ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1810/22
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00500130702 від 01.07.2021 року, № 00500180702 від 01.07.2021 року, № 4949007096 від 29.06.2021 року, № 4949207096 від 29.06.2021 року, № 4949107096 від 29.06.2021 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року залишено без змін.
16 березня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги.
Клопотання, пояснення або заперечення відповідача на заяву ТОВ «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» про стягнення судових витрат на правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду вказаної заяви.
У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.
З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
В даному випадку, у заяві про розподіл судових витрат представник позивача просить стягнути на користь ТОВ «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» судові витрати у розмірі 45000 грн.
На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги до заяви долучено: договір про надання правової допомоги №01023 від 24 вересня 2021 року, додаток №8 до договору про надання правової допомоги №01023 від 24 вересня 2021 року, Акт наданих послуг від 15 березня 2023 року.
Так, у Акті зазначено, що адвокатом було надано позивачу наступну правову допомогу:
1. Послуги по представництву інтересів ТОВ «Світ Технологій» у Шостому апеляційному адміністративному суді по справі №640/1810/22 (Заявник апеляційної інстанції: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, Відповідач (Боржник): Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Технологій»);
2. Підготовка необхідних процесуальних документів по справі №640/1810/22 під час розгляду в Шостому апеляційному адміністративному суді;
3. Участь у судових засіданнях по справі №640/1810/22 під час розгляду в Шостому апеляційному адміністративному суді.
Відповідно до вказаного Акта, надано послуг на загальну суму - 45000 грн.
Таким чином, на переконання позивача з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу в суді апеляційної інстанції не є обґрунтованим (45000 грн.) та підлягає зменшенню, виходячи з такого.
У постанові від 16.06.2020 року Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявленої представником позивача суми витрат на правову допомогу, колегія суддів враховує те, що спір у цій справі не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів є не значними.
Крім того, у заяві про розподіл судових витрат у справі №640/1810/22 вказано перелік виконаних робіт/послуг, проте без зазначення витраченого часу та вартості однієї людино-години.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача в суді апеляційної інстанції, оскільки об`єктивно відзив на апеляційну скаргу дублює пояснення, які надавалися у позовній заяві. Крім того, послуга складання відзиву на апеляційну скаргу, на думку колегії суддів, здійснюється на власний розсуд особи, яка надає правничу допомогу.
Враховуючи кількість судових засідань в суді апеляційної інстанції, складність справи та обсяг доказової бази, колегія суддів вважає завищеною вартість наданих послуг представником позивача в суді апеляційної інстанції.
Проаналізувавши розрахунок витрат та надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності розподілу судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у загальному розмірі - 5000 грн., що є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 242, 243, 252, 308, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві ( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» ( 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, офіс 303, код ЄДРПОУ 38992838) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень.
В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст додаткової постанови складено 05.04.2023р.)
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2023 |
Оприлюднено | 10.04.2023 |
Номер документу | 110063700 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні