Ухвала

від 05.04.2023 по справі 640/6960/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6960/19

УХВАЛА

05 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Грибан І.О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙД ОЙЛ ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 20170,50 грн.

Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 20 березня 2023 року по справі № 640/6960/19 було надіслано одержувачу - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 21 березня 2023 року о 16:28.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 31 березня 2023 року.

30 березня 2023 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому апелянт посилається на майновий стан органів ДПС на рахунку КВЕК 2800 (за якими здійснюються видатки для сплати судового збору) контролюючий орган позбавлений можливості здійснити сплату судового збору.

Також скаржник посилається на те, що органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов`язання звернутися до управлінь Державної казначейської служби за місцем знаходження.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За наведено вбачається, що законодавством не передбачено права органу владних повноважень для відстрочення або звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у вказаній нормі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу слід зазначити, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Водночас, поняття юридична особа і суб`єкт владних повноважень, не є тотожними.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, оскільки обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Щодо посилання скаржника на те, що органи ДПС не є розпорядниками коштів, колегія суддів звертає увагу, що внутрішня процедура погодження і сплати судового збору не є об`єктивними причинами, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду та процесуального законодавства в частині сплати судового збору, оскільки зазначені обставини залежать саме від волевиявлення скаржника.

Колегія суддів зазначає, що додана до вказаного клопотання виписка по рахунку за 09.03.2023 не підтверджує відсутність можливості сплатити судовий збір станом на дату подання апеляційної скарги (19.12.2022) та протягом подальших трьох місяців.

Також скаржником не подано жодних доказів звернення до органів Казначейства з метою проведення оплати судового збору за подання апеляційної скарги, враховуючи, що скаржник не є розпорядником бюджетних коштів, чи вчинення інших дій спрямованих на проведення його оплати.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору у повному обсязі.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи, що станом на 05 квітня 2023 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов