Постанова

від 30.03.2023 по справі 160/70/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/70/19

Головуючий суддя І інстанції - Олійник В.М.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді (доповідача): Іванова С.М. ,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОНЕСТ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року в адміністративній справі №160/70/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОНЕСТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОНЕСТ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0033471421 від 30.11.2018 року, винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту №64435/04-36-14-20/25523561 від 16.11.2018 року, щодо збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням у сумі 252129 грн. та за штрафними санкціями у сумі 63032,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0033431421 від 30.11.2018 року, винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту №64435/04-36-14-20/25523561 від 16.11.2018 року, щодо збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням у сумі 225579 грн. та за штрафними санкціями у сумі 14685,5 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хонест» було відмовлено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2018 року №0033471421 та №0033431421.

Постановою Верховного Суду від 02 червня 2022 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково та постановлено:

рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 скасувати щодо податкового повідомлення-рішення від 30.11.2018 №0033471421, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним зобов`язанням у розмірі 252129 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 63032,25 грн., а справу №160/70/19 в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 року було залишено без змін.

В наведеному судовому рішенні судом касаційної інстанції було зазначено, що у випадку природнього убутку під час здійснення підприємством господарської діяльності, а саме переробки сировини (тушки курячої, тушки індика, свинини) для виготовлення готової продукції, та у разі, якщо під час придбання такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов`язання з податку на додану вартість не нараховуються, а податковий кредит не коригується, якщо вартість товару включається до вартості іншої продукції, що реалізується підприємством. Разом з тим, судом не перевірено чи дійсно мало місце включення вартості списаної продукції до вартості готової продукції. Також, зазначено, що судом не аналізувалась первинна документація з метою підтвердження/спростування висновків податкового органу щодо відсутності 34 тонн продукції і не перевірено доводи податкового органу, що цей факт підтверджується саме даними ЄРПН, з урахуванням того, що відомості податкових накладних і первинних документів повинні бути ідентичними.

За результатом нового розгляду справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОНЕСТ" було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0033471421 від 30.11.2018 року в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 114031,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 28507.75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем правомірно, а відповідно останнє не підлягає скасуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОНЕСТ", також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято податковим органом протиправно, оскільки у позивача були відсутні підстави для нараховання умовного продажу на втрати товару (м`ясо курки, свинина, качка, м`ясо індика) на суму 690 488.31 грн.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останніх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ХОНЕСТ зареєстроване як юридична особа 25.03.1998 року та перебуває на обліку як платник податків та інших обов`язкових платежів в органах ДПС України.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (основний); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

У період з 22.10.2018 року по 09.11.2018 року (термін проведення перевірки продовжувався на п`ять робочих днів з 05.11.2018 року на підставі наказу відповідача від 30.10.2018 року № 6215-п) на підставі направлень від 17.10.2018 року №11921, №11917, №11918, №11919, №11920, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України та згідно з наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.10.2018 року 5741-п, відповідно до плана-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ХОНЕСТ з метою здійснення контролю за додержанням податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.11.2018 року №64435/04-36-14-20/25523561, відповідно до висновків якого встановлені наступні порушення, зокрема:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 225 579,0 грн, в тому числі за 2015 рік на суму 166837,0 грн; за 2016 рік на суму 58742,0 грн;

- пункту 189.1 статті 189, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2, абзаців першого і другого пункту 198.3, пунктів 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 412751 грн, в тому числі: за січень 2015 року - 14326 грн; за лютий 2015 року - 7928 грн; за березень 2015 року -1726 грн; за квітень 2015 року - 44746 грн; за червень 2015 року - 32333 грн; за липень 2015 року - 14434 грн; за серпень 2015 року - 15359 грн; за вересень 2015 року - 14762 грн; за жовтень 2015 року - 15008 грн; за листопад 2015 року - 11612 грн; за грудень 2015 року - 21057 грн; за січень 2016 року - 9707 грн; за лютий 2016 року - 10434 грн; за березень 2016 року - 9651 грн; за квітень 2016 року - 9302 грн; за травень 2016 року - 4867 грн; за червень 2016 року - 2904 грн; за липень 2016 року - 2064 грн; за серпень 2016 року - 2939 грн.

На підставі акту перевірки від 16.11.2018 року №64435/04-36-14-20/25523561 відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 30.11.2018 року №0033431421, яким ТОВ «ХОНЕСТ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним зобов`язанням у розмірі 225579 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14685,50 грн.;

- від 30.11.2018 року №0033471421, яким ТОВ «ХОНЕСТ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним зобов`язанням у розмірі 252129 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 63032,25 грн.

Не погодившись з правомірністю прийнятих податкових повідомлень- рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підтвердженим є факт втрати підприємством 34335,57 кг. сировини, вартість якої не включено до вартості готової продукції, у зв`язку з чим у позивача виникає обов`язок нарахувати компенсуючі податкові зобов`язання з ПДВ, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача № 0033471421 від 30.11.2018 року в цій частині є правомірним та скасуванню не підлягає. Зауважено про необґрунтованість нарахування позивачу грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0033471421 від 30.11.2018 року по податку на додану вартість у сумі 114031,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 28507.75 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що у випадку природнього убутку під час здійснення підприємством господарської діяльності, а саме переробки сировини (тушки курячої, тушки індика, свинини) для виготовлення готової продукції, та у разі, якщо під час придбання такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов`язання з податку на додану вартість не нараховуються, а податковий кредит не коригується, якщо вартість товару включається до вартості іншої продукції, що реалізується підприємством.

Як свідчать встановлені обставини справи, грошові зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 114031,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 28507,75 грн. за податковим повідомленням-рішенням№ 0033471421 від 30.11.2018 року були нараховані відповідачем, з огляду на те, що під час проведення документальної перевірки, на підставі первинних документів (видаткові накладні на переробку норми витрачання сировини та матеріалів на виготовлення продукції, що затвердженні директором ТОВ «ХОНЕСТ», заявки на виготовлення напівфабрикатів, накладні на переміщення сировини зі складу в цех на переробку), бухгалтерських регістрів (обороти по рахунку 281 «Товари», обороти по рахунку №947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», обороти по рахунку 79 «Фінансовий результат», головні книги за 2015, 2016, 2017 роки, 1 півріччя 2018 року), норм природного убутку, затверджених наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.1987 року №88, встановлено, що в бухгалтерському обліку підприємством здійснено бухгалтерські проведення по втратам м`ясної продукції в межах природного убутку, згідно затвердженим нормам (0,15%), а саме: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт281 «Товари» на загальну суму 120 051, 58 грн, в тому числі в 2015 році - 39578,59 грн, в 2016 році - 19981 грн, в 2017 році - 37225,43 грн, в 1 півріччі 2018 року - 23266,56 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку існує природній убуток під час здійснення підприємством господарської діяльності, а саме переробки сировини (тушки курячої, тушки індика, свинини) для виготовлення готової продукції.

Так, придбані товари, а саме тушки курячі, тушки індика, свинина у подальшому використано підприємством у своїй господарській діяльності для виготовлення нової готової продукції, а тому в силу вищенаведених правових приписів, податкові зобов`язання з податку на додану вартість не нараховуються, а податковий кредит не коригується.

Отже, необґрунтованим є нарахування позивачу грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0033471421 від 30.11.2018 року по податку на додану вартість у сумі 114031.00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 28507.75 грн.

Що стосується правомірності нарахування податковим органом податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 138 098.00 грн., то колегія суддів апеляційного суду зазаначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки відповідачем проведено співставлення показників бухгалтерського обліку ТОВ «ХОНЕСТ» з даними Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), а саме було зроблено товарний баланс м`ясної продукції на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, оборотів по рахунку 281 «Товари», оборотів по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями».

За результатами проведеного співставлення (товарного балансу) встановлено розбіжності в обсягах придбаного, реалізованого товару та їх залишках за даними перевірки та даними підприємства.

Так, в 2016 році встановлено втрати товару (м`ясна продукція), які перевищують норми природного убутку сировини на 34 335,57 кг ( 7065,306 кг (залишок на початок року) + 2 264 665,87 кг ( приход) - 2 191 538,59 кг ( продаж) - 32 212,78 кг (повернення постачальнику) - 799,14 кг ( природний убуток) = 47 180,696 кг; 47 180,696 кг - 12 845,10 кг (залишок на кінець року) = 34 335,596 кг.

Середня ціна м`яса за відповідний період 2016 року становить 20,11 грн. Отже, втрати товару (м`ясна продукція) склали 690 488,31 грн. (34 335,57 кг X 20,11 грн).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не нараховано умовний продаж на втрати товару (м`ясо курки, свинина, качка, м`ясо індика) на суму 690 488,31 грн. (34 335,57 кг X 20,11 грн.), що є порушенням п.п.14.1.191, п. 189.1 ст.189 та п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України та свідчить про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 138 098.00 грн.

Що стосується посилань позивача на те, що деякі видаткові накладні останнього у 2016 році у своєму складі, окрім м`ясної продукції, засвідчували реалізацію пакетів та етикеток, які вимірювались кількістю штук, а тому склалась ситуація, коли перевіряючими замість 17000 штук безпідставно враховано реалізацію 17 тон м`ясної продукції, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставниим, оскільки податковим органом втрата товару, які перевищують норми природного убутку сировини на 34 335,57 кг. визначена саме щодо м`ясної продукції.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає частковому скасуванню.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОНЕСТ" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року в адміністративній справі №160/70/19 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяО.М. Панченко

суддяВ.Є. Чередниченко