Постанова

від 06.04.2023 по справі 628/2432/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа №628/2432/17

адміністративне провадження № К/9901/55059/18 № К/9901/55187/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 628/2432/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Куп`янської міської ради Харківської області, треті особи: Комунальне підприємство «Житлово-комунальне підприємство-№1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Коменерго-Куп`янськ», Комунальне підприємство «Куп`янські міські теплові мережі» Куп`янської міської ради Харківської області, Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради, про визнання нечинним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Куп`янської міської ради Харківської області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (головуючий-суддя Жигилій С.П., судді: Сіренко О.І., Перцова Т.С.)

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що він займається підприємницькою діяльністю у сфері надання безпровідного та проводового електрозв`язку і для надання послуг цій сфері йому необхідно мати доступ до об`єктів будівництва та електричних опор та інших об`єктів електроенергетики.

11 липня 2014 року рішенням Куп`янської міської ради Харківської області на LІV сесії VI скликання, було прийнято рішення № 1325-VІ «Про затвердження Порядку розміщення, встановлення технічних елементів телекомунікаційних мереж (Інтернету, кабельного телебачення), супутникових антен та охоронних засобів на будівлях, спорудах в м. Куп`янську (нова редакція)» (далі - Порядок).

07 лютого 2017 року був прийнятий Закон України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» № 1834-VIII, який набрав чинності 04 червня 2017 року (далі - Закон № 1834-VIII), однак, на думку позивача, рішення Куп`янської міської ради Харківської області від 11 липня 2014 року № 1325-VІ не відповідає чинному законодавству, оскільки орган місцевого самоврядування так і не привів спірне рішення у відповідність до вимог Закону № 1834-VIII, у зв`язку з чим просив суд визнати його нечинним та скасувати.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 05 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позивачем вимог, оскільки правила та методики, необхідні для реалізації Закону № 1834-VIII, знаходяться на стадії підготовки у Кабінеті Міністрів України та не залежать від волі відповідача, а встановлення плати за доступ до об`єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності належить до виключної компетенції міської ради. У зв`язку з чим вважав оспорюване рішення таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.

Скасовано рішення Куп`янської міської ради № 1325-VI від 11.07.2014 р. «Про затвердження Порядку розміщення, встановлення технічних елементів телекомунікаційних мереж, супутникових антен та охоронних засобів на будівлях, спорудах в м. Куп`янську» в частині визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір, апеляційний суд виходив з того, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом та на час розгляду справи в суді першої інстанції, Кабінетом Міністрів України не затверджено Правила надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики та відповідні методики. Оскільки питання надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу, порядку та умов розроблення технічних умов з доступу, а також порядок розроблення проектної документації з доступу, чинним законодавством не врегульовано, погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування рішення відповідача від 11 липня 2014 року № 1325-VI в частині затвердження п. 3 Порядку, який визначає порядок погодження на розміщення телекомунікаційних мереж, мереж зв`язку та іншого слабкого струмового обладнання в м. Куп`янську.

В частині визначення розрахунків за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж, апеляційний суд зазначив, що питання встановлення плати за доступ до об`єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності віднесено до повноважень міської ради.

Встановивши, що Законом № 1834-VIII встановлено максимальну ставку плати за доступ до елементів інфраструктури, в тому числі за доступ до інфраструктури об`єкта будівництва, за користування будинковою розподільною мережею (в місяць за будинок), розмір якої є меншим, ніж визначено у п. 7 Порядку, затвердженим спірним рішенням, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення органу місцевого самоврядування в частині визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж не відповідає положенням даного Закону, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Також суд зазначив, що відповідно до п. 7 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 1834-VIII рекомендовано, зокрема, органам місцевого самоврядування у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої рішення у відповідність із цим Законом, однак відповідачем у встановлений строк та на час судового розгляду справи не приведено у відповідність рішення в частині визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж, і розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу залишився незмінним, тобто таким, що перевищує максимальну ставку плати, встановлену Законом № 1834-VIII.

Куп`янська міська рада Харківської області подала касаційну скаргу, у якій з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині скасування рішення Куп`янської міської ради № 1325-VI від 11 липня 2014 року щодо визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що саме методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу має встановлювати, зокрема, механізм визначення розміру плати за доступ у вигляді формули із пропорційним розподілом витрат власника інфраструктури об`єкта доступу між замовниками, якщо вони використовують одні й ті самі елементи інфраструктури об`єкта доступу. Оскільки, як зазначено апеляційним судом, станом на час звернення позивача до суду з позовом та на час розгляду справи Кабінетом Міністрів України не затверджено Правила надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики та відповідні методики, тому застосування максимальної ставки плати за доступ до елементів інфраструктури без урахування вимог методики є перевищенням повноважень Куп`янською міською радою та призведе до порушення прав користувача на обґрунтовану суму плати за користування. У зв`язку з цим до затвердження Правил надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики та відповідних методик Куп`янська міська рада, на думку заявника касаційної скарги, повинна керуватися рішенням № 1325.

Крім того, заявник звертає увагу на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», де зазначається, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Стосовно нормативно-правового акту надано право суду лише визнати його протиправним та нечинним, а скасувати можна лише індивідуальний акт чи його положення, яким не є рішення № 1325-VІ від 11 липня 2014 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою Куп`янської міської ради Харківської області.

У відзиві на касаційну скаргу Куп`янської міської ради Харківської області, ФОП ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, аналогічно, як і у своєму відзиві, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині постанову апеляційного суду просив залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що орган місцевого самоврядування прийняв рішення у правовідносинах, які відносяться до повноважень Верховної ради України. Зазначає, що відповідач в порушення вимог п. 7 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1834-VIII не привів у відповідність своє рішення від 11 липня 2014 року № 1325-VI у визначений законом строк, а апеляційний суд не перевірив усіх обставин невідповідності в цілому оспорюваного рішення вимогам Закону № 1834-VIII, проаналізувавши лише підстави наявності/відсутності правил та методик, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 .

У відзиві на вказану касаційну скаргу Куп`янська міська рада Харківської області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, скасувати постанову апеляційного суду в частині скасування рішення Куп`янської міської ради № 1325-VI від 11 липня 2014 року щодо визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Суд, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 11 липня 2014 року Куп`янською міською радою Харківської області на LІV сесії VI скликання прийнято рішення № 1325 «Про затвердження Порядку розміщення, встановлення технічних елементів телекомунікаційних мереж (Інтернету, кабельного телебачення), супутникових антен та охоронних засобів на будівлях, спорудах в м. Куп`янськ (нова редакція)".

07 лютого 2017 року прийнято Закон України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", який набрав чинності 04 червня 2017 року.

Позивач вважав, що рішення міської ради суперечить вимогам Закону № 1834-VIII, оскільки відповідач не привів своє рішення у відповідність до вказаного Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1834-VIII визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини між власниками інфраструктури об`єкта доступу всіх форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об`єкта доступу.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Статтею 11 Закону N 1834-VIII встановлено основні вимоги до правил надання доступу, згідно з якою правила надання доступу встановлюють загальний порядок здійснення доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу.

Правила надання доступу затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів згідно з повноваженнями, встановленими цим Законом.

Правила надання доступу повинні містити такі умови здійснення доступу до інфраструктури об`єкта доступу: 1) порядок звернення замовника до власника інфраструктури відповідного об`єкта доступу щодо отримання доступу до інфраструктури об`єкта доступу; 2) строки розроблення та видачі технічних умов з доступу; 3) порядок та строки розроблення і погодження проектної документації з доступу; 4) порядок подання замовником письмового звернення до власника інфраструктури відповідного об`єкта доступу з пропозицією укладення договору з доступу; 5) строки розгляду та надання відповіді на звернення замовника до власника інфраструктури відповідного об`єкта доступу з пропозицією укладення договору з доступу; 6) порядок та строки укладення договору з доступу; 7) порядок та умови розірвання відповідного договору з доступу та/або його припинення; 8) порядок та умови припинення користування елементами інфраструктури об`єкта доступу; 9) порядок демонтажу технічних засобів телекомунікацій, розміщених без укладення договору з доступу; 10) інші умови, передбачені законодавством.

Правила надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу мають передбачати визначені законодавством особливості безпечного доступу та користування інфраструктурою об`єкта доступу.

Правила надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу мають містити вимоги щодо захисту технічних засобів телекомунікацій та передбачати відповідальність за їх умисне пошкодження (демонтаж або руйнування), якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення штатного режиму роботи цих технічних засобів телекомунікацій.

Статтею 12 Закону № 1834-VIII визначено основні вимоги до технічних умов з доступу та порядок їх видачі, зокрема передбачено, що технічні умови з доступу розробляються та видаються власником інфраструктури відповідного об`єкта доступу замовнику в порядку, на умовах та у строк, що визначені правилами надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу.

Згідно із ст. 13 Закону № 1834-VIII, проектна документація з доступу розробляється замовником самостійно або іншою особою на замовлення замовника у порядку, визначеному законодавством.

Проектна документація з доступу не потребує погодження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та/або юридичними особами, утвореними такими органами.

Власник інфраструктури об`єкта доступу може відмовити замовнику у погодженні проектної документації з доступу виключно на підставі її невідповідності виданим технічним умовам з доступу.

Проектна документація з доступу має бути погоджена власником інфраструктури об`єкта доступу протягом 15 робочих днів з дня її отримання від замовника.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1834-VIII Кабінет Міністрів України з дня опублікування Закону зобов`язаний прийняти передбачені цим законом нормативно-правові акти, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом.

Судами встановлено, що на час розгляду справи Кабінетом Міністрів України не затверджено Правила надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики та відповідні методики.

Таким чином, питання надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу, порядку та умов розроблення технічних умов з доступу, а також порядок розроблення проектної документації з доступу, на час розгляду справи не було законодавчо врегульовано, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування спірного рішення в частині затвердження п. 3 Порядку, який визначає порядок погодження на розміщення телекомунікаційних мереж, мереж зв`язку та іншого слабкого струмового обладнання в м. Куп`янську.

Крім того, як вбачається зі змісту підпункту 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1834-VIII вирішено внести зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яку доповнено пунктом 57 на підставі підпункту 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1834-VIII, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення плати за доступ до об`єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності відповідно до Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».

Крім того, згідно з пунктами «а», «б» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які доповнені відповідно пунктом 18 та пунктом 13 на підставі Закону № 1834-VIII, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація недискримінаційного доступу операторів та провайдерів телекомунікацій, уповноважених ними осіб до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності на договірній основі з підприємствами, на балансі яких перебуває ця інфраструктури (п. 18); здійснення контролю за дотриманням підприємствами комунальної власності вимог законодавства щодо забезпечення на договірній основі безперешкодного доступу операторів та провайдерів телекомунікацій, уповноважених ними осіб до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі, що перебуває у них на балансі, а також за правильністю обрахування плати за доступ. Виконавчим органам сільських, селищних, міських рад забороняється делегування цих повноважень з контролю суб`єктам господарювання» (п.13).

Таким чином, вирішення питань зі встановлення плати за доступ до об`єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності відповідно до Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» належить до компетенції органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Частина перша статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У пункті 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1834-VIII рекомендовано зокрема органам місцевого самоврядування у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої рішення у відповідність із цим Законом.

Судами встановлено, що між позивачем та балансоутримувачами громадського житлового фонду м. Куп`янська - ЖКП №1, TOB КК «Коменерго-Куп`янськ», КП «Куп`янські теплові мережі» в добровільному порядку укладено договори про надання послуги з доступу та використання місця на об`єктах, розташованих у м. Куп`янську (встановлення сервітуту), які на даний час є чинними, будь-ким не змінювались те не оскаржувались.

Разом з тим, пунктом 7 Порядку (затвердженого спірним рішенням) визначено порядок розрахунків за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж. Зокрема, встановлено, що розміщення телекомунікаційних мереж є платним. Плата стягується у формі плати за користування: конструктивними елементами житлового будинку; опор електроосвітлення. Вартість на послуги з підготовки та видачі ТУ на прокладання телекомунікаційних мереж, погодження проектної документації та здійснення технічного нагляду є договірними та узгоджуються сторонами (Балансоутримувачем та Користувачем).

Ціни на об`єктах комунальної власності, розташованих у м. Куп`янську розраховуються для кожного під`їзду житлового будинку в якому встановлено обладнання надавача послуг чи лінійно-кабельні пристрої як добуток мінімальної заробітної плати на момент заключення угоди та коефіцієнту, що застосовується виходячи з кількості поверхів житлових будинків.

У разі встановлення обладнання надавача послуг чи лінійно-кабельних пристроїв в місцях поза межами під`їздів (дах, технологічний поверх, зовнішні конструктиви будинку та інше) плата за послуги з доступу та використання місця обраховується як плата за встановлення обладнання в одному під`їзді.

Кошти перераховуються на рахунок Балансоутримувача згідно з договорами.

Водночас, пунктом 3 частини 7 статті 17 Закону N 1834-VIII передбачено, що розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об`єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: за доступ до інфраструктури об`єкта будівництва, за користування будинковою розподільною мережею (в місяць за будинок) - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків до 100 квартир; 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 101 до 160 квартир; 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 161 квартири і вище.

Таким чином, вказаним Законом встановлено максимальну ставку плати за доступ до елементів інфраструктури, в тому числі за доступ до інфраструктури об`єкта будівництва, за користування будинковою розподільною мережею (в місяць за будинок), розмір якої є меншим, ніж визначено у пункті 7 Порядку, затвердженим рішенням відповідача від 11 липня 2014 року № 1325-VІ, про що обґрунтовано зазначив апеляційний суд, дійшовши висновку про те, що спірне рішення органу місцевого самоврядування в частині визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж не відповідає положенням Закону № 1834-VIII.

Разом з тим, дійшовши висновку про скасування рішення відповідача від 11 липня 2014 року № 1325-VІ в зазначеній вище частині, апеляційний суд не звернув увагу на те, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення Куп`янської міської ради Харківської області від 11 липня 2014 року № 1325-VІ є нормативно - правовим актом і це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 826/4630/18.

Відповідно до частини 9 статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Статтею 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновок апеляційного суду про скасування рішення Куп`янської міської ради від 11 липня 2014 року № 1325-VI в частині таким, що не ґрунтується на приписах частини 9 статті 264 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи наведене постанова апеляційної інстанцій у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню в частині скасування рішення Куп`янської міської ради № 1325-VI від 11 липня 2014 року «Про затвердження Порядку розміщення, встановлення технічних елементів телекомунікаційних мереж, супутникових антен та охоронних засобів на будівлях, спорудах в м. Куп`янську» в частині визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж з прийняттям в цій частині нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги Куп`янської міської ради Харківської області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року скасувати в частині скасування рішення Куп`янської міської ради № 1325-VI від 11 липня 2014 року «Про затвердження Порядку розміщення, встановлення технічних елементів телекомунікаційних мереж, супутникових антен та охоронних засобів на будівлях, спорудах в м. Куп`янську» в частині визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж.

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Куп`янської міської ради Харківської області, треті особи: Комунальне підприємство «Житлово-комунальне підприємство-№1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Коменерго-Куп`янськ», Комунальне підприємство «Куп`янські міські теплові мережі» Куп`янської міської ради Харківської області, Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради, про визнання нечинним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним рішення Куп`янської міської ради № 1325-VI від 11 липня 2014 року «Про затвердження Порядку розміщення, встановлення технічних елементів телекомунікаційних мереж, супутникових антен та охоронних засобів на будівлях, спорудах в м. Куп`янську» в частині визначення розрахунку за користування частинами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду