Рішення

від 06.04.2023 по справі 910/7629/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2023Справа № 910/7629/22

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голланд Фрут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Ферма"

про стягнення 484 446,29 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Голланд Фрут" (далі - ТОВ "Голланд Фрут", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Ферма" (далі - ТОВ "Сіті-Ферма", відповідач) про стягнення боргу в сумі 484 446,29 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 2905/20 від 29.05.2020 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Голланд Фрут" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 373 350,31 грн., пеню в сумі 40 069,31 грн., інфляційні втрати в сумі 64 735,44 грн., 3 % річних у сумі 6 291,23 грн., що разом становить 484 446,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що неналежне виконання ним зобов`язань сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин, які виникли у зв`язку із введенням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, а також з відсутністю коштів на рахунках відповідача для сплати боргу. Також зазначив, що сторонами був укладений договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, яким була погашена частина боргу, а, інша частина заборгованості - сплачена відповідачем грошовими коштами. За таких обставин просив закрити провадження у справі щодо стягнення основного боргу, у вимогах про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних - просив відмовити.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в частині сплаченої заборгованості - провадження слід закрити.

Установлено, що 29.05.2020 між ТОВ "Голланд Фрут" (продавець) та ТОВ "Сіті-Ферма" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 2905/20 (далі - договір), за яким продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п. 1.1). Найменування, кількість та одиниця виміру товару вказується у накладній (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов`язаний у повному обсязі передати товар покупцю, що оформляється видатковою накладною, яка виписується на кожну окрему поставку товару, а також забезпечити покупця належними документами: рахунком -фактурою, видатковою накладною, податковою накладною, а також документами, що підтверджують якість товару, країну походження товару та містять дані щодо якості товару. Перехід права власності відбувається в момент оплати товару (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору продавець зобов`язується поставити продукцію за цінами, зазначеними у прайс-листі, видаткових накладних, затверджених сторонами. Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару від продавця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.06.2021, з подальшою пролонгацією (п. 8.1).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 420 004,67 грн., що підтверджується видатковими накладними РХ-0000077 від 24.09.2021, № РЦ-0000032 від 13.10.2021, № № РЦ-0000059 від 13.10.2021, № РЦ-0000058 від 22.10.2021, № РЦ-0000063 від 25.10.2021, № РШ-0000007 від 03.11.2021, № РШ-0000049 від 17.11.2021, № РЩ-0000035 від 13.12.2021, № РЩ-0000051 від 16.12.2021, № РН-0000050 від 21.01.2022, № РН-0000057 від 26.01.2022, № РО-0000009 від 02.02.2022, підписаними обома сторонами, а також товарно-транспортними накладними до цих видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи.

Проте, відповідач свої зобов`язання з оплати товару виконав неналежним чином, на час подачі позову вартість поставленого товару сплатив частково - у сумі 46 654,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7603 від 11.05.2022, № 7643 від 10.06.2022, № 7655 від 21.06.2022, № 7409 від 05.01.2022, а також довідкою ТОВ "Голланд Фрут" від 30.08.2022 про зарахування суми 17 801,36 грн. в рахунок погашення боргу (за рахунком-фактурою № ФС-0000043 від 24.09.2021, видаткова накладна РХ-0000077 від 24.09.2021), у зв`язку з чим заборгованість відповідача склала 373 350,31 грн.

Також судом встановлено, що з метою погашення вказаної заборгованості, під час розгляду даної справи сторони уклали та виконали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2022 на суму 129 203,78 грн. Крім того, ТОВ "Сіті-Ферма" сплатило на рахунок позивача решту боргу в сумі 244 146,53 грн., про що сторони склали акт звірки взаєморозрахунків.

Отже, судом встановлено, що грошове зобов`язання покупця в частині сплати вартості товару припинилось, а тому в цій частині провадження (про стягнення основного боргу на суму 373 350,31 грн.) необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 40 069,31 грн. за порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 7.1 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент оплати товарів за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 39 893,10 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано, що розрахунок пені здійснюється на наступний день після спливу строку, передбаченого для сплати вартості товару, за кожною видатковою накладною.

Щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 64 735,44 грн. та 3 % річних у сумі 6 291,23 грн., то суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Провівши власний розрахунок таких нарахувань за кожною видатковою накладною, суд встановив, що з відповідача слід стягнути інфляційні втрати у сумі 51 064,03 грн. та 3 % річних у сумі 5 344,47 грн., тобто у менших сумах, ніж просить позивач, оскільки ним неправильно визначено початок строку нарахування заявлених ним матеріальних втрат.

Отже позов ТОВ "Голланд Фрут" в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних підлягає частковому задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність обов`язку покупця нести відповідальність за неналежне виконання господарських зобов`язань за відсутності його вини суд відхиляє, з наступних підстав.

Так, відповідач вказував, що порушення зобов`язання відбулось не з його вини, а у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, внаслідок чого 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, що триває на даний час. Вказані обставини є форс-мажорними (обставинами непереборної сили), що підтверджується листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, а тому ТОВ "Сіті-Ферма" має бути звільнено від відповідальності у вигляді нарахування пені та матеріальних втрат за порушення обов`язку своєчасної оплати товару.

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з п. 6.2 договору свідоцтво, видане відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом, є достатнім підтвердженням наявності та тривалості дії непереборної сили. Сторона, що не виконує свої зобов`язання внаслідок такої обставини, зобов`язана протягом 3 календарних днів сповістити про це другу сторону (п. 6.3 договору).

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання ТОВ "Сіті-Ферма" договору купівлі-продажу № 2905/20 від 29.05.2020, а також доказів повідомлення позивача, на виконання п. 6.3 договору, про виникнення таких обставин.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором № 2905/20 від 29.05.2020, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (сплати вартості товару). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ТОВ "Сіті-Ферма" зобов`язань за договором № 2905/20 від 29.05.2020.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення ТОВ "Сіті-Ферма" від відповідальності (сплати пені, інфляційних втрат, 3 % річних) за неналежне виконання зобов`язання.

Щодо посилань відповідача на його тяжке фінансове становище, відсутність коштів на рахунках відповідача, звільнення працівників компанії, то суд їх приймає до уваги, але зазначає, що у скрутному фінансовому становищі опинився не тільки відповідач, а й інші учасники господарської діяльності в Україні, зокрема, й позивач.

При цьому неналежне виконання ТОВ "Сіті-Ферма" своїх зобов`язань вплинуло також на інтереси ТОВ "Голланд Фрут", що полягало у справедливому сподіванні позивача на належне виконання відповідачем договору та своєчасне отримання коштів.

Отже, зазначені доводи також є необґрунтованими та не свідчать про відсутність обов`язку покупця нести відповідальність за неналежне виконання господарських зобов`язань.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 7 266,69 грн. та витрат на правничу допомогу на суму 24 000,00 грн., суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 24 000,00 грн. заявник надав копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1826 від 08.06.2012, виданого адвокату Чирик А. І.; договору про надання правової допомоги № 01/08 від 01.06.2022, укладеного між ТОВ "Голланд Фрут" та АО «Західноукраїнська юридична колегія»; ордеру на представництво інтересів позивача в суді (серія ВС № 08.08.2022), акту наданих послуг від 08.08.2022 на суму 24 000,00 грн. із зазначенням виду правничої допомоги та витраченого адвокатом часу; рахунку-фактури № 08/08 від 08.08.2022 на суму 24 000,00 грн.; платіжного доручення № 2007 від 09.08.2022 на суму 24 000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному випадку з урахуванням викладеного, суд зважає на наступне: категорію розглянутої справи, яка є простою та малозначною; що не містить складного предмету доказування, підставою позову є поставка товару, підготовка такого позову не забирає великого обсягу часу та знань у кваліфікованого юриста; кількість заяв позивача по суті позову, розгляд справи відбувся у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, в ході якого відповідач вчиняв дії, спрямовані на погашення заборгованості, та сплатив основний борг, що звільнило позивача від доказування своїх вимог. Також суд зважає на ту обставину, що під час розгляду справи судом не проводились додаткові процесуальні дії.

Отже, виходячи з принципу співмірності та розумності у визначенні вартості адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат, понесених ТОВ "Голланд Фрут" на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, згідно зі ст. ГПК України суд покладає на відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 444,52 грн. (1,5 % від заявлених сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних, розрахований пропорційно) та витрати на правничу допомогу в сумі 8 668,32 грн. у зв`язку із частковим задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 231, 236-237, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голланд Фрут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Ферма" про стягнення заборгованості в сумі 484 446,29 грн. в частині стягнення 373 350,31 грн. закрити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голланд Фрут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Ферма" про стягнення 111 095,98 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Ферма" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус Г, ідентифікаційний код 40367071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голланд Фрут" (08664, Київська обл., село Липовий Скиток, вул. Польова, буд. 7-А, ідентифікаційний код 37770254) пеню у сумі 39 893 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. 10 коп., інфляційні втрати у сумі 51 064 (п`ятдесят одна тисяча шістдесят чотири) грн. 03 коп., 3 % річних у сумі 5 344 (п`ять тисяч триста сорок чотири) грн. 47 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 52 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 8 668 (вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 32 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 6 квітня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.