10/427-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"24" вересня 2007 р. Справа № 10/427-07
розглянувши справу за позовом Навчально-дослідного господарства «Ворзель», смт Ворзель
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астробуд», смт Ворзель
треті особи, які не заявляюють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Регіональне відділення ФДМУ по Київській області (третя особа 1)
Національний аграрний університет, м. Київ (третя особа 2)
про визнання договору недійсним
суддя Тищенко О.В.
За участю представників сторін
Від позивача –Грабовець Н.О. (довіреність від 10.08.2007р. № 95)
Від відповідача – не з'явився
Від третьої особи 1 –Осипенко О.М. (довіреність від 05.07.07р. № 51)
Від третьої особи 2 –Бова А.П. (довіреність від 15.01.2007р. № 0056)
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Навчально-дослідного господарства «Ворзель», смт Ворзель (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астробуд», смт Ворзель (відповідач) про визнання договору недійсним.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2007р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 13.08.2007р., також судом в порядку ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення ФДМУ по Київській області.
Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 15.08.2007р. було продовжено строк вирішення спору по справі № 10/427-07 на один місяць до 16.10.2007р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2007р. в порядку ст. 27 ГПК України було залучено до учаті у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний аграрний університет, м. Київ (третя особа 2).
Позовні вимоги мотивовано тим, що Договір оренди державного майна від 15.10.2004р. № 9 не відповідачє вимогам ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а саме орендодавцем не було одержано дозволу Фонду державного майна України або його регіональних відділень та представництв на укладення Договору оренди, а також, зазначений договір укладено з порушенням ч. 2 ст. 793 ЦК України та ст. 794 ЦК України.
В судовому засіданні 24.09.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи від представника третьої особи 1 –Регіонального відділення ФДМУ по Київській області надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що Договір оренди державного майна від 15.10.2004р. Регіональним відділенням ФДМУ по Київській області не погоджувався, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Представник третьої особи 2 (Національного аграрного університету) в судове засідання 24.09.2007р. з'явився, письмових пояснень суду не представив, але позов підтримав.
Відповідач в судові засідання без поважних причин неодноразово не з'явився, письмовий відзив не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений ухвалами господарського суду Київської області від 16.07.2007р. та від 13.08.2007р. які надсилались на адресу відповідача відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, яка затверджена наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002р., а саме рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Між Навчально-дослідним господарством «Ворзель»Національного університету (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астробуд»(орендар) було укладено Договір оренди державного майна від 15.10.2004р. (Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування незавершене будівництво: ветеренарний пункт, який розміщений на земельній ділянці орендодавця загальною площею 0,16 га та розташований за адресою: смт Ворзель, вул. Крупської, 2.
Відповідно до п. 1.2 Договору передача майна в оренду не припиняє права державної власності на це майно.
Згідно з п. 3.1 Договору вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного майна.
Пунктом 11.1 Договору передбачено, що договір діє з 15.10.2004р. по 14.10.2024р. строком на 20 років.
Позивачем було передано відповідачу будівлю ветеренарного пункту загальною площею 240 м.кв. з оціночною вартістю 41127,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі приміщення в оренду від 15.10.2004р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
Позивач посилається на те, що Договір оренди державного майна від 15.10.2004р. не відповідачє вимогам ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 287 ГК України, а саме орендодавцем не було одержано дозволу Фонду державного майна України або його регіональних відділень та представництв на укладення Договору оренди, а також, зазначений договір укладено з порушенням ч. 2 ст. 793 ЦК України та ст. 794 ЦК України.
Відповідно до п. 11 Статуту Навчально-дослідного господарства «Ворзель»майно останнього є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.
У відповідності до абз. 3 п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999р. № 02-5/111 відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.
Нормативними актами, які регулюють оренду державного нерухомого майна на момент укладення спірного договору (15.10.2004р.) були: Закон України „Про оренду державного та комунального майна”, Господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436-ІV та Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІV, які набрали чинності 01.01.2004р.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні оспорюваного договору сторонами було порушено порядок укладення договору оренди, визначений статтею 5 Закону.
Згідно статті 5 Закону (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору), орендодавцями державного майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.
Судом до матеріалів справи залучено письмові пояснення Регіонального відділення ФДМУ по Київській області, в яких зазначено, що Договір оренди державного майна від 15.10.2004р. Регіональним відділенням ФДМУ по Київській області не погоджувався.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
В п. 5 Інструктивного листа Фонду державного майна України від 13.02.2004р. № 10-16-1962 зазначається, що орендодавцями цілісних майнових комплексів структурних підрозділів державних підприємств (крім підприємств НАН України) можуть бути тільки Фонд державного майна України і його регіональні відділення.
Таким чином, на момент укладення Договору оренди державного майна від 15.10.2004р. позивач - Навчально-дослідне господарство «Ворзель» мав право виступати в якості орендодавця державного нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Спірний Договір підлягав нотаріальному посвідченню, оскільки укладений строком більше ніж на один рік, а саме на 20 років (п. 11.1 Договору).
Згідно з ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Частиною 2 ст. 793 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення договору) передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.
Державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою КМ України вді 26.05.2004р. № 671.
Отже, спірний договір підлягав державній реєстрації та нотаріальному посвідченню, але їх проведено не було.
В пункті 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999р. № 02-5/111 зазначено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно з ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Саме до таких угод належать угоди, за якими майно передано у строкове платне володіння і користування, оскільки користування майном, що вже відбулося, можна припинити лише на майбутнє (Постанова Верховного Суду України від 11.06.2002 р.).
У зв'язку з викладеним Договір оренди державного майна від 15.10.2004р., який укладено між Навчально-дослідним господарством «Ворзель»Національного університету та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астробуд»є недійсним на підставі статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України, як такий, що не відповідає вимогам статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та вимогам ч. 2 ст. 793 ЦК України та ст. 794 ЦК України та ст. 287 ГК України.
У зв'язку з задоволенням позову господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладає на відповідача.
Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним на майбутнє Договір оренди державного майна від 15.10.2004р. № 9, який укладено між Навчально-дослідним господарством «Ворзель»Національного університету та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астробуд».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астробуд»(08296, Київська область, Києво-Святошинський район, смт Ворзель, вул. Крупської, 2, код ЄДРПОУ 32973516) на користь Навчально-дослідного господарства «Ворзель»(08296, Київська область, Києво-Святошинський район, смт Ворзель, вул. Крупської, 2, код ЄДРПОУ 04687040) 85,00 грн. державного мита в доход Державного бюджету України та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу. Видати наказ.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2007 |
Оприлюднено | 09.11.2007 |
Номер документу | 1100742 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні