Ухвала

від 14.02.2023 по справі 757/34117/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34117/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступні обставини.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020060080000167 від 04.04.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 365-2, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 367 КК України.

Слідчий вказує, що державний реєстратор Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_7 , використовуючи своїх службові повноваження всупереч інтересам служби, здійснила державну реєстрацію земельних ділянок комунальної власності за юридичною особою приватного права.

Так, зазначено у клопотанні, що колективне сільськогосподарське підприємство імені Чкалова 12.01.1996 на підставі державного акту ЖТ № 17-13-000001 отримало у колективну власність 2 762,4 га земельних ділянок для сільськогосподарського використання учасниками підприємства в межах Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області.

На засіданні загальних звітно-виборних зборів членів КСП імені Чкалова 16.02.2000 прийнято рішення про припинення підприємства, шляхом реорганізації в сільськогосподарський виробничий кооператив імені Чкалова (код ЄДРПОУ 30853517) (далі - СВК імені Чкалова).

Учасниками припиненого КСП імені Чкалова, яких на момент такого припинення складало 653 особи, 20.10.2004 прийнято рішення розподілити земельні частки (паї) згідно з державним актом про право колективної власності ЖТ № 17-13-000001 від 12.01.1996 між власниками сертифікатів. При цьому, розподілу між учасниками КСП імені Чкалова не підлягали пасовища та багаторічні насадження, орієнтовною площею 709 га.

Пізніше, 28.02.2001 на загальних зборах уповноважених членів СВК імені Чкалова вирішено припинити підприємство, шляхом реорганізації в приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Чкалова (код ЄДРПОУ 30853517) (далі - П(ПО)СП імені Чкалова).

У період часу з 13.07.2020 по 20.07.2020, у приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Київській області (м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14) ОСОБА_8 , який був засновником та керівником П(ПО)СП імені Чкалова, усвідомлюючи, що не є власником та представником власника земельних ділянок, замовив витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки: 1823484800:08:000:0292, 1823484800:10:000:0063, 1823484800:11:000:0714, 1823484800:08:000:0293, 1823484800:09:000:0339, 1823484800:11:000:0752, 1823484800:08:000:0289, 1823484800:12:000:0112, 1823484800:09:000:0340, 1823484800:10:000:0062, 1823484800:11:000:0711, 1823484800:12:000:0113, 1823484800:12:000:0114, 1823484800:11:000:1001, 1823484800:11:000:0727, 1823484800:09:000:0342, 1823484800:09:000:0341, 1823484800:06:000:0332, 1823484800:09:000:0336, 1823484800:06:000:0307, 1823484800:10:000:0064, 1823484800:11:000:0713, 1823484800:11:000:0753, 1823484800:11:000:0755, 1823484800:10:000:0065, 1823484800:10:000:0068, 1823484800:10:000:0066, 1823484800:11:000:0751, 1823484800:10:000:0067, 1823484800:13:000:0023, 823484800:11:000:0712, технічна документація яких розроблена 11.06.2020 ПП «Граундплюс» на замовлення Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області згідно з рішенням 29 сесії 7 скликання від 29.04.2020.

Пізніше, у період часу з 14 по 20 липня 2020 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області, що за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, село Пиріжки, керуючись корисливим мотивом, направленим на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у групі з іншими фізичними особами, шляхом обману, із використанням документів, що не підтверджують набуття права власності на об`єкти, звернувся до державного реєстратора із заявами про проведення державної реєстрації права власності за П(ПО)СП імені Чкалова (код ЄДРПОУ 30853517) на 31 земельну ділянку із кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0292, 1823484800:10:000:0063, 1823484800:11:000:0714, 1823484800:08:000:0293, 1823484800:09:000:0339, 1823484800:11:000:0752, 1823484800:08:000:0289, 1823484800:12:000:0112, 1823484800:09:000:0340, 1823484800:10:000:0062, 1823484800:11:000:0711, 1823484800:12:000:0113, 1823484800:12:000:0114, 1823484800:11:000:1001, 1823484800:11:000:0727, 1823484800:09:000:0342, 1823484800:09:000:0341, 1823484800:06:000:0332, 1823484800:09:000:0336, 1823484800:06:000:0307, 1823484800:10:000:0064, 1823484800:11:000:0713, 1823484800:11:000:0753, 1823484800:11:000:0755, 1823484800:10:000:0065, 1823484800:10:000:0068, 1823484800:10:000:0066, 1823484800:11:000:0751, 1823484800:10:000:0067, 1823484800:13:000:0023, 1823484800:11:000:0712, загальною площею 586,3127 га. З метою досягнення мети - заволодіння земельними ділянками, ОСОБА_8 шляхом підкупу схилив до вчинення державним реєстратором зловживання своїми службовими повноваженнями.

Так, за результатом розгляду заяв ОСОБА_8 державний реєстратор Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_7 , використовуючи надані їй службові повноваження, достовірно знаючи, що згідно відомостей із державного земельного кадастру земельні ділянки відносяться до земель запасу, прийнято 14 рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 21.07.2020 - №№ 53228938, 53230173, 53231436, 53236250, 53236170; від 22.07.2020 - №№ 53241848, 53252667, 53245894, 53245043; від 23.07.2020 - №№ 52264641, 53266778, 53263215, 53265028, 53261595, на підставі яких відкрито розділи у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та проведено державну реєстрацію права власності за П(ПО)СП імені Чкалова на 14 земельних ділянок, з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0289, 1823484800:06:000:0307, 1823484800:11:000:0713, 1823484800:08:000:0293, 1823484800:09:000:0339, 1823484800:09:000:0340, 1823484800:10:000:0062, 1823484800:12:000:0112, 1823484800:12:000:0113, 1823484800:11:000:0711, 1823484800:08:000:0292, 1823484800:10:000:0063, 1823484800:10:000:0064, 1823484800:11:000:0714, загальною площею 220,7316 га, чим фактично було відчужено майно Малинської міської ради Житомирської області.

При цьому, ОСОБА_7 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно анульовано на підставі наказу Міністерства юстиції України від 22.07.2020 № 2507/5, чим зашкоджено закінченню злочинного умислу із реєстрації за П(ПО)СП імені Чкалова (код ЄДРПОУ 30853517) права власності на інші 17 земельних ділянок із кадастровими номерами 1823484800:11:000:0753, 1823484800:11:000:0755, 1823484800:09:000:0336, 1823484800:09:000:0342, 1823484800:09:000:0341, 1823484800:11:000:0751, 1823484800:11:000:0712, 1823484800:10:000:0065, 1823484800:10:000:0068, 1823484800:13:000:0023, 1823484800:11:000:1001, 1823484800:11:000:0727, 1823484800:12:000:0114, 1823484800:10:000:0067, 1823484800:11:000:0752, 1823484800:06:000:0332, 1823484800:10:000:0066, у зв`язку із чим подальшу реєстрацію права власності проводив державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області ОСОБА_9 .

Відповідно до висновку судової оціночно-земельної експертизи № 21-4275/4384?4396 від 29.10.2021 ринкова вартість земельних ділянок із кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0289, 1823484800:06:000:0307, 1823484800:11:000:0713, 1823484800:09:000:0340, 1823484800:10:000:0062, 1823484800:12:000:0112, 1823484800:12:000:0113, 1823484800:11:000:0711, 1823484800:10:000:0064, загальною площею 183,7228 га, станом на момент незаконного відчуження, шляхом прийняття рішень про державну реєстрацію ОСОБА_7 , тобто 23.07.2020, становила 12 532 436 грн 32 коп.

У свою чергу, висновком судової оціночно-земельної експертизи № 394/22-25/515?521/22-25 від 18.02.2022 визначено ринкову вартість земельних ділянок із кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0293, 1823484800:09:000:0339, 1823484800:08:000:0292, 1823484800:10:000:0063, 1823484800:11:000:0714, загальною площею 37,0088 га, яка станом на момент незаконного відчуження, шляхом прийняття рішень про державну реєстрацію ОСОБА_7 , тобто 23.07.2020, становила 2 067 000 грн. 00 коп.

Загальна вартість незаконно позбавленого права комунальної власності Малинської міської ради на 14 земельних ділянок, загальною площею 220,7316 га, що розташовані у Малинському районі Житомирської області станом на момент незаконного заволодіння становить 14 599 436 грн. 32 коп. (чотирнадцять мільйонів п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч чотириста тридцять шість грн. 32 коп.), що відповідно до примітки 4 статті 364 Кримінального кодексу України становить тяжкі наслідки.

08 липня 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.08.202 у справі № 757/2078/22-к продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 21.12.2022.

При цьому, необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваною покладеної на неї процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_7 , зареєстрована та фактично проживає за різними адресами, що дає їй можливість переховуватись від органу досудового розслідування, як раніше остання вчиняла це у статусі свідка, неодноразово ігноруючи повістки про виклик.

Одночасно із цим, 24 лютого 2022 року в Україні, враховуючи військову агресію російської федерації проти України, введено воєнний стан Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ».

Враховуючи зазначені обставини, під час дій воєнного стану існують заборони для окремої категорії чоловіків щодо перетинання державного кордону, одночасно які не розповсюджується на жінок, що надасть можливість ОСОБА_7 в будь-яких час виїхати на території іншої країни, не застосувавши до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_7 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що надає їй можливість безперешкодно пересуватися по території України та виїжджати за кордон з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтовуючи підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні вказує, що підозрювана враховуючи тяжкість інкримінованих їй злочинів може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків, експертів у даному кримінальному правопорушенні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а відтак інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної.

У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись, на його обґрунтованість та необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що клопотання не містить виклад обставин, які б свідчили про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, що слугує підставами відмови у задоволенні клопотання.

Підозрювана у кримінальному проваджені у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисника, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких статей: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276); «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277); «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278). Отже, саме така побудова глави дає підстави зробити висновок, що законодавець пов`язує процесуальну діяльність із повідомлення про підозру з сукупністю процесуальних дій слідчого та/або прокурора, зміст яких полягає у встановленні юридичних і фактичних підстав для повідомлення про підозру (стаття 276 КПК), складанні письмового процесуального документа (повідомлення про підозру) (стаття 277 КПК) та його врученні особі (стаття 278 КПК).

Так, згідно з ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити, зокрема, такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення (п. 1 абз. 2 ч. 1); підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (п. 8 абз. 2 ч. 1). Отже, ст. 277 КПК України регламентує, що в обох випадках ідеться про одну й ту саму особу прокурора. Більше того, за структурою повідомлення про підозру, визначеною в Кодексі й навіть розбитою на пункти, підпис прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, ставиться після роз`яснення прав підозрюваного (п. 7 абз. 2 ч. 1). Тому роз`ясняти права підозрюваного має виключно прокурор, який прийняв процесуальне рішення, - склав, тобто безпосередньо здійснив, повідомлення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акта; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.

Аналізуючи вище викладені норми закону, слід дійти висновку, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення, що в свою чергу, вручається у день складення повідомлення про підозру. Саме із цим моментом процесуальний закон пов`язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз`яснення слідчим, прокурором.

Так, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст. 135 КПК України. Зокрема, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім`ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

При цьому, ключовим є те, що особа отримує таке повідомлення під розписку.

Слід зазначити, що положенням норм статтей 276, 277, 278 КПК України не вичерпують зміст діяльності під час повідомлення особі про підозру, бо системне тлумачення норм КПК вказує також на те, що, крім названих дій, під час процесуальної діяльності, пов`язаної зі здійсненням повідомлення про підозру, слідчий та/або прокурор зобов`язані встановити точне місцезнаходження особи і саму особу, якій має бути вручено повідомлення про підозру; роз`яснити права підозрюваному, що є невід`ємним обов`язковим етапом процедури повідомлення про підозру. Причому на прохання підозрюваного після повідомлення про його права слідчий, прокурор зобов`язані детально роз`яснити кожне із вказаних прав (частини друга, третя статті 276 КПК).

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.ст. 277, 278 КПК України письмове повідомлення про підозру складається, підписується та вручається, а у разі неможливості такого вручення направляється у спосіб, визначений для вручення повідомлень, в оригіналі та в одному екземплярі.

Між тим, як вбачається з матеріалів провадження, слідчим не здійснено будь яких інших дій, щодо направлення та вручення повідомлення про підозру відповідно до регламентованих норм ст.ст. 277, 278 КПК України.

Разом з тим, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 08.07.2022 надіслано поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та за адресою: АДРЕСА_1 , остання не проживала.

Окрім цього, за відсутності ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 повідомлення про підозру вручено представнику житлово-експлуатаційній організації - голові ОК «Промінь Плюс» ОСОБА_10 , що обслуговує будинок АДРЕСА_3 .

При цьому, як зазначалось стороною захисту, ОК «Промінь Плюс» не обслуговує будинок АДРЕСА_2 та представниками ОК «Промінь Плюс» не передавалась дане повідомлення про підозру ОСОБА_7 .

Слідчому судді, не надано розписки, яка підтвердила б, що таке повідомлення про підозру було отримано ОСОБА_7 .

Крім того, на повідомленні про підозру від 08.07.2022 відсутній підпис ОСОБА_7 про отримання повідомлення про підозру, а також відсутні докази отримання останньою пам`ятки про права та обов`язки підозрюваної особи у кримінальному провадженні.

Окрім того, роз`яснення особі прав та обов`язків підозрюваної особи у кримінальному провадження є невід`ємною частиною процедури повідомлення особі про підозру.

При цьому, такі процесуальні права та обов`язки ОСОБА_7 роз`яснено не було.

Варто зауважити, що право знати та розуміти, в чому особа підозрюється (обвинувачується), є одним із складових елементів визначеного в статті 6 Конвенції права на справедливий суд. Так, стаття 6 § 3 a) вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Kamasinski (Камазінскі) проти Австрії, § 79; Pelissier і Sassi (Пеліс`є і Сассі) проти Франції [ВП], § 51). Стаття 6 § 3 a) Конвенції визнає за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про «причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про «характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (Mattoccia (Маточча) проти Італії, § 59; Penev (Пенєв) проти Болгарії, §§ 33 і 42). Обов`язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію і не повідомляючи про це сторону захисту (Mattoccia (Маточча) проти Італії, § 65).

Як вже зазначалось вище, законодавець на нормативному рівні щодо процесуального порядку повідомлення про підозру вживає терміни «складання», «вручення» та «здійснення» повідомлення про підозру.

Сам факт складання письмового тексту повідомлення про підозру без його безпосереднього вручення відповідною особою не може бути розцінений як виконання нею усього комплексу дій, що охоплюють поняття «здійснити повідомлення про підозру».

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що слідчим не дотримано процедуру вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 08.07.2022 року.

За наведених вище обставин, враховуючи, що органом досудового розслідування не дотримано порядок повідомлення особі про підозру, та своє підтвердження знайшли доводи викладені стороною захисту, слідчий суддя дійшов до переконання про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 111-135, 177, 178, 193, 194, 196, 205, 206, 277-278, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1