Ухвала

від 07.04.2023 по справі 303/3027/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/3027/23

2-о/303/82/23

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

07 квітня 2023 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ключарківська сільська рада, державний нотаріус Другої Мукачівської державної нотаріальної контори, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт його постійного проживання з 2016 року з спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на час відкриття спадщини і вважається таким, що прийняв спадщину.

Вивчивши подану заяву, слід прийти до висновку про необхідність залишення її без руху за таких підстав.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В своїй заяві про встановлення юридичного факту ОСОБА_1 підставою звернення до суду зазначає неможливість реалізації своїх спадкових прав на оформлення спадщини через відмову нотаріуса у зв`язку з неможливістю встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем.

Як роз`яснено в п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. При цьому, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. При цьому роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст. 48 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Отже, передумовою для звернення особи до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини, оскільки постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, що в свою чергу кореспондує обов`язку, встановленому в ч. 5 ст. 177 ЦПК України, а саме зобов`язанню додати до позовної заяви всі наявні в докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Із доданої до заяви постанови нотаріуса встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Також встановлено, що як заявник, так і спадкодавець ОСОБА_2 , мають відмінні зареєстровані місця проживання.

Таким чином встановлено, що по своїй суті нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. До то ж з заявник просить , з-поміж іншого, встановити факт прийняття ним спадщини, що не допускається про, що зазначено вище.

Таким чином заявнику слід привести заявлені вимоги відповідно до зазначених вище вимог.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ключарківська сільська рада, державний нотаріус Другої Мукачівської державної нотаріальної контори, про встановленняфакту,що маєюридичне значення - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний