Рішення

від 28.03.2023 по справі 916/3746/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3746/20

За позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» (29006, м. Хмельницький, вул. Довженка, буд. 1, кв. 1, електронна адреса:ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ - 22768598)

До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» (01133, м. Київ, Печерський р-н, бульвар Лесі Українки, буд. 26, електронна адреса:ІНФОРМАЦІЯ_2, код ЄДРПОУ - 32382598)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Романішин О.О. - на підставі ордера серії ВХ №1009547 від 18.03.2021р.;

Від відповідача: Борзенкова Ю.М. - на підставі ордера серії АІ №1039456 від 17.06.2020р.; Білинова А.В.. - на підставі довіреності №01/123-60 від 04.01.2021р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Романішин О.О. - на підставі ордера серії ВХ №1009547 від 18.03.2021р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Приватне виробничо-комерційне підприємство (далі - ПВКП) «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії (далі - ТДВ СК) «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування у розмірі 89 914 грн 07 коп. та витрат на виготовлення висновку експерта у розмірі 2 800 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2021р. позовну заяву ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» залишено без руху.

01 лютого 2021р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3746/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 25.02.2021р.

Ухвалою суду від 25.02.2021р. відкладено судове засідання на 18.03.2021р. Ухвалою суду від 18.03.2021р. відкладено судове засідання на 01.04.2021р. Протокольною ухвалою суду від 01.04.2021р. відкладено судове засідання на 08.04.2021р. Ухвалою суду від 08.04.2021р. відкладено судове засідання на 15.04.2021р.

Ухвалою суду від 15.04.2021р. призначено у справі №916/3746/20 судову автотоварознавчу експертизу, зупинено провадження у справі, матеріали справи направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

28 травня 2021р. до суду надійшло клопотання експерта №21-279 від 24.05.2021р. разом з матеріалами справи.

Листом від 29.06.2021р. на виконання клопотання експерта №21-279 від 24.05.2021р. надіслано витребувані експертом документи та матеріали справи №916/3746/20 для продовження проведення судової автотоварознавчої експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2021р. у справі №916/3746/20.

05 серпня 2021р. до суду надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість виконання експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2021р. у справі №916/3746/20.

Ухвалою суду від 06.08.2021р. поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 26.08.2021р.

Ухвалою суду від 26.08.2021р. здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.09.2021р.

Ухвалою суду від 23.09.2021р. відкладено підготовче засідання на 19.10.2021р. Ухвалою суду від 19.10.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 04.11.2021р.

Ухвалою суду від 04.11.2021р. призначено у справі №916/3746/20 судову транспортно-товарознавчу експертизу, зупинено провадження у справі, матеріали справи направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз

21 січня 2022р. до суду надійшло клопотання експерта №21-7179 від 30.12.2021р. та матеріали справи №916/3740/20.

Ухвалою суду від 21.01.2022р. поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15.02.2022р.

Ухвалою суду від 15.02.2022р. постановлено транспортно-товарознавчу експертизу провести за матеріалами справи №916/3746/20, зупинено провадження у справі матеріали справи направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження виконання судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2021р.

16 травня 2022р. до суду надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №21-7179 про неможливість надання висновку транспортно-товарознавчої експертизи у справі №916/3746/20. Крім того, матеріали справи було повернуто до Господарського суду Одеської області.

02 листопада 2022р. до Господарського суду Одеської області надійшов висновок транспортно-товарознавчої судової експертизи №22-2945 від 28.09.2022р. разом з матеріалами справи №916/3746/20.

Ухвалою суду від 03.11.2022р. поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 22.11.2022р.

Судове засідання, призначене на 22.11.2022р., не відбулося у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області, у зв`язку з чим ухвалою суду від 22.11.2022р. повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 08.12.2022р. Ухвалою суду від 08.12.2022р. відкладено судове засідання на 12.01.2023р.

Судове засідання, призначене на 12.01.2023р., не відбулося у зв`язку з відсутністю електропостачання в залі судових засідань №16, у зв`язку з чим ухвалою суду від 12.01.2023р. повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 09.02.2023р.

Судове засідання, призначене на 09.02.2023р., не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, у зв`язку з чим ухвалою суду від 09.02.2023р. повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 07.03.2023р.

Ухвалою суду від 07.03.2023р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 28.02.2023р.

Позивач - ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, просить відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 05.03.2021р.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі зазначає, що 27.01.2020р. о 08.15 год. в Одеській області, Біляївському районі, траса Київ-Одеса 454 км 1500 м, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «КІА Sephia» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та здійснила зіткнення з автомобілем «Hyundai Ассent» д.н.з. НОМЕР_2 , Свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_3 д.н.з.), після чого проїхавши декілька метрів здійснила зіткнення з автомобілем «Nissan» д.н.з. НОМЕР_4 , який зупинився після ДТП, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Позивач вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху, за яке настає відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2020р. (справа № 496/630/20) ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Позивач зазначає, що у вказаній дорожньо-транспортній пригоді було пошкоджено належний ПВКП «Дельта-Центр» автомобіль марки Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 .

Враховуючи те, що відповідальність винної особи - ОСОБА_1 була застрахована ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» за Договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/7039112 від 19.12.2019р., 19.02.2020 р. позивач звернувся до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» з заявою про виплату страхового відшкодування. Попередньо, як стверджує позивач, були виконані всі інструкції страхового спеціаліста СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» ОСОБА_3 , а також проведено огляд транспортного засобу експертом з аварійних ситуацій від СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» Ходзінським О. М., що підтверджує протокол №706 від 27.01.2020р.

Так, 14.03.2020р. на поточний рахунок Дочірнього підприємства (далі - ДП) «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 31976605) від ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» була зараховано страхове відшкодування в розмірі 31 827 грн 71 коп. з ПДВ.

На запити позивача щодо обґрунтування розміру виплаченого страхового відшкодування у листі відповідач відповіді не надав.

Однак, відповідно до висновку експерта №6726 від 13.05.2020р. вартість відновлювального ремонту належного ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» автомобіля марки Hyundai Ассent складає 138 481 грн 78 коп (в т.ч. ПДВ - 23 080 грн 30 коп.), а вартість матеріального збиту - 112 012 грн 06 коп.

Відповідно до Акта виконаних робіт ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» №АТО20004600 від 30.06.2020р. вартість частини робіт по ремонту робіт автомобіля марки Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 складає 89 914 грн 07 коп. (в т.ч. ПДВ 14 985 грн 68 коп.). На вказану суму виставлений рахунок №АС-0006708 від 30.05.2020р.

Відповідно до платіжного доручення №704 від 07.07.2020р. позивачем було оплачено ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» згідно рахунку-фактури №АС-0006708 від 30.05.2020р. за ремонт у сумі 89 914 грн 07 коп. (в т.ч. ПДВ - 14 985 грн 68коп).

Згідно ст. 12.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір страховок відшкодування розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, розрахованого в порядку, встановленому законодавством та ліміту відповідальності та за вирахуванням франшизи, яка відповідно до полісу №АО/7039112 становить 2000 грн.

На підставі зазначеного, враховуючи перерахування відповідачем грошових коштів у розмірі 31 827 грн 71 коп., позивач вважає, що відповідачем не в повному обсязі здійснено страхове відшкодування, у зв`язку з чим позивач просить стягнути на свою користь грошові кошти у розмірі 89 914 грн 07 коп. (124741 грн 78 коп. -31 827 грн 71 коп. - 2000 грн = 89 914 грн 07 коп.).

Позивач зауважує на тому, що заявлена ним до стягнення сума страхового відшкодування не перевищує встановленого в полісі ліміту (сума ліміту складає 130 000 грн, про що зазначено в полісі) відповідальності винуватця ДТП, то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач зазначає, що останнім було оплачено вартість експертизи з визначення вартості відновлювального ремонту у розмірі 2 800 грн, яку позивач також просить стягнути з відповідача.

Позивач також зазначає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.07.2018 р. у справі № 924/675/17).

Виходячи з положень п.36.2 ст.36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок відповідача відшкодувати різницю на суму ПДВ виникає у разі надання доказів фактично проведеного ремонту.

За таких обставин, враховуючи що ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА», яке здійснювало ремонт автомобіля Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 є платником ПДВ, позивач вважає, що ним правомірно включено до суми страхового відшкодування відповідну суму ПДВ у розмірі 20%.

В якості нормативного обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на ст.ст.9, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 9, 16, 20, 25 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1166, 1188 Цивільного кодексу України.

В ході розгляду справи судом, враховуючи наявність в матеріалах справи експертних висновків №6726 від 13.05.2020р. та №63-D/74/9 від 01.07.2020р., наданих сторонами у справі, які різняться в переліку пошкоджених деталей, переліку деталей, які підлягають заміні, їх вартості, переліку робіт, необхідних для відновлення автомобіля, позивач звернувся з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що 27.01.2020р. ним було направлено уповноваженого представника для огляду пошкодженого автомобіля Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 , про що було складено протокол огляду.

В той же день, 27.01.2020р. ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» звернулося до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» з повідомленням про ДТП та, крім того, 19.02.2020р. відповідачу було подано заяву про страхове відшкодування. У вказаній заяві позивач зазначив банківські реквізити рахунку, на який слід перерахувати страхове відшкодування, у разі прийняття рішення, а також зазначено, що представник позивача згоден із способом та розміром збитку, розрахованим Страховиком.

Відповідно до аварійного сертифіката №91-D/66/7 від 07.03.2020р., виготовленого аварійним комісаром Скребцовим С.О. , вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 46 679 грн 66 коп. з ПДВ.

ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» зазначає, що відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

На підставі зазначеного, ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» було складено та затверджено розрахунок страхового відшкодування і страховий акт №ЦВ/20/0706 від 24.03.2020р. та виплачено страхове відшкодування у розмірі 31 827 грн 71 коп. з врахуванням ПДВ та франшизи у розмірі 2 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ID-137191 від 24.03.2020р. на суму 31 827 грн 71 коп.

В подальшому, ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» звернулося до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» з заявою про доплату до раніше здійсненого страхового відшкодування, у зв`язку з чим відповідач був змушений замовити експертне автотоварознавче дослідження.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №63-D/74/9 від 01.07.2020р., виконаного експертом Яремчуком В.В., вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 48 238 грн 01 коп., в т.ч. ПДВ у розмірі 6 608 грн 17 коп.

На підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження №63-D/74/9 від 01.07.2020р. відповідачем було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 14 410 грн 30 коп., що підтверджується платіжним дорученням №14344 від 13.01.2021р.

Відповідач зауважує на тому, що заперечень щодо неправомірних дій експерта чи представника страховика під час огляду страхового та визначення розміру страхового відшкодування від позивача не надходили.

Відповідач вважає, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження №63-D/74/9 від 01.07.2020р., виконаного експертом Яремчуком В.В., є дійсним і ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» не доведено, що вартість відновлювального ремонту, встановлена у вказаному висновку, визначена з порушенням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

З позиції відповідача, ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» не надано належних та достатніх доказів, які б спростували висновок експертного автотоварознавчого дослідження №63-D/74/9 від 01.07.2020р. Такими доказами, на думку відповідача, є виключно висновок судової експертизи, виконаний на підставі ухвали суду відповідним судовим експертом, який попереджений про кримінальну відповідальністю за завідомо неправдивий висновок та повідомленого про те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Відповідач вважає, що акт виконаних робіт №АТО20004600, акт виконаних робіт №ТО200001151 від 30.06.2020р. не є належними, допустимими та достатніми доказами, які б спростували висновок експертного автотоварознавчого дослідження №63-D/74/9 від 01.07.2020р., адже вказані акти ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» не є актами автотоварознавчого дослідження, крім того, позивачем не надано доказів оплати вартості ремонту.

Більше того, на думку відповідача, висновок експерта №6726 від 13.05.2020р., на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не містить протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу з відповідним засвідченням переліку та характеру пошкоджень автомобіля. Так, в тексті звіту зазначено, що експерт оглядав автомобіль 29.04.2020р. в присутності представника ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР», проте відповідний протокол огляду експертом не було складено, що з позиції відповідача є порушенням п.5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Відповідач також зазначає, що 27.07.2020р. було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено протокол огляду ТЗ, який було підписано представником позивача.

На підставі зазначеного, враховуючи виплату страхового відшкодування у розмірі 46 238 грн 01 коп., відповідач вважає, що ним були в повному обсязі виконані свої обов`язки з відшкодовування матеріального збитку завданого транспортному засобу позивача, у зв`язку з чим, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

При цьому, відповідач зазначив, що у відповідності до положень ст.1194 Цивільного кодексу України вся сума різниці між виплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування та відшкодуванням загальної суми шкоди має бути покладено на заподіювача шкоди.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1 та 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п 1, 3 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст.999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2020р. о 08.15 год. в Одеській області, Біляївському районі, траса Київ-Одеса 454км 1500м сталася ДТП за участю ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем «КІА Sephia» д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2020р. (справа №496/630/20) ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Відповідно до полісу № АО/7039112 від 19.12.2019р. відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» . Згідно Договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/7039112 від 19.12.2019р. страхова сума за одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130 000 грн.

27 січня 2020р. ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» повідомило ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» про дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 .

Сторони стверджують, що 27.01.2020р. було здійснено огляд пошкодженого автомобіля Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 та складено протокол огляду транспортного засобу №706, однак, з наданих до матеріалів справи копій вказаного протоколу №706 вбачається, що він є недатованим (графа «дата огляду» не заповнена), у зв`язку з чим суд не приймає його до уваги та не приймає до уваги аварійний сертифікат №91-D/66/7 від 07.03.2020р., складений на підставі зазначеного протоколу.

В подальшому, 19.02.2020р. позивач звернувся до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» з заявою про виплату страхового відшкодування на користь ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» у розмірі, визначеному рахунком ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» №АС-0001414 від 11.02.2020р. на суму 125 333 грн 75 коп. в т.ч. ПДВ.

24 березня 2020р. відповідачем перераховано ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» страхове відшкодування у розмірі 31 827 грн 71 коп., що не заперечується сторонами у справі.

В подальшому, за замовленням ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» судовим експертом Федотовим Ф.В. складено висновок експерта №6726 від 13.05.2020р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Hyundai Ассent складає 138 481 грн 78 коп (в т.ч. ПДВ - 23 080 грн 30 коп.), а вартість матеріального збиту - 112 012 грн 06 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» за виконаний ремонт автомобіля Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 89 914 грн 07 коп. (в т.ч. ПДВ - 14 985 грн 68 коп), що підтверджується актом виконаних робіт №АТО20004600 від 30.06.2020р., рахунком №АС-0006708 від 30.05.2020р. та платіжним дорученням №704 від 07.07.2020р.

Не погоджуючись з розміром страхового відшкодування, заявленого до стягнення ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР», відповідач замовив експертний висновок автотоварознавчого дослідження. Так, відповідно до висновку №63-D/74/9 від 01.07.2020р., виконаного експертом Яремчуком В.В., вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 48 238 грн 01 коп., в т.ч. ПДВ у розмірі 6 608 грн 17 коп.

На підставі зазначеного, 13.01.2021р. відповідачем перераховано ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-ОДЕСА» страхове відшкодування у розмірі 14 410 грн 30 коп., що підтверджується платіжним дорученням №14344 від 13.01.2021р.

Отже, між сторонами у справі виник спір з приводу розміру страхового відшкодування, що підлягав сплаті у зв`язку з пошкодженням автомобіля Hyundai Ассent д.н.з. НОМЕР_2 .

Враховуючи наявність в матеріалах справи висновків №6726 від 13.05.2020р. та №63-D/74/9 від 01.07.2020р., що надані сторонами, та які суперечать один одному та викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, ухвалою суду від 15.04.2021р. призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу з метою визначення вартості відновлювальних робіт та матеріального збитку автомобіля марки Hyundai Accent, 2016 р.в, VIN НОМЕР_5 , номер державної реєстрації НОМЕР_6 , внаслідок ДТП, яка сталася 27.01.2020р., проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

05 серпня 2021р. до суду надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість виконання експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2021р. у справі №916/3746/20.

Враховуючи той факт, що судова експертиза, призначена ухвалою Господарського суду Одеської області 15.04.2021р., не була виконана у зв`язку з несплатою її вартості та ненаданням витребуваних експертом матеріалів, які надійшли до суду станом на даний час, та необхідність в отриманні висновку експерта у справі №916/3746/20 не відпала, з метою визначення вартості відновлювальних робіт та матеріального збитку автомобіля марки Hyundai Accent, 2016 р.в, VIN НОМЕР_5 , номер державної реєстрації НОМЕР_6 , внаслідок ДТП, яка сталася 27.01.2020р., у зв`язку з відсутністю у суду спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, ухвалою суду від 04.11.2021р. призначено у справі №916/3746/20 судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

02 листопада 2022р. до Господарського суду Одеської області надійшов висновок транспортно-товарознавчої судової експертизи №22-2945 від 28.09.2022р., виконаний судовим експертом Хоменком В.В., з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Hyundai Accent, 2016 р.в, VIN НОМЕР_5 , номер державної реєстрації BX9614BX становить 138 100 грн 73 коп. з урахуванням ПДВ, а матеріальний збиток - 111 507 грн 19 коп. з урахуванням ПДВ.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять зауважень або заперечень сторін з приводу висновку транспортно-товарознавчої судової експертизи №22-2945 від 28.09.2022р.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню саме страховиком цивільно-правової відповідальності, в даному випадку підлягають застосуванню саме спеціальні норми п. 22.1 ст. 22 та ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

Згідно п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №911/482/17 та від 03.07.2019р. у справі №910/12722/18.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395 (далі - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ. Правова позиція Верховного Суду, викладеної в постановах від 13.03.3018р. у справі №910/9396/17 та від 06.07.2018р. у справі №924/675/17.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст.9 Закону України «Про страхування».

На підставі зазначеного, враховуючи висновки транспортно-товарознавчої судової експертизи, виготовленої на замовлення суду, докази, якими підтверджується виконання відновлювального ремонту автомобіля марки Hyundai Accent, 2016 р.в, VIN НОМЕР_5 , номер державної реєстрації НОМЕР_6 , з урахуванням часткової виплати страхового відшкодування у розмірі 46 238 грн 01 коп. та розміру франшизи у розмірі 2 000 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь ПВКП «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» страхового відшкодування у розмірі 63 269 грн 18 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на виготовлення висновку експерта у розмірі 2 800 грн суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що висновок №6726 від 13.05.2020р., виготовлений на замовлення позивача, не містить відомостей щодо підготовки останнього для подачі до Господарського суду Одеської області та інформації про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність, чим порушено положення п.4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. №1950/5), відповідно до яких висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки). У вступній частині висновку експерта зазначаються попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за ст. 385 Кримінального кодексу України; інформація про те, що висновок підготовлений для подання до суду або долучення до матеріалів кримінального провадження (у разі проведення експертизи на підставі письмового звернення особи, яке містить таку інформацію).

На підставі зазначеного, витрати на виготовлення висновку експерта у розмірі 2 800 грн не є судовими витратами на оплату послуг експерта в розумінні ст.127 ГПК України та не підлягають стягненню в судовому порядку.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

19 жовтня 2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були внесені зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення судової експертизи слід покласти на позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в порядку ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного виробничо-комерційного підприємства «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» до Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування у розмірі 89 914 грн 07 коп. та витрат на виготовлення висновку експерта у розмірі 2 800 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» (01133, м. Київ, Печерський р-н, бульвар Лесі Українки, буд. 26, електронна адреса:ІНФОРМАЦІЯ_2, код ЄДРПОУ - 32382598) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «ДЕЛЬТА-ЦЕНТР» (29006, м. Хмельницький, вул. Довженка, буд. 1, кв. 1, електронна адреса:ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ - 22768598) страхове відшкодування у розмірі 63 269 грн 18 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 434 грн 42 коп., витрати на оплату судової експертизи у розмірі 6 323 грн 82 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07 квітня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога