Рішення
від 06.04.2023 по справі 560/1786/23
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1786/23

РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 , випускниці Дунаєвецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ОСОБА_5 випускнику Лошковецької гімназії, ОСОБА_1 випускнику Дунаєвецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ОСОБА_3 випускнику Лошковецької гімназії одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та "Про Державний бюджет України на 2021 рік". Зобов`язати Новодунаєвецьку селищну раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_2 , випускниці Дунаєвецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ОСОБА_5 випускнику Лошковецької гімназії, ОСОБА_1 випускнику Дунаєвецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ОСОБА_3 випускнику Лошковецької гімназії одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - у сумі не менше 13 308 грн. кожному, а саме - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 13 308 грн., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 13 308 грн., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 13 308 грн. та дитині, позбавленій батьківського піклування - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" - у сумі 14 370 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що встановлено факт неналежного виконання відповідачем вимог статті 8 Закону України від 13.01.2005 №2342-ІV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо нарахування та виплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . На думку позивача, неналежне виконання відповідачем делегованих йому державою функцій суперечить принципам верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та, як наслідок, реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

До суду відзиву на позовну заяву не надходило.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини позбавленої батьківського піклування , закінчила у 2020 році Дунаєвецьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини - сироти, закінчив у 2020 році Дунаєвецьку загальноосвітню школу I- III ступенів Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус дитини - сироти, закінчив у 2020 році Лошковецьку гімназію Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має статус дитини позбавленої батьківського піклування, закінчив у 2021 році Лошковецьку гімназію Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Новодунаєвецької селищної ради від 22.06.2022 №535 одноразова грошова допомога вищевказаним дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування - випускникам загальноосвітніх навчальних закладів Новодунаєвецької територіальної громади у 2020 та 2021 роках не виплачувалася.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції ООН "Про права дитини" (від 20.11.1989, ратифікованої Постановою BP №789-ХІ1 від 27.02.1991) (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей. незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага мас приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною 2, 3 статті 3 Конвенції держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї та законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України є загальнообов`язковими та однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить їх у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Згідно з статтею 3 Конституції України людина, її житія і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (прийнята 04.11.1950, ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засуди державної політики у цій сфері, є Закон України від 26.04.2001 №2402-111 "Про охорону дитинства".

Згідно з статтями 5, 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей. встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Відповідно до статті 25 цього Закону діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Статтями 52, 53 Конституції України передбачено, що утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначено Законом "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон №2342-IV), який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2342-IV:

- дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

- статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

- випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування,

- особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання;

- державне утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа - повне забезпечення відповідно до державних соціальних стандартів матеріальними та грошовими ресурсами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа для задоволення їх життєво необхідних потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності.

З аналізу вищенаведеного видно, що статус позбавленої батьківського піклування надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Як встановлено статтею 3 Закону №2342-IV, одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Відповідно до статті 4 Закону №2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Згідно з ч. 1 статті 8 Закону №2342-IV, держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

За такого правового регулювання, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні.

За правилами частини 3 статті 4 Закону №2342-IV, державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, серед іншого, щодо мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Відповідно до частини 7 статті 8 цього Закону, випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Таким чином, Законом №2342-IV встановлено обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів із числа дітей, позбавлених батьківського піклування, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався, і інші.

Оскільки Закон №2342-IV не конкретизує, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, то, за змістом наведеної норми, право на отримання грошової допомоги мають усі випускники навчальних закладів (в т.ч. не інтернатного типу) з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Тобто, сам факт випуску ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 18.09.2018 у справі №493/407/16-а, від 05.06.2019 у справі №158/1684/16-а, від 28.01.2021 у справі №169/521/16-а висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У свою чергу статтею 9 Закону №2342-IV встановлено, що витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

У разі зміни форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа дозволяються трансферти між бюджетами різних рівнів.

Відповідно до статті 25 Закону №2342-IV порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону №2342-IV установлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту статей 25, 39-9 Закону №2342-IV встановлено, що вони регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Отже, одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування.

Отже, обов`язок щодо виплати третій особі випускнику навчального закладу з числа дітей, позбавлених батьківського піклування покладено на відповідача.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №2342-IV закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом №2342-IV, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226.

Враховуючи загальні засади пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону №2342-IV, згідно з якими одноразова грошова допомога підлягає виплаті у розмірі 6 прожиткових мінімумів.

Також суд наголошує, що обов`язок відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку є безумовним та не залежить від наявності звернень осіб про виплату зазначеної грошової допомоги.

Наявні правові підстави, для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".

Таким чином, у порушення вимог статті 8 Закону №2342-IV, незважаючи на законодавчо встановлений обов`язок після закінчення навчальних закладів виплатити одноразову грошову допомогу випускникам навчальних закладів із числа дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей сиріт відповідачем у 2020 та 2021 роках протиправно не нараховано та не виплачено вказані кошти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що є протиправною бездіяльністю.

У той же час, неналежне виконання відповідачем делегованих йому державою функцій, суперечить принципам верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності, та як наслідок реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у цій адміністративній справі суд вважає, що позивач довів позовні вимоги, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, необхідно задовольнити.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України, і підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Зобов`язати Новодунаєвецьку селищну раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" ОСОБА_4 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (вул. Чорновола, 19,Дунаївці,Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область,32413 , код ЄДРПОУ - 44367515) Відповідач:Новодунаєвецька селищна рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (вул. Чорновола, 19,Дунаївці,Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область , код ЄДРПОУ - 04406414) Треті особи:ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук

СудХмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.04.2023
Оприлюднено10.04.2023
Номер документу110062162
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Судовий реєстр по справі —560/1786/23

Рішення від 06.04.2023

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Шевчук О.П.

Ухвала від 13.02.2023

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Шевчук О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні