Постанова

від 06.04.2023 по справі 340/7324/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 340/7324/21Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2022р. у справі №340/7324/21за позовом:ОСОБА_1 до: про:Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

12.10.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі Новопразька селищна рада) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 1-5/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2021р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №340/7324/21 та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін /а.с. 37/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що на виконання рішення Новопразької селищної ради № 231 від 12.05.2021р. ним було замовлено проект землеустрою, після отримання якого він 27.05.2021р. звернувся до відповідача за затвердженням проекту землеустрою та передачу в оренду для городництва земельної ділянки площею 18,0000 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0956 , але відповідач рішенням №300 від 24.06.2021р. відмовив у затверджені проекту землеустрою та передачі йому в оренду терміном на 7 років, з встановленням орендної плати на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, земельну ділянку для городництва (код за КВЦПЗ 01.07), загальною площею 18,0000 га кадастровий номер 3520355400:02:003:0956 із них: сільськогосподарських земель 18,0000 га, сільськогосподарських угідь 18,0000 га, ріллі 18,0000 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності не наданих у власність або постійне користування на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, оскільки площа земельної ділянки що передається в оренду для городництва не може перевищувати 0,6 га. Позивач вважає це рішення відповідача протиправним з огляду на те, що редакція ст. ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України (далі ЗК України) станом на 12.05.2021р. дата надання згоди позивачу на розробку проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки, не містила будь-яких обмежень щодо розміру земельних ділянок які надаються громадянам в оренду для городництва, тому зміни до цієї статті які набіли чинності 27.05.2021р. та ввели обмеження щодо розміру таких земельних ділянок не може перевищувати 0,6 гектарів, не можуть застосовуватись до спірних відносин щодо надання спірної земельної ділянки у оренду , оскільки вони виникли до набрання чинності цими змінами та крім цього ці зміни суттєво погіршують становище позивача по порушеному питанню щодо отримання спірної земельної ділянки у оренду. Тому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №300 від 24.06.2021р., зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком 7 (сім) років гр. ОСОБА_1 для городництва (код за КВЦПЗ 01.07) на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та передати громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 7 років, з встановленням орендної плати на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, земельну ділянку для городництва (код за КВЦПЗ 01.07), загальною площею 18,0000 га кадастровий номер 3520355400:02:003:0956 із них: сільськогосподарських земель 18,0000 га, сільськогосподарських угідь 18,0000 га, ріллі 18,0000 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності не наданих у власність або постійне користування на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2022р. у справі №340/7324/21 ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Новопразької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. /а.с. 48-51/.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 15.12.2022р. у даній справі, за допомогою засобів поштового зв`язку подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції , яким апеляційну скаргу зареєстровано 20.01.2023р. /а.с. 56-62,63/

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023р. з суду першої інстанції витребувано матеріали справи №340/7324/21 / а.с. 65/, які надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 08.02.2023р. / а.с. 67/.

У зв`язку з тим, що суддя Панченко О.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №340/7324/21, станом на 13.02.2023р. перебувала у відпустці, із застосуванням системи автоматизованого розподілу судових справ здійснено повторний автоматизований розподіл справи №340/7324/21 та визначено колегію суддів, яка розглядає цю справу у складі: головуючий суддя Коршун А.О., судді Іванов С.М., Чередниченко В.Є. / а.с. 69,70/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023р. у справі №340/7324/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2022р. у справі №340/7324/21 /а.с. 71/ та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 28.03.2023р. /а.с. 72/, про що судом повідомлено учасників справи /а.с. 73-75/.

Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 57-61/, на те, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд рішення суду першої інстанції від 15.12.2022р. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені ними позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 76-81/ заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 15.12.2022р. у цій справі залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а положеннями ч. 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Новопразької селищної ради №231 від 12.05.2021р. надано громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення на земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 18,0000 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0956 зі зміною її цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель із земель запасу код КВЦПЗ К. 16.00 на для ведення городництва, код КВЦПЗ А.01.07. та із зміною угідь із земель, які перебувають в стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості ґрунтів на ріллю, з послідуючою передачею її в оренду терміном на 7 років за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населеного пункту на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області / а.с. 7/.

На виконання вищезазначеного рішення відповідача на замовлення позивача у справі було розроблено відповідний проект землеустрою, який погоджено екстериторіально у відповідності до норм чинного законодавства / а.с. 18-34/, та визначені проектом землеустрою земельні ділянки були зареєстровані у Державному земельному кадастрі за відповідними кадастровими номерами, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру від 27.05.2021р. / а.с. 8-13/. 27.05.2021р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження вищезазначеного проекту землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення городництва площею 18,0000 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0956 на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) терміном на 7 років з процентною ставкою 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки / а.с. 14/.

Рішенням Новопразької селищної ради № 300 від 24.06.2021р. відмовлено громадянину ОСОБА_1 у передачі в оренду терміном на 7 років земельну ділянку для городництва, загальною площею 18,0000 га кадастровий номер 3520355400:02:003:0956 із них: сільськогосподарських земель 18,0000 га, сільськогосподарських угідь 18,0000 га, ріллі 18,0000 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності не наданих у власність або постійне користування на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області у зв`язку з тим, що площа земельної ділянки, що передається в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6000 га. / а.с. 15/, і саме це рішення відповідача, який є органом місцевого самоврядування, та у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень є предметом оскарження у цій справі.

Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Право власності та право користування на землю набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою на підставі Конституції України, Земельного Кодексу України (далі ЗК України), а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень ст.ст. 116,118 ЗК України правовою підставою набуття права власності та права користування на землю рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Сукупний аналіз положень ст. 122 ЗК України, ст.ст. 25,п. 34 ч. 1 т. 26, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає можливість зробити висновок про те, що до повноважень відповідача у справі належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, який передбачено ст.ст.118,123 ЗК України.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано ст. 123 ЗК України.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин звернення позивача з заявою для відповідача про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо спірної земельної ділянки / а.с. 6/ (квітень 2021р.), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями ч. 1 ст. 124 ЗК України, із змінами, які внесені Законом № 1444-IX від 18.05.2021 р., передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції чинній на час розроблення проекту землеустрою), розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Аналіз положень ст. 186 Земельного кодексу України, яка встановлює порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, дає можливість зробити висновок про те, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті відповідним органом, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: -про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Щодо встановленого ст. 186 ЗК України десятиденного строку на прийняття рішення відповідним уповноваженим органом щодо затвердження/відмови у затвердженні документації із землеустрою та посилань позивача на пропуск відповідачем цього строку з огляду на його звернення з відповідним клопотанням 27.05.2021р., а прийняття відповідачем рішення лише 24.06.2021р., то колегія суддів не може прийняти до уваги ці твердження позивача з огляду на те, що ним не надано належних письмових доказів щодо дати отримання відповідачем у справі його заяви від 27.05.2021р., тому дата 27.05.2021р. свідчить лише про дату написання позивачем заяви та її підписання останнім.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що позивач просив передати йому у користування для ведення городництва земельну ділянку площею 18,0000 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0956, і саме щодо цієї земельної ділянки розроблено проект землеустрою / а.с. 6,7,8-13,18-354/ і надання відповідачем у справі дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо цієї земельної ділянки 12.05.2021р. / а.с. 7/ було обумовлено тим, що норми ч. 1 ст. 36 ЗК України, які надають право громадянам або їх об`єднанням на отримання земельних ділянок в оренду для городництва, не містили будь-яких обмежень щодо розміру площі земельної ділянки що надається у оренду.

Але Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-IX від 28.04.2021р. , який набрав чинності з 27.05.2021р., ч.1 ст. 36 Земельного кодексу України доповнено абзац 2 такого змісту: «Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.».

Отже на момент розгляду відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, заяви позивача від 27.05.2021р. щодо затвердження проекту землеустрою та передачі йому у оренду для ведення городництва земельної ділянки площею 18,0000 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0956, 24.06.2021р. / а.с. 15/ нормами чинного законодавства ч. 1 ст. 36 ЗК України, встановлено обмеження щодо площі земельної ділянки що надається громадянину в оренду для городництва, а саме така площа не може перевищувати 0,6 гектара, і враховуючи, що позивач просив передати йому у оренду для ведення городництва земельну ділянку площею 18,0000 га, відповідачем у справі постановив обґрунтоване рішення про відмову у передачі такої земельної ділянки позивачу в оренду для ведення городництва, що фактично свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив правильний висновок щодо не обґрунтованості та безпідставності заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у цій справі правильне рішення, яким відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Щодо доводів позивача та його представника під час розгляду цієї справи з приводу не застосування судом першої інстанції правового висновку, який викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі №820/5348/17, то колегія суддів вважає, що виходячи із фактичним обставин цієї справи та справи №820/5348/17 цей правовий висновок не є релевантним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 15.12.2022р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявниками апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення ними норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2022р. у справі №340/7324/21 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 06.04.2023р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко