Ухвала

від 06.04.2023 по справі 640/22194/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

06 квітня 2023 року Справа № 640/22194/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз» до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз» до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом були подані клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору, у задоволенні яких ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2023 відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2023 апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, несплати судового збору та установлено апелянту десятиденний строк на усунення її недоліків.

Копії зазначених вище ухвал від 03.03.2023 апелянтом отримано наручно 14.03.2023.

Від апелянта повторно надійшли клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору, в яких він наводить доводи, аналогічні тим, що були ним викладені у клопотаннях, поданих разом з апеляційною скаргою та в задоволенні яких вищевказаною ухвалою апеляційного суду йому було відмовлено.

1. Щодо повторного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування даного клопотання апелянт посилається на введення в Україні воєнного стану, а також зазначає, що раніше він вже звертався з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі, яку судом було повернуто через несплату судового збору.

Аналізуючи доводи заявника, судова колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Водночас, як вже було встановлено судом апеляційної інстанції під час перевірки клопотання апелянта, поданого разом з його апеляційною скарго, оскаржуване рішення ухвалено судом 28.07.2022, а ця апеляційна скарга подана 02.03.2023, тобто з пропуском тридцятиденного строку, визначеного КАС України.

Доводи апелянта про те, що він не міг своєчасно звернутися з цією апеляційною скаргою через збройну агресія Російської Федерації, введення в Україні воєнного стану та необхідність, у зв`язку з цим, більше часу для оброблення документів, судова колегія відхиляє, оскільки апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували введення простою в роботі ГУ ДПС у м. Києві та/або відсутність за наведених ним обставин штату працівників чи будь-які інші обставини, що виключали б об`єктивну можливість своєчасного звернення до суду з цією скаргою.

Крім того, як убачається з доводів самого апелянта, а також з Єдиного державного реєстру судових рішень, до звернення з цією скаргою ним раніше вже подавалася скарга на рішення суду першої інстанції. Такі обставини вказують на нелогічність доводів скаржника щодо поважності наведених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у цьому випадку суду не надано.

Втім дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тож виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема строку подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

2. Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення клопотання апелянта щодо відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Разом з тим, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку апелянтом не надані.

Тобто для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Водночас посилання апелянта на введення в Україні воєнного стану за відсутності доказів того, що саме такі обставини виключають можливість сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, видаються необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

3. Щодо прийнятності апеляційної скарги.

Отже, станом на 06.04.2023, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено, відповідних доказів не надано і судовий збір не сплачено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз» до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова