Рішення

від 06.04.2023 по справі 300/364/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2023 р. справа № 300/364/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийська пересувна механізована колона №82" про стягнення податкового боргу в сумі 6120 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийська пересувна механізована колона №82"про стягнення заборгованості в сумі 6120 грн.

Позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області мотивовані тим, що за Товариством з додатковою відповідальністю"Коломийська пересувна механізована колона №82" рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою штрафних санкцій з земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 6120 грн. Вказана заборгованість у встановлений строк не погашена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена відповідачу із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "за закінченням терміну зберігання". Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на адресу місця знаходження юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Судом, у відповідності до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 28.02.2023, на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.33).

Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

В підсумку, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з додатковою відповідальністю"Коломийська пересувна механізована колона №82" 09.02.1998 зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків контролюючим органом.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт15.1 статті 15зазначеногоКодексу).

За змістом підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно достатті 265 Податкового кодексу Україниподаток на майно складається з плати за землю (підпункту265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України).

Орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та земельний податок згідно підпункту10.1.1 пункту 10.1 статті 10, підпункту265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу Українивідноситься до місцевих податків.

За визначенням, наведеним у підпункті14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Виходячи із положень статей269і288 Податкового кодексу Українивідповідач є платником земельного податку та орендної плати за земельну ділянку.

Податковий період, порядок обчислення земельного податку/орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, згідно з пунктами285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту287.3 статті 287та пункту288.1 статі 288 Податкового кодексу Українивстановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Податковий контроль, як визначено підпунктом62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України,здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю за 2018-2022 роки від 23.02.2021 №838/09-19-18-09/01037554, за неподання Товариством податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб за 2018-2021 роки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00/1653/1809 від 23.03.2021, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3060 грн. (а.с.6-8).

На підставі цього ж акту, за неподання Товариством податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2018-2021 роки, позивачем винесено повідомлення-рішення №00/1654/1809 від 23.03.2021, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3060 грн. (а.с.9).

Податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу, однак поштове відправлення повернуту контролюючому органу із відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.10, 25-26).

Суд приходить до висновку, що направлені податкові повідомлення-рішення є врученими відповідачу на підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Оскільки, відомості щодо порушення, відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, процедури адміністративного узгодження податкового зобов`язання визначеного наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відсутні, суд приходить до переконання, що сума штрафних санкцій в загальному розмірі 6120 грн. за платежем плата за землю з юридичних осіб та орендна плата з юридичних осіб, є узгодженою та являється податковим боргом.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" за №920-25 від 13.08.2014, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 12.08.2014 становила 215091,79 грн. Дана вимога отримана відповідачем 16.08.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.5, 22). На час розгляду справи податкова вимога неоскаржена та невідкликана.

Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.

Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про борг станом на 01.11.2022 та витягами з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.4, 11-14).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 6120 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору.

Згідно підпункту20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу Українипередбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту95.1 статті 95 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами95.3та 95.4 статті95 Податкового кодексу Українивизначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийська пересувна механізована колона №82" заборгованості в сумі 6120 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийська пересувна механізована колона №82" (код ЄДРПОУ 01037554, вул.Тютюнника, буд.6, м.Коломия, Івано-Франківська область) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 6120 (шість тисяч сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.