Постанова

від 06.04.2023 по справі 400/3470/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/3470/21Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Домусчі С. Д., Шеметенко Л. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» Приватного акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Дочірнього підприємства «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» Приватного акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2021 року Головне управління ДПС у Миколаївської області (далі ГУ ДПС у Миколаївської області) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Дочірнього підприємства «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» Приватного акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів») про стягнення в дохід держави податкового боргу в сумі 1 837 899,06 грн з розрахункових рахунків в банках, обслуговуючих даного платника податків.

В обґрунтування позову ГУ ДПС у Миколаївській області покликається на норми Податкового кодексу України, які зобов`язують платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також встановлюють обов`язок органу державної податкової служби надсилати (вручати) податкову вимогу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов`язань, як указує позивач, останньому, направлена податкова вимога форми «Ю» №940-17 від 25.07.2017.

За твердженнями позивача, приписи даної вимоги платником податків не виконані, податковий борг не погашено, а відтак, згідно підпунктів 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у контролюючого органу є право стягнути податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року, ухваленого за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) позов ГУ ДПС у Миколаївській області задоволено.

Суд стягнув з ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» в дохід держави податковий борг в сумі 1 837 899,06 грн з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих дане підприємство.

Підставами для задоволення позову, суд зазначив пункт 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України та підпункти 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу.

Як указав суд, за приписами наведених правових норм, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену, в поданій ним, податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд установив, що в склад податкового боргу ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» входить несплачена сума узгоджених податкових зобов`язань за земельним податком, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також за податком на додану вартість (далі ПДВ).

Суд також указав, що на адресу відповідача контролюючий орган надіслав податкову вимогу форми «Ю» від 25.07.2017 № 940-17 на суму 60 280,69 грн, яка, останнім, не погашена.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів», в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Визначальним доводом апеляційної скарги є те, що заявлена контролюючим органом сума податкового боргу не є узгодженою, оскільки ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» не використовує усі земельні ділянки та нежитлові приміщення, за використання яких нараховано податковий борг.

ГУ ДПС у Миколаївській області не скористалося своїм право подання відзиву на апеляцію.

Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» є юридичною особою, дата державної реєстрації 08.09.2006, основний вид діяльності за КВЕД 86.10 діяльність лікарняних закладів.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» вчасно не сплатило узгоджену суму податкових зобов`язань та має податковий борг в сумі 1 837 899,06 грн, що складається:

1 446 254,63 грн земельний податок з юридичних осіб за серпень 2018 грудень 2020 1 446 254,62 грн;

104 647,31 грн податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період ІІ IV квартали 2020 року;

213 712,06 грн податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за IV квартал 2018 року та IV квартал 2019 року;

73 285,07 грн податок на додану вартість.

Заборгованість із земельного податку з юридичних осіб підтверджується податковими деклараціями, де платник податків самостійно визначав суму податкового зобов`язання з цього податку.

Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки підтверджується податковими деклараціями з даного податку, які подавалися відповідачем до контролюючого органу, а також нарахованим, ГУ ДПС у Миколаївської області, штрафом в сумі 22 713,37 грн за порушення строків сплати наведеного грошового зобов`язання.

Заборгованість з податку на додану вартість підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2020 № 001745304 про застосування до відповідача штрафу у сумі 55 278,50 грн. та податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2020 №00006070415, де також застосований штраф у сумі 466 06,40 грн.

Перелічені податкові повідомлення рішення отримані відповідачем та не оскаржені.

На адресу ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» направлена податкова вимога від 25.07.2017 №940-17, за змістом якої, загальна сума податкового боргу даного платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 24.07.2017 складає 60 280,69. Дана податкова вимога отримана підприємством 01.09.2017.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Стаття 67 Конституції України зобов`язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З наведеною нормою Конституції кореспондує підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, яким встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг, за приписами підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За змістом п. 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпункт 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право контролюючим органам право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідаючи на головний довід апеляції щодо протиправності вимоги контролюючого органу про стягнення податкового боргу з підстав того, що підприємство не використовує усі земельні ділянки та нежитлові приміщення, за який нараховано податковий борг, колегія суддів зазначає таке.

Земельний податок, це - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 14.1.72 Податкового кодексу України, пункту 269.1 Податкового кодексу України платниками податку на землю є:

-власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (підпункт 14.1.34 статті 14 Податкового кодексу України) та земельних часток (паїв);

-землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

-на праві постійного користування;

-на умовах оренди (підпункт п. 14.1.73 статті 14 Податкового кодексу України)

-платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (підпункт 269.1.2. пункт 269.1 статті 269 Податкового кодексу України).

ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» не заперечує проти того, що являється платником податку на землю.

Стаття 282 Податкового кодексу України містить категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати за землю, але відповідач не відноситься до такої категорії. Понад те, в цій законодавчій нормі відсутня така підстава для звільнення від оподаткування платника податку на землю, як невикористання землі.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об`єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки (підпункт 266.1.1.пункту 266.1, підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті Податкового кодексу України).

Податок на нерухоме майно, що перебуває у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Підпункт 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлює перелік нерухомого майна, яке не оподатковується.

ДП «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» не входить до цього переліку.

Резюмуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавством, яке регулює спірні правовідносини не встановлено звільнення від оподаткування платників земельного податку та податку на нерухоме майно за умови його невикористання, а відтак наведений довід апеляції не можна брати до уваги.

У цій справі суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень процесуального права і ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи, що дана справа правомірно була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), після її перегляду в апеляційному порядку, відсутні підстави для касаційного оскарження.

Керуючись статтями: 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» Приватного акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївської області до Дочірнього підприємства «Очаківське об`єднання санаторно курортних закладів» Приватного акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя С. Д. Домусчі

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 06.04.2023.