ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 квітня 2023 рокуСправа №537вр-23/А30/126
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали заяви Дніпропетровського обласного центру зайнятості про заміну стягувача,-
ВСТАНОВИВ:
17.03.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якій заявник просить ухвалити рішення, відповідно до якого змінити стягувана як сторону у виконавчому провадженні, а саме: Новомосковський міськрайонний центр зайнятості (51200, м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8, р/р UA948201720355499000001706199, код ЄДРПОУ 20306617, ДКСУ м. Київ) замінити на Дніпропетровський обласний центр зайнятості (Юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, 12, Фактична адреса: 49006 м. Дніпро, пр-т Лесі Українки, 4, р/р UA388999980000355499301104001 у Держказначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 03490909, МФО 820172).
21.03.2023 відповідно до ч. 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України відповідна заява про заміну стягувача у виконавчому листі була передана на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
30.03.2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву № 537вр-23/А30/126 передано судді Луніній О.С. для розгляду відповідної заяви про заміну стягувача.
Також, відповідно до довідки Начальника управління з організаційного забезпечення суду повідомлено, що з метою розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження по адміністративній справі №А30/126 за позовом Прокурора м. Новомосковська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до Обласного комунального підприємства "Новомосковська пересувна механізована колона №91" про стягнення коштів, яка надійшла від Новомосковської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості 30.03.2023 року, передати адміністративну справу №А30/126 разом з вищевказаною заявою є неможливим, оскільки зазначена адміністративна справа у 2018 році підлягає знищенню відповідно до Акту №29 від 18 жовтня 2018 року "Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду", погодженого Протоколом засідання ЕПК державного архіву №10 від 30.02.2018 року. Станом на 30.03.2023 року адміністративна справа разом з іншими адміністративними справами, які підлягають знищенню у 2018 році, включена у відповідні описи, розформована та знищена. Разом з тим, передаємо Вам копію постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2006 року по зазначеній справі, а також ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2010 року по справі №2а-10122/10/0470, які вилучені із адміністративної справи для розгляду вищевказаної заяви.
Стаття 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
За приписами ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
За умовами ч. 8 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Тобто, у разі підписання заяви представником, до матеріалів скарги має бути долучений оригінал документа, що посвідчує його право на вчинення такої дії, або належним чином завірена копія зазначеного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За умовами ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За приписами ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі №640/3246/20.
В ухвалах Верховного Суду у справах №820/4389/17 від 19.02.2018 року, №822/2974/17 від 02.05.2018 року викладена наступна правова позиція, що «звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво».
Подана від імені Дніпропетровського обласного центру зайнятості заява про заміну стягувача підписана його представником Наталією Відерниковою.
На підтвердження своїх повноважень представником надано довіреність № 12/11-514 від 08.02.2023 року, яка підписана директором Дніпропетровського обласного центру зайнятості - Вікторією Кузнецовою.
При цьому, доказів того, що Вікторія Кузнецова є директором Дніпропетровського обласного центру зайнятості та уповноважена на видачу відповідної довіреності законом та/або установчими документами, суду не надано.
Також до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували, що Наталія Відерникова може здійснювати самопредставництво суб`єкта владних повноважень відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі закону, положення, посадової інструкції, витягу з ЄДР.
Враховуючи викладене суд вважає, що заяву про заміну стягувача підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, суд встановив, що заяву подано особою, повноваження якої не підтверджено у відповідності до процесуального законодавства, отже заяву подано без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, що є підставою для повернення заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 55, 59, 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Дніпропетровського обласного центру зайнятості про заміну стягувача повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2023 |
Оприлюднено | 10.04.2023 |
Номер документу | 110058997 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні