимоги та просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а отже рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 14.10.2017р. Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 414, серія НОМЕР_1 ; свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , видане 23.12.2022р. Ренійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , серія НОМЕР_2 ; інформаційна довідка № 70831667 від 07.12.2022р. про відсутність інформації відносно ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спадковому реєстрі; інформаційна довідка № 70831674 від 07.12.2022р. про відсутність інформації відносно ОСОБА_3 у спадковому реєстрі; довідка виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 31 від 02.02.2022р., відповідно якої ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; витяг № НВ-5100939202022 від 23.12.2022р. з державного земельного кадастру про належність земельної ділянки площею 2,2598 га, розташованої на території Лиманської сільської ради, Ренійського району Одеської області, кадастровий номер 5124181700:01:002:0329, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на праві приватної власності ОСОБА_3 ; витяг № НВ-5100939212022 від 23.12.2022р. з державного земельного кадастру про належність земельної ділянки площею 0,1600 га, розташованої на території Лиманської сільської ради, Ренійського району Одеської області, кадастровий номер 5124181700:01:001:0645, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на праві приватної власності ОСОБА_3 ; копія державного акту на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,42 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, мас. №№ 23-24, 26 діл. №№ 21, НОМЕР_3 , кадастрові номери 5124181700:01:001:0329, 5124181700:01:002:0645, серія ОД № 077557; постанова від 14.12.2022р. про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,2598 га, розташована на території Лиманської сільської ради, Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124181700:01:002:0329, та земельна ділянка площею 0,1600 га, розташована на території Лиманської сільської ради, Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124181700:01:001:0645.

Під час життя ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишив, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є позивач син спадкодавця та відповідач дружина спадкодавця.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, сторони не звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, позивач постійно проживав (був зареєстрований) разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 31 від 02.02.2022р.

14.12.2022р. позивач звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті батька ОСОБА_3 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач як спадкоємець першої черги за законом, ніяких дій для прийняття спадщини не вчиняла.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивача знайшли належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, сторони у справі є спадкоємцями за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Відповідач ніяких дій для прийняття спадщини не вчиняла, не заперечує проти прийняття спадщини позивачем, про що свідчить її заява, яка долучена до матеріалів справи. Інших спадкоємців першої черги судом не встановлено.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляв про відмову від неї, однак оформити її не може у зв`язку з обставинами, які не залежать від нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно.

Позивачем у позові та під час розгляду справи не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнанняправа власностіна спадковемайно- задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на:

земельну ділянку площею 2,2598 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради, Ізмаїльського району (колишнього Ренійського району) Одеської області, кадастровий номер 5124181700:01:002:0329, масив №№ НОМЕР_4 , ділянка № НОМЕР_5 , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянки площею 0,1600 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради, Ізмаїльського району (колишнього Ренійського району), кадастровий номер 5124181700:01:001:0645, масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_3 , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін