Рішення

від 29.03.2023 по справі 698/790/22

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/790/22

Провадження № 2/698/23/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судового засідання Гончар Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катеринопільської державної нотаріальної контори, Звенигородської державної нотаріальної контори про зняття заборони та виключення запису з Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в явкому просить усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належним їй майном, шляхом скасування заборони на нерухоме майно та виключення запису № 5387683 про заборону на нерухоме майно з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстрованого 28.07.2007 року Катеринопільською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 24.06.1965 року Катеринопільського Д/банку щодо невизначеного майна, яке належить позивачці. Також просить стягнути солідарно з Катеринопільської державної нотаріальної контори та Звенигородської державної нотаріальної контори витрати по оплаті судового збору у розмірі 992 грн.40 коп..

Свої вимоги позивачка обґрунтував тим, що нею під час звернення до нотаріуса було виявлено заборону на нерухоме майно під реєстраційним номером 5387683, зареєстрованим 28.07.2007 року Катеринопільською державною нотаріальною конторою на підставі архівного запису № 173324-274, заявником якого була Звенигородська державна нотаріальна контора. Зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що підставою обтяження є повідомлення Катеринопільського Д/банку від 24.06.1965 року. Вважає, що Катеринопільська державна нотаріальна контора на підставі заявки Звенигородської державної нотаріальної контори безпідставно, в супереч нормам матеріального права, наклала вказану заборону на позивачку, оскільки позивачка не має жодного правового відношення до повідомлення Катеринопільського Д/банку від 24.06.1965 року, оскільки складення такого повідомлення відбулось до фактичного народження позивачки, що підтверджується паспортними даними. У зв`язку з тим, що накладена на неї заборона на відчуження нерухомого майна позбавляє її права розпоряджатися власним майном, а відповідачі ухиляються від обов`язку з виправлення допущеної помилки вона звернулася до суду з метою відновлення свого порушеного права.

08.12.2022 року через канцелярію суду відповідачем Катеринопільською державною нотаріальною конторою подано відзив на позовну заяву, у якому він просить суд вилучити Катеринопільську державну нотаріальну контору з переліку відповідачів, посилаючись на те, що нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, а може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Вказує, що Катеринопільська державна нотаріальна контора була заснована у 1973 році, а заборона була накладена у 1965 році, тому заявником про внесення інформації до ЄРЗ про дану заборону була Звенигородська державна нотаріальна контора.

12.12.2022 року через канцелярію суду відповідачем Звенигородською державною нотаріальною конторою також подано відзив на позовну заяву, у якому він позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що відповідачем за цим позовом може бути лише та особа, за заявою якої було накладено таку заборону, а саме Катеринопільський Державнийбанк,оскільки заборонубуло накладеноза йогоповідомленням від24.06.1965року.Тому ізняття заборониможе бутиздійснено лишез ініціативиКатеринопільського Державногобанку. Нотаріус не може бути відповідачем по цій справі, оскільки належним відповідачем є особа, в інтересах якої накладалась така заборона, а нотаріус може бути залучений в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Також заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу та судовий збір.

28.12.2022 року через канцелярію суду відповідач Звенигородська державнанотаріальна контора подав клопотання, відповідно до якого просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує та покладається на розсуд суду. Заперечує проти стягнення із Звенигородської державноїнотаріальної контори витрат на правову допомогу та судовий збір.

Литом від 03.12.2022 року № 784/01-16 суду повідомлено, що Звенигородська державна нотаріальна контора проти задоволення позову не заперечує та покладається на розсуд суду. Разом з тим, заперечує щодо покладення витрат на правову допомогу та судового збору на нотаріальну контору.

02.02.2023 року через канцелярію суду позивачка подала відповідь на відзив, у якій просить суд позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачі залишили поза увагою, що предметом позову є усунення перешкод у законному володінні, користуванні і розпорядженні належним позивачу майном, а підставою пред`явлення позовних вимог є бездіяльність відповідачів, в частині обов`язків визначених Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Зазначає, що доводи відповідачів в частині пред`явлення вимог саме до Катеринопільського Державного банку є хибними, оскільки він припинив своє існування, що підтверджується відповіддю Звенигородської державної нотаріальної контори від 23.09.2022 року № 557/01-16 та відсутністю відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Вказує, що Катеринопільська державна нотаріальна контора та Звенигородська державна нотаріальна контора є належними відповідачами у даній справі.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 07.11.2022 року провадження по зазначеній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13.12.2022 року витребувано у відповідача Катеринопільської державної нотаріальної контори завірену копію повідомлення Катеринопільського Державного банку від 24.06.1965 року, завірену копію договору позики та копії інших наявних документів, на підставі яких внесено відомості про заборону на нерухоме майно ОСОБА_1 до Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13.12.2022 року витребувано у відповідача Звенигородської державної нотаріальної контори завірену копію повідомлення Катеринопільського Державного банку від 24.06.1965 року, завірену копію договору позики та копії інших наявних документів, на підставі яких внесено відомості про заборону на нерухоме майно ОСОБА_1 до Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5ст. 279 ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. (правова позиція Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац 4 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Приписами ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

За правилами ч. 1 ст. 31-2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно доЗакону України «Про нотаріат»проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.

За змістом ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Пунктом 9 ст. 34Закону України «Про нотаріат»передбачена така нотаріальна дія як зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації.

Положеннями ст. 74Закону України «Про нотаріат»встановлено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договоруабо договору застави, а такожприпинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини,нотаріус знімає заборону відчуженняжилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована пунктом 5 глави 15 розділу IIПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме:нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до п.п.5 п.4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ведення державного реєстру передбачає внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, скасування записів Державного реєстру прав.

Пунктом.1.3 вищевказаного Порядку визначено, що рішення про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав використовує державний реєстратор прав на нерухоме майно, яке оформляється за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках.

Згідно з абзацом 2 пункту 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 року за №2102/22414, у разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.

З системного аналізу зазначених норм права випливає, що відновлення порушеного права позивача, не можливе без виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна і саме на державного реєстратора покладено обов`язок вносити відомості щодо обтяжень до зазначеного реєстру.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 82614016/16, від 11.02.2019 року у справі №2а-204/1).

Судом встановлено,що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існує заборона відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 . Реєстраційний номер обтяження: 5387683. Зареєстровано 28.07.2007 року за № 5387683, реєстратором: Катеринопільською державною нотаріальною конторою. Підстава обтяження: повідомлення б/н від 24.06.1965 року, Катеринопільський Д/банк. Об`єкт обтяження: невизначене майно, не зазначене. Власник: ОСОБА_1 . Додоткові дані: архівний запис № 173324-274. Заявник: Звенигородська державна нотаріальна контора.

Із листа виконуючого обов`язки завідувача Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. від 04.11.2022 року вбачається, що відповідно до письмових записів в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна було зроблено запис про накладення заборони на нерухоме майно ОСОБА_1 , на підставі повідомлення Катеринопільського Державного банку б/н від 24.06.1965 року. Катеринопільською державною нотаріальною конторою 28.07.2007 року було зареєстровано (перенесено) заборону за № 5387683.

Згідно вимог до Звенигородської державної нотаріальної контори та Катеринопільської державної нотаріальної контори від 16.09.2022 року, ОСОБА_1 звернулася про усунути перешкоди в розпорядженні належного їй майна та скасувння запис про обтяження реєстраційний номер 5387683.

Листом від 23.09.2022 року № 557/01-16 Звенигородська державна нотаріальна контора проінформувала позивачку про те, що заборона була накладена Катеринопільським Державним банком, який припинив своє існування, тому скасувати заборону можливо лише в судовому порядку.

Листом від 30.09.2022 року № 387/01-16 Катеринопільська державна нотаріальна контора проінформувала позивачку про те, що Катеринопільська державна нотаріальна контора була заснована у 1973 році. До цього часу нотаріальне обслуговування Катеринопільського району проводилося Звенигородською державною нотаріальною конторою.

Листом від 21.12.2022 року № 1443/22 Катеринопільська державна нотаріальна контора проінформувала позивачку про те, що Катеринопільська державна нотаріальна контора була заснована у 1973 році. До цього часу нотаріальне обслуговування Катеринопільського району проводилося Звенигородською державною нотаріальною конторою. Відповідно архів Катеринопільської державної нотаріальної контори існує лише з 1973 року. Інформацією щодо зазначеної в Ухвалі заборони Катеринопільська державна нотаріальна контора не володіє.

Листом від 14.01.2023 року № 40/01-16 Звенигородська державна нотаріальна контора проінформувала суд про те, що Звенигородська державна нотаріальна контора не може надати завірену копію документів на підставі яких внесено відомості про заборону на нерухоме майно ОСОБА_1 , так як минув термін зберігання документів і вони знищені.

Наданими доказами не підтверджено підстав для внесення відомостей про заборону на нерухоме майно ОСОБА_1 .. Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а підставою обтяження стало повідомлення ОСОБА_2 /банку без номеру від 24.06.1965 року, тобто фактично за три роки до народження позивачки, що сприймається судом критично.

З огляду на викладене та враховуючи, що документи, які були підставою для внесення відомостей про заборону на нерухоме майно ОСОБА_1 , не збереглися, оскільки минув термін зберігання зазначених документів і вони знищені, таке обтяження на даний час не знято, а наявність заборони у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує права та законні інтереси позивачки, оскільки створює перешкоди у реалізації позивачкою її права власності, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном на власний розсуд, а Катеринопільська державна нотаріальна контора, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття заборони відчуження нерухомого майна за заявою позивачки, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.317,321,391 ЦК України, ч. 5ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», п. 1.3, пп.5 п.4 Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року за № 1141, стор.1.3 Порядку прийняття та розгляду заяви про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року за № 3202/5, ст.ст.3,10,60,88,141, 212-215 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Катеринопільської державної нотаріальної контори, Звенигородської державної нотаріальної контори про зняття заборони та виключення запису з Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у праві володіння, користування та розпоряджання своїм майном шляхом скасування запису про вчинене обтяження у виді заборони на нерухоме майно (архівний запис № 173324-274) у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлений 28.07.2007 року за реєстраційним номером 5387683 Катеринопільською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 24.06.1965 року Катеринопільського Д/банку щодо невизначеного майна, яке належить ОСОБА_1 .

Стягнути солідарноз відповідачів Катеринопільська державна нотаріальна контора (20500, Черкаська область, Звенигородський район, смт Катеринопіль, вул. Каневського, 12, Код ЄДРПОУ: 02901285) та Звенигородська державна нотаріальна контора (20200, Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, просп. Шевченка, 10, Код ЄДРПОУ: 02901242) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: відсутній) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко