Постанова

від 06.04.2023 по справі 826/13705/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 826/13705/17

адміністративне провадження № К/9901/56941/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/13705/17

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «МАВА» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест», про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (головуючий суддя Ісаєнко Ю.А., судді: Земляна Г.В., Мельничук В.П.),

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «МАВА» (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації» № 323 від 10.10.2017.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ винесено відповідачем з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про факт проведення перевірки, акт за її результатами складено не було, перевірка проведена за відсутності представника позивача. Крім того, за твердженнями представника позивача, в оскаржуваному наказі не зазначено, яке з порушень вчинено Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «МАВА», що могло стати підставою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом жодним чином не оформлено результати здійснення державного архітектурно-будівельного контролю будівельних робіт «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по вул. Борщагівська, 154-А, у Солом`янському районі м. Києва», а одразу скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, що в свою чергу, суперечить встановленому порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Окрім того, зазначені дії по здійсненню перевірки та скасуванню реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.05.2012 № КВ 0831208435 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 25.12.2013 № КВ 143133590828 оскаржуваним наказом № 323 від 10.10.2017 було вчинено відповідачем з суттєвим пропуском встановленого для проведення перевірки тримісячного строку з дня подання вказаних декларацій.

З рішенням судів попередніх інстанцій не погодилися відповідач і третя особа та звернулися з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять суд їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Аргументовує касаційну скаргу відповідач зокрема тим, що, по-перше, статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є встановлення факту наведення у ній замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а, по-друге, жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту і його обов`язку проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною, не за результатами перевірки, а в процесі.

У поданому відзиві позивач просить суд відмовити у задоволенні скарги, обґрунтовуючи відзив тим, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не задокументовано належним чином результат здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по вул. Борщагівська, 154-А, у Солом`янському районі м. Києва», а одразу скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, що, в свою чергу, суперечить встановленому порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Третя особа, в свою чергу, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що прийняття рішення про скасування наказу, а відтак поновлення декларацій про початок будівництва та про введення в експлуатацію об`єкта, і, таким чином, на папері таки введення об`єкту незавершеного будівництва в експлуатацію за відсутності проектної та технічної документації, без відповідних документів на право користування земельною ділянкою та відсутності затверджених містобудівних умов, не є актом правосуддя, направленого на реальне настання подій та відображення реального стану речей.

Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг частково з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для проведення перевірки будівельних робіт з реконструкції з надбудовою надземного паркінгу по вул. Борщагівська, 154-А, у Солом`янському районі м. Києва було виключно звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест» про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та висновок експерта від 26.04.2017 № 113-1/04/2017, складений на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест».

Разом з тим, під час виїзду посадової особи відповідача на місце за адресою: вул. Борщагівська, 154-А у Солом`янському районі міста Києва, будівельні роботи не виконувались, уповноважені особи замовника будівництва ПП «Виробничо-комерційна фірма «МАВА» були відсутні, акт перевірки у відповідності до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, не складався.

10 жовтня 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено наказ «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації» № 323 від 10.10.2017, яким відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» № 1817-VIII від 17.01.2017 та на підставі листа судового експерта Вець Віктора Володимировича наказано скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по вул. Борщагівська, 154-А, у Солом`янському районі м. Києва» від 28.05.2012 № КВ 08312084351, замовник - Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «МАВА», а також скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по вул. Борщагівська, 154-А, у Солом`янському районі м. Києва» від 25.12.2013 № КВ 143133590828, замовник - Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «МАВА».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз зазначеної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частинами першою та другою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно з частиною десятою статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

Відповідно до частин першої та другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Зміст наведених законодавчих норм дає підстави дійти висновку про те, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію).

В свою чергу, Державна архітектурно-будівельна інспекція може скористатися наданим їй правом відмови у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, регламентованим частиною четвертою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Отже, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва.

Згідно з частиною дев`ятою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 826/8108/17, від 09.02.2022 у справі № 521/16298/18, від 01.02.2023 у справі № 826/10042/17.

Судами встановлено, що позивач набув право на виконання будівельних робіт у зв`язку із реєстрацією 28.05.2012 декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по вул. Борщагівська, 154-А, у Солом`янському районі м. Києва».

В подальшому, 25.12.2013 позивачем подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по вул. Борщагівська, 154-А, у Солом`янському районі м. Києва», яка також була перевірена і зареєстрована.

Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу декларація про початок виконання будівельних робіт втратила юридичне значення у зв`язку з фактом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому така декларація не може бути скасована.

Відповідну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі № 826/4151/16.

Окрім того, за приписами частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного наказу, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзаців шостого, сьомого пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 747 від 26.08.2015), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абзацом восьмим пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин законодавством були передбачені такі самостійні підстави скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації:

1) виявлення органом ДАБІ факту подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема: а) якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; б) якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; в) якщо він збудований або будується без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта; г) у разі скасування містобудівних умов та обмежень;

2) встановлення під час проведення перевірки інших порушень містобудівного законодавства, зокрема: а) порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень; б) невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил; в) порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів.

Таким чином, факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБІ не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом; закон не зобов`язує органи ДАБІ проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постановах від 19.09.2020 у справі № 826/6660/16, від 21.01.2021 у справі № 640/11869/20, від 20.05.2021 у справі № 826/7115/17, від 25.10.2021 у справі № 802/2080/16-а, від 14.02.2023 у справі № 826/16509/18 та від 08.03.2023 у справі № 826/9387/18.

У даній адміністративній справі суди попередніх інстанцій зазначили, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугували висновки про недостовірність даних, зазначених у скасованих деклараціях, що, за твердженням відповідача, підтверджено виключно даними, викладеними у висновку експерта від 26.04.2017 № 113-1/04/2017 (судовий експерт Вець В.В.), складеного на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест». При цьому суди зауважили, що доказів того, що посадовими особами відповідача безпосередньо вчинено дії з перевірки спірного об`єкту та перевірки даних, вказаних у наведеному висновку експерта, відповідачем суду не надано.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що закон не містить застережень стосовно того, що факти наведення недостовірних даних, не можуть бути виявлені відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі інформації, відображеної у офіційних листах, повідомленнях, відповідях на запити чи інших документах державних органів, підприємств, установ, організацій тощо, отриманих у процесі здійснення цим органом своїх публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Отже, оскільки інформація, яка отримана органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, від інших органів влади та підприємств, за своєю суттю не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому може бути самостійною і достатньою підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларації без проведення відповідної перевірки, однак за умови, що недостовірність зазначених у зареєстрованій декларації даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, є очевидною.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 23.11.2021 у справі № 640/21326/19.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій у спірному випадку взагалі не надано оцінку чи є ознаки самочинного будівництва, визначені у статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на об`єкті «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по вул. Борщагівська, 154-А, у Солом`янському районі м. Києва», та чи є недостовірність зазначених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації даних, на які звернено увагу у висновку експерта від 26.04.2017 № 113-1/04/2017 та які покладено в основу прийняття оскаржуваного в судовому порядку наказу, очевидною.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «МАВА».

Разом з тим, установивши помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, касаційний суд позбавлений можливості прийняти нове судове рішення, оскільки відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже, як установлено колегією суддів Верховного Суду суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, касаційні скарги підлягають задоволенню частково, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року скасувати.

Справу № 826/13705/17 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «МАВА» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест», про визнання протиправним та скасування наказу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук