Ухвала

від 06.04.2023 по справі 533/402/21

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.04.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/402/21

Провадження № 1-в/533/18/23

УХВАЛА

іменем України

06 квітня 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Лобач М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Козельщинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку та способу виконання рішення,

УСТАНОВИВ:

30 березня 2023 року до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшла заява Козельщинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку та способу виконання рішення, у якій заявник просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду № 533/402/21 від 07.05.2021 (виконавчий лист від 08.06.2021), що видав Козельщинський районний суд Полтавської області з конфіскації в дохід держави речових доказів, а саме: 186 патронів калібру 5,6 мм на знищення даного майна.

Вимоги заявника обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у Козельщинському відділі державної виконавчої служби в Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №66261154 з виконання виконавчого листа № 533/402/21 від 08.06.2021, виданого Козельщинським районним судом Полтавської області, про конфіскацію в дохід держави речових доказів: 186 патронів калібру 5,6 мм. Оскільки нормами Закону України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 та Інструкцією про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 314 від 31.05.1993, не передбачено порядок реалізації зброї та боєприпасів до неї органами державної виконавчої служби, рішення суду щодо конфіскації даного майна в дохід держави не може бути виконаним у порядок та спосіб, що визначений в рішенні суду.

Учасники справи у судове засідання з розгляду клопотання не з`явилися.

У відповідності до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд, дослідивши матеріали справи, вирішуючи порушене питання, приходить до висновку що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області по справі № 533/402/21 від 07 травня 2021 року затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, призначено йому покарання. Вирішено долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України та конфісковано в дохід держави речові докази: 186 (сто вісімдесят шість) патронів.

Вирок суду набрав законної сили 08 червня 2021 року.

08.06.2021 судом направлено до Козельщинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист по справі № 533/402/21, на виконання вироку в частині конфіскації в дохід держави речових доказів - 186 патронів.

Постановою начальника Козельщинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Донця Я. В. на підставі виконавчого листа від 08.06.2021 відкрито виконавче провадження № 66261154.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь укримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади таорганів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (ст. 533 КПК України).

Згідно зі ч. 2 ст. 534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Стаття 535 КПК України встановлює, що судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ч. 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 затверджено Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби (надалі Порядок).

Відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 985 реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У п. 8 цього Порядку передбачено, що мисливська вогнепальна, пневматична і холодна зброя, боєприпаси до зброї, а також засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, реалізуються в установленому законодавством порядку.

П. 25 Порядку встановлено, що тимчасово, на період воєнного стану в Україні, за рішенням керівника обласної військової адміністрації конфісковане за рішенням суду і передане органам державної виконавчої служби майно може бути безоплатно передано Збройним Силам, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, МВС, Національній поліції, ДСНС, Управлінню державної охорони, Держспецзв`язку, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, державним органам, установам (організаціям), які утримуються за рахунок бюджетних коштів (далі - суб`єкти, яким передається майно), для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, забезпечення енергетичної безпеки держави, продовольчої безпеки населення (далі - майно для потреб оборони та національної безпеки).

Органи державної виконавчої служби, яким конфісковане за рішенням суду майно передано для подальшого розпорядження, щомісяця 5 числа надсилають інформацію про наявність описаного державними виконавцями майна (у тому числі переданого митниці на зберігання), крім того, що передано на реалізацію, до відповідної обласної військової адміністрації за місцем розташування такого майна. Інформація про майно, яка вже надсилалася до обласної військової адміністрації та стосовно якої не було прийнято рішення про безоплатну передачу, повторно не надсилається.

Розпорядження майном, яке у строки, визначені абзацом п`ятим цього пункту, не визначено обласною військовою адміністрацією необхідним для потреб оборони та національної безпеки, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 15 Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.05.93 року № 314, у випадку прийняття відповідними органами рішення про конфіскацію чи відшкодування вилучення зброї і боєприпасів вони передаються до складів управлінь (відділів) МТ і ТЗ ГУМВС, УМВС, УМВС України на транспорті.

Отже, доводи заявника про неможливість виконання вироку суду у порядок та у спосіб, що визначений у вироку, є непереконливими, оскільки законодавством визначено порядок конфіскації боєприпасів до зброї. Той факт, що Порядок реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, не передбачає порядку реалізації зброї та боєприпасів не є підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем вжито не всіх необхідних, передбачених законом, заходів щодо примусового виконання вироку Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року по справі № 533/402/21 на підставі виконавчого листа, виданого судом 08.06.2021, в частині конфіскації в дохід держави речових доказів по справі.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що заява про зміну порядку та способу виконання рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 533-535, 537, 539 КПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Козельщинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку та способу виконання рішення - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити особам, які приймають участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Козир