Постанова

від 06.04.2023 по справі 420/17070/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17070/21

Головуючий в І інстанції: Левчук О.А.

Дата та місце ухвалення рішення: 24.01.2023 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Домусчі С.Д.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРАФІРА-БУД» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРАФІРА-БУД» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРАФІРА-БУД» звернулось до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 28.08.2021 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРАФІРА-БУД» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 107055 грн.

24 січня 2023 року представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 28.08.2021 року № 029/21/254, якою визнано ТОВ «ЮРАФІРА-БУД» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на ТОВ «ЮРАФІРА-БУД» штраф у сумі 107055 грн., та зупинення стягнення з ТОВ «ЮРАФІРА-БУД» в рамках виконавчого провадження № 67950848, відкритого 21.12.2021 року.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що незважаючи на розгляд питання про законність/незаконність постанови від 20.08.2021 року, фактично постанова реалізовується і сума штрафу стягується в примусовому порядку, що суперечить принципу ефективного судового захисту прав та інтересів. Заявник вважає, що виконання оскаржуваної постанови та відповідне стягнення призначеної суми штрафу під час розгляду справи унеможливлює реальне поновлення прав ТОВ «ЮРАФІРА-БУД» у разі задоволення адміністративного позову.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову, наголошуючи, зокрема, на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом оскарження по даній справі є правомірність прийнятої відповідачем постанови від 28.08.2021 року, якою ТОВ «ЮРАФІРА-БУД» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 107055 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що протиправність оскаржуваної постанови не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову у даному випадку буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.

Суд першої інстанції вказав на те, що в обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 28.08.2021 року № 029/21/254-вих, представник позивача посилається на виконавче провадження № 67950848, відкрите 21.12.2021 року.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що з наданого витягу щодо виконавчого провадження № АСВА 67950848 не вбачається, що його відкрито безпосередньо на підставі постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 28.08.2021 року № 029/21/254-вих.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на викладене.

Згідно вимог ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

У відповідності до положень ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»; 8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта; 9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.

Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів, всеукраїнського референдуму.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

З аналізу вказаних положень вбачається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРАФІРА-БУД» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 28.08.2021 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРАФІРА-БУД» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 107055 грн.

Позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 28.08.2021 року № 029/254, якою визнано ТОВ «ЮРАФІРА-БУД» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на ТОВ «ЮРАФІРА-БУД» штраф у сумі 107055 грн., та зупинення стягнення з ТОВ «ЮРАФІРА-БУД» в рамках виконавчого провадження № 67950848, відкритого 21.12.2021 року.

Водночас, згідно п.п. 29-31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 735), оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Суб`єкт містобудування, щодо якого прийнята постанова про накладення штрафу, сплачує штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання такої постанови.

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт добровільної сплати суми штрафу в повному обсязі, надається (надсилається) органу державного архітектурно-будівельного контролю в одноденний строк з дня його сплати (крім випадку сплати штрафу через електронний кабінет).

Копія завіреного банком платіжного документа підшивається до справи.

У разі несплати штрафу в установлений строк уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилає другий примірник постанови про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби для примусового виконання за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у встановленому законом порядку.

Штраф може бути сплачено через електронний кабінет з використанням платіжних систем у режимі реального часу.

Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили.

У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Таким чином, оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За такого правового регулювання, підстави для зупинення дії оскаржуваної у даній справі постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та зупинення стягнення за цією постановою в рамках забезпечення позову у суду відсутні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Що стосується посилань позивача в заяві про забезпечення позову та в апеляційній скарзі на те, що органом державної виконавчої служби протиправно відкрито виконавче провадження щодо виконання оскаржуваної у даній справі постанови у грудні 2021 року та за заявою позивача від 24.12.2021 року постанова про відкриття виконавчого провадження не скасована, колегія суддів зазначає, що правомірність дій органу державної виконавчої служби щодо відкриття виконавчого провадження та не задоволення вимог позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не є предметом розгляду даної справи.

Також, заявник у поданій заяві про забезпечення позову не визначив, в чому полягає у спірних правовідносинах саме істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що за наведених вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 КАС України є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

У поданій заяві про забезпечення позову заявник лише констатує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення в поновленні порушених його прав та інтересів, ефективного захисту, проте, не зазначає, в чому саме полягає таке істотне ускладнення, якими доказами підтверджуються наведені доводи позивача.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спірного питання.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРАФІРА-БУД» залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 06.04.2023 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: І.О. Турецька