Рішення

від 14.02.2023 по справі 921/851/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/851/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф.19,

до відповідача: Скориківської сільської ради, 47814, Тернопільська область, Тернопільський р-н, село Скорики, вул. Б.Хмельницького, буд.1Б,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної Казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області, 47800, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, селище міського типу Підволочиськ, вул. Шевченка, буд. 6

про стягнення 86 288 грн 08 коп. заборгованості за природний газ

За участі представників:

Позивача: не з`явився,

Відповідача: не з`явився.

Третьої особи : не з`явився.

1. Судові процедури.

1.1. Суть та рух справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою б/н від 21.12.2021 (Вх.№945 від 28.12.2021) до відповідача - Скориківської сільської ради про визнання Скориківської сільської ради правонаступником ліквідованого Відділу освіти Скориківської сільської ради ; стягнення 86 288 грн 08 коп. заборгованості за природний газ.

Ухвалою суду від 30.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вперше призначено на 25.01.2022.

Ухвалами суду, в порядку ст. 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.

24.05.2022 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, яке у відповідності до ст.216 ГПК України, неодноразово відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 08.12.2022.

Суд, у судовому засіданні 08.12.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

1.2. Залучення третьої особи.

13.01.2022 позивачем подано заяву (без номера від 06.01.2022 (вх.№168) про необхідність залучення у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної Казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області.

Ухвалою від 25.01.2022 суд, вважаючи, що рішення суду у даній судовій справі може вплинути на права та обов`язки Управління Державної Казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області, задовольнив заяву без номера від 06.01.2022 (вх.№168 від 13.01.2022) позивача про залучення третьої особи та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної Казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області, 47800, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, селище міського типу Підволочиськ, вул. Шевченка, буд. 6, ЄДРПОУ 37863778.

1.3. Уточнення позивачем позовних вимог.

У судовому засіданні 24.05.2022 представник позивача до відкриття судового засідання по суті, уточнив позовні вимоги, а саме з огляду на припинення юридичної особи - відділу освіти Скориківської сільської ради та передачу усіх прав та обов`язків правонаступнику Скориківській сільській раді позивач звернувся із усною заявою, якою уточнює позовні вимоги та просить суд розглянути питання щодо правонаступництва Скориківської сільської ради та стягнення заборгованості зі Скориківської сільської ради.

Суд, розглянувши клопотання про правонаступництво задовольнив його з підстав зазначених нище.

Відтак, суд у судовому засіданні 24.05.2022 відкрив судове засідання по розгляду справи по суті з позовною вимогою про стягнення з відповідача - Скориківської сільської ради на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" заборгованості за природний газ у розмірі 86 288 грн 08 коп.

1.4. Розгляд питання про правонаступництво відповідача.

Щодо правонаступництва Скоринської сільської ради суд зазначає таке.

19.07.2020 Верховна Рада України прийняла постанову №3650 "Про утворення та ліквідацію районів", якою ліквідувала Підволочиський район Тернопільської області, в подальшому який став складовою Тернопільського району (з адміністративним центром у місті Тернопіль).

Спеціальна норма Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (п.10 розділ V) вказує, що територіальна громада набуває у комунальну власність в силу закону (в обов`язковому порядку), тобто без отримання їх згоди на таку передачу, усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад.

23.12.2020 Скориківська сільська рада Рішенням №50 «Про передачу зобов`язань, майна, основних засобів та матеріальних цінностей закладів комунальної власності», передала з балансу відділу освіти Скориківської сільської ради (ліквідований боржник), основні засоби та матеріальні цінності, які закріплені за закладом освіти - на баланс Скориківської сільської ради (Тернопільська область, Підволочинський р-н, с. Скорики, вул. Б.Хмельницького, 1Б), затвердила склад комісії для здійснення приймання - передачі майна, основних засобів та матеріальних цінностей з балансу відділу освіти Скориківської сільської ради на баланс Скориківської сільської ради ; комісія склала акти приймання - передачі, і Скориківській сільський голова затвердив від імені Скориківської сільської ради акти приймання-передачі, а бухгалтерія Скориківської сільської ради про прийняття в оперативне управління та на свій баланс закладу і закріплене за ними майно згідно актів приймання - передачі, здійснює заходи щодо ведення бухгалтерського обліку переданих засобів в установленому законодавством порядку.

Внаслідок проведеної адміністративної реформи, об`єднання адміністративних районів Тернопільської області, об`єднання територіальних громад районів активи, майно та споруди закладів освіти передані правонаступникам в особі відповідних об`єднаних територіальних громад - Скориківській сільській раді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 №1009-ІХ, у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення" зазначено:

- сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

- майнові зобов`язання, майнові та немайнові права юридичних осіб - органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами.

Пункт 39 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України вказує, що Районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом. З 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад. Тобто боргові зобов`язання, що утворились на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів.

У правововому висновку, що містяться у постанові ВС від 02.04.2021 у справі №34/16, зазначено наступне: При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику, незалежно від їх виявлення на той момент.

Правовий висновок Постанови Великої Палати ВС від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 щодо правонаступництва: "30. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент."

У низці випадків ЄСПЛ визнавав державу відповідальною за борги підприємств незалежно від їх формальної класифікації у внутрішньодержавному праві (рішення від 30 листопада 2004 року у справі «Михайленки та інші проти України», пункт 45, рішення від 04 квітня 2006 року у справі «Лисянський проти України», пункт 19, рішення від 03 квітня 2007 року у справі «Кооперативу Агрікола Слобозія-Ханесей проти Молдови», пункти 18,19, рішення від 12 квітня 2007 року у справі «Григор`єв та Какаурова проти Російської Федерації», пункт 35, рішення від 15 січня 2008 року у справі «Р. Качапор та інші проти Сербії». Отже, внутрішньодержавний правовий статус підприємства як самостійної юридичної особи сам по собі не звільняє державу від відповідальності за борги підприємств у межах Конвенції.

Згідно Постанови КМУ від 26 січня 2011р. «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи», згідно п.6,7, ч.8 та п.10 ч.13 яких, - бухгалтерська служба Відповідача здійснює бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, а саме :

використання фінансових, матеріальних (нематеріальних) та інформаційних ресурсів під час прийняття та оформлення документів щодо проведення господарських операцій;

проводить аналіз даних бухгалтерського обліку та звітності, у тому числі зведеної звітності, щодо причин зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, розробляє та здійснює заходи щодо стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, організовує та проводить роботу з її списання відповідно до законодавства;

головний бухгалтер контролює правильністю проведення розрахунків при здійсненні оплати товарів, робіт та послуг, відповідністю перерахованих коштів обсягам виконаних робіт, придбаних товарів чи наданих послуг згідно з умовами укладених договорів.

Згідно ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Частини 1.2.3 ст. 9 Європейської Хартії місцевого самоврядування (дата набрання чинності для України: 01.01.1998), передбачють широку автономію щодо своїх повноважень з боку Скориківської сільської ради і наявність власних адекватних фінансових ресурсів, якими вона може вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень.

Також КСУ у справі № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 вказав, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Тож, як встановлено судом, Скориківська сільська рада своїм рішенням №17 від 13.11.2020 ліквідувала відділ освіти Скориківської сільської ради (код ЄДРПОУ 40527446).

Таким чином, суд вважає, що станом на час розгляду даного спору відбулося правонаступництво відповідача із переходом прав та обов`язків відділу освіти Скориківської сільської ради до Скориківської сільської ради у зв`язку із ліквідацією відділу освіти Скориківської сільської ради, а тому фактичним відповідачем у справі є : Скориківська сільська рада.

1.5. Розгляд клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження.

Суд, розглянувши клопотання, заявлене головою ліквідаційної комісії - ОСОБА_1 у наданих суду поясненнях щодо зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 від 27.07.2022, подане клопотання мотивує тим, що згідно розрахунку ліквідованого відділу освіти у Скориківської сільської ради боргу немає, і щоб це довести хоче прийняти участь у даній справі, як уповноважена особа, яка проводила закупівлю разом із колишнім головним бухгалтером ОСОБА_2 . А тому, для з`ясування всіх обставин щодо заявленого боргу просить зупинити провадження у справі.

З приводу заявленого клопотання, суд має за необхідне зазначити таке.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

Відповідно до частини 2 статті 228 ГПК України суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

Частиною 1 статті 41 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України).

Відповідно до частин 1,2,3,7 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Згідно статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Слід зазначити, що відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування - Скориківська сільська рада та в силу ст.56 ГПК України її представником у суді може бути керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або представник.

Скориківська сільська рада веде дану справу через свого представника.

У даній справі представником відповідача виступає головний спеціаліст - юрист Безанюк Тетяна Станіславівна.

Також суд звертає увагу, що провадження у справі №921/851/21 відкрито 30.12.2021, розгляд справи неодноразово відкладався для надання часу та можливості сторонам для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК.

Суд не вважає, що заявником доведено наявність підстав для зупинення провадження у справі, так як, участь одного з представників відповідача не позбавляє права і можливості брати участь іншим представникам. Крім того, з пояснень самого ОСОБА_1 не вбачається доведеним, які саме відомості він бажає довести до суду особисто, які не можливо довести у інший спосіб іншими представниками відповідача.

А тому, із урахуванням зазначеного, судом відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, викладеному у поясненнях.

2.Аргументи сторін.

2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.

У позовних вимогах, викладених позивачем у позовній заяві (№б/н від 21.08.2021 (вх.№945 від 28.12.2021) та уточнених представником позивача у судовому засіданні 24.05.2022 позивач, серед іншого, вимоги про стягнення з відповідача 86 288 грн 08 коп. заборгованості за природний газ мотивує неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу за № С/181-20 від 28.02.2020, з врахуванням Додаткових угод до нього, зокрема в частині своєчасної оплати вартості отриманого протягом грудня 2020 року природного газу.

В підтвердження правомірності позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору купівлі-продажу природного газу №С/181-20 від 28.02.2020 та Додаткових угод №1 від 12.05.2020. №2 від 21.09.2020, №3 від 26.10.2020, №4 від 11.11.2020, №5 від 27.11.2020, №6 від 15.12.2020 до нього; акту приймання-передачі природного газу №РН-0008353 від 31.12.2020; податкової накладної №945 від 31.12.2020; претензій : №57/02-03 від 15.02.2021 з додатками, №267/09-02 від 13.09.2021 з додатками та доказами їх надіслання, Актів звірки розрахунків, та інші документи.

2.2. Аргументи відповідача, озвучені ним у судових засіданнях.

Відповідач письмово оформленого відзиву на позовну заяву не надав, проте уповноважена представниця відповідача у судових засіданнях проти факту отримання газу Відділом освіти Скориківської сільської ради згідно договору №С-181-20 від 28.02.2020, не заперечує.

Разом з тим, з метою з`ясування обставин виникнення боргу в заявленій до стягнення сумі, звернулась до суду із клопотанням (без номера від 04.08.2022 (вх.№5109 від 10.08.2022)) про зупинення провадження у справі.

У вказаному клопотанні відповідач, посилаючись на те, що представника відповідача - Безанюк Тетяну Станіславівну прийнято на посаду спеціаліста-юриста 04.01.2021, проте дана закупівля - UA-2020-01-24-003499-a, була проведена уповноваженою особою - ОСОБА_1 , який на даний час увільнений від роботи у зв`язку із призовом на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, згідно наказу №11/к/тр від 25.02.2022, що підтверджується довідкою Міністерства Оборони України Військова частина НОМЕР_1 від 27.07.2022 №1093 за підписом начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 .

Суд, надавши оцінку поданому відповідачем клопотанню про зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні з підстав, зазначених в ухвалі від 16.08.2022.

Одночасно, суд витребував у відповідача, в порядку ст. 74 ГПК України нотаріально або прирівняно до нотаріальної завірену (завірену керівником/начальником військової частини) заяву/пояснення уповноваженої особи, яка була відповідальна за спірну закупівлю - ОСОБА_1 , який на даний час увільнений від роботи у зв`язку із призовом на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, згідно наказу №11/к/тр від 25.02.2022, що підтверджується довідкою Міністерства Оборони України Військова частина НОМЕР_1 від 27.07.2022 №1093 за підписом начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 .

Крім того, суд з метою встановлення обставин виникнення боргу, викликав у судове засідання сільського голову Скориківської сільської ради - Стахурського Ілька Володимировича .

2.3. Обставини, викладені ОСОБА_1 у поясненнях.

У наданих суду поясненнях (зареєстровано в реєстрі за №294 (вх№8167 від 02.12.2022)) ОСОБА_1 підтверджує, що Скориківська сільська рада є правонаступником Відділу освіти Скориківської сільської ради, до якого перейшли права та обов`язки ліквідованого Відділу освіти.

Проте, зазначає, що він, як голова ліквідаційної комісії підписали із позивачем дві Додаткові угоди до договору, у яких узгодили щомісячну вартість природного газу за 1 000,00 куб.м у листопаді, грудні. Останній розрахунок по загальному фонду станом на 31.12.2020 становить 39 998,23 грн. ОСОБА_1 із посиланням на те, що згідно розрахунку ліквідованого відділу освіти у Скориківської сільської ради боргу немає, і щоб це довести хоче прийняти участь у даній справі, як уповноважена особа, яка проводила закупівлю разом із колишнім головним бухгалтером ОСОБА_2 , просить зупинити провадження по даній справі для з`ясування всіх обставин щодо заявленого боргу.

Одночасно долучено довідку про перебування на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 від 27.07.2022.

2.4. Позиція голови Скориківської сільської ради - Стахурського Ілька Володимировича .

Сільський голова Скориківської сільської ради - Стахурський Ілько Володимирович у судові засідання не з`явився, проте у письмовому зверненні до суду, зазначив, що повністю підтримує пояснення ОСОБА_1 по даній справі і вважає, що провадження по даній справі слід зупинити до з`ясування усіх обставин щодо зазначеного боргу.

3. Фактичні обставини, встановлені судом. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновки суду із посиланням на норми Закону України.

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

24.01.2020 Відділом освіти Скориківської сільської ради було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі за предметом Газове паливо (природний газ) (код ДК 021:2015:09120000-6 «Газове паливо») (Ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-24-003499-а), на придбання газового палива (природний газ) на 2020 рік в кількості 67 000 куб. м.

У аукціоні, який відбувся 28.02.2020 взяли участь 8 (вісім) учасників процедури закупівлі.

Згідно проведеного аукціону та розгляду тендерних пропозицій, було обрано переможця Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", код ЄДРПОУ 36860996, місце знаходження: Україна, 18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд.137, з пропозицією 266 435,50 грн (з ПДВ).

З інформації, зазначеної у Звіті про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-01-24-003499-а від 28.02.2020 зазначено, що ТОВ "Енергогазрезерв" відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації згідно зі статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.2020 між ТОВ «Енергогазрезерв» (далі по тексту - позивач) та Відділом освіти Скориківської сільської ради (ЄДРПОУ 40527446) укладено Договір №С/181-20 на постачання природного газу (вдалі по тексту - договір), через електронну систему закупівель веб-сайту «Рrоzоrrо», в яких позивач став переможцем електронного аукціону у відкритих торгах на постачання природного газу. Дана інформація розміщена на офіційному сайті, оскільки правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ст. ст. 632, 638 Цивільного кодексу України «ціна» є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п.2.1. Договору №С/181-20 постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору постачати Споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи до предмету : ДК 021:2015, код 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ), включно урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі-Газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати Газ на умовах даного Договору.

Споживач підтверджує, що він ознайомлений з тим, що постачання Газу неможливе без замовлення відповідної потужності на відповідний обсяг газу, який належить до постачання та підписанням даного Договору надає згоду Постачальнику на замовлення (бронювання) потужності для Споживача.

Споживач є кінцевим споживачем газу, який постачається за Договором. Споживач не є побутовим споживачем газу. (п.2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору контрагентами встановлено, що Постачальник забезпечує Споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на період 2020 року, а загальний обсяг газу, який має бути поставлений Споживачу за цим договором становить - 67 000 куб. м., а саме : у березні - 16 тис. куб.м., у квітні - 6 тис. куб.м., у жовтні - 6 тис. куб.м., у листопаді - 19 тис. куб.м. та у грудні 20 тис. куб.м.

У відповідності до п.3.2. договору обсяги Газу щодо кожного Газового місяця, вказані в п.3.1. даного Договору, є орієнтовними та можуть змінюватись як в більшу, так і в меншу сторону, до укладення Сторонами подобового "Графіку постачання Газу та замовлення (бронювання) потужності" на відповідний Газовий місяць.

Відповідно до п.5.1. Договору, фактичний обсяг постачання газу за даним Договором буде визначений на підставі Актів, які будуть підписуватись представниками обох сторін по закінченню кожного Газового місяця постачання, датуватись останнім календарним днем відповідного Газового місяця постачання.

Пунктом 5.1.2. сторони погодили, що на підставі отриманих від Споживача даних/або Оператора ГРМ/ГТС протягом 2(двох) днів місяця, наступного за Газовим місяцем постачання, готує та надає Споживачу два примірники Акта приймання-передачі природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - Акт)за відповідний Газовий місяць постачання, підписані зі сторони Постачальника.

Акти, визначені у п.5.1. даного Договору є підставою для розрахунків.(п.5.2.Договору).

Ціна та порядок розрахунків визначені у Розділі 7 Договору.

Загальна вартість за 1 000 куб. м газу становить 3313,88 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 662,77 грн, що разом з ПДВ складає 3976,65 грн в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності.(п.7.1. Договору).

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що коригування ціни Газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.

Оплата газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом 100% оплати до 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/отримання товару у 100% розмірі на підставі надісланого рахунку для оплати. Обсяги споживання товару підтверджуються складеним Сторонами актом приймання-передачі товару. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.(п.8.2. Договору).

Відповідно до п. п. 6.3.3. Договору, Споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за Газ з урахуванням замовлення (бронювання) потужності на умовах, визначених даним Договором.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок газу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п.14.1. Договору).

У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (п. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору №С/181-20 на постачання природного газу) Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору №С/181-20 на постачання природного газу) визначено, що Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Предметом спору є заявлені вимоги позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" про стягнення з відповідача: Скориківської сільської ради 86 288 грн 08 коп. заборгованості за природний газ отриманий та спожитий відповідачем у грудні 2020 року.

Згідно Акту №РН-0008353 приймання - передачі природного газу від 31.12.2020 позивачем поставлено, а відповідачем - Відділом освіти Скориківської сільської ради використано за грудень 2020 року 12,253 тис. куб. м. природного газу по ціні 5 868,50 грн за 1000 куб. м. на загальну суму 86 288,08 грн (в т.ч. ПДВ 14 381,35 грн).

При цьому, суд критично оцінює твердження позивача щодо безспірності наявності у відповідача зазначеної суми заборгованості, а також стосовно того, що Додатковими угодами №№5,6 підписаними Головою ліквідаційної комісії та представником позивача, скріпленими печатками юридичних осіб, сторони, також, узгодили щомісячну вартість природного газу за 1000,0 куб. м. у листопаді, грудні 2020 року, для подальшої своєчасної оплати спожитих обсягів природного газу за два газових місяці в кінці року.

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії Договору між позивачем та Відділом освіти Скориківської сільської ради були укладені наступні чотири Додаткові угоди до нього.

Додатковою угодою № 1 до договору постачання природного газу №С/181-20 від 12 травня 2020 року сторони домовились, що з 01 квітня 2020 ціна природного газу що постачається по договору складе за 1 000 куб. м. - 4374,00 грн (в т.ч. ПДВ -20%), а також погодили викласти пункт договору 2.1. наступній редакції : плановий обсяг постачання газу по місяцях : жовтень 2020 року -12,221 куб. м., листопад 2020 року - 20,221 куб. м., грудень 2020 року - 23,22 куб. м. Всього 55,662 куб. м.;

Додатковою угодою №2 від 21.09.2020 сторони погодили, що з 01 вересня 2020 ціна природного газу що постачається по договору складе за 1 000 куб. м. - 4811,40 грн (в т.ч. ПДВ -20%), а також погодили викласти пункт договору 2.1. наступній редакції : плановий обсяг постачання газу по місяцях : жовтень 2020 року -11,00 куб. м., листопад 2020 року - 19,185 куб. м., грудень 2020 року - 20,302 куб. м. Всього 50,487 куб. м.

Додатковою угодою №3 від 26.10.2020 сторони домовились, що з 01 жовтня 2020 ціна природного газу що постачається по договору складе за 1 000 куб. м. - 5292,54 грн (в т.ч. ПДВ -20%), а також погодили викласти пункт договору 2.1. наступній редакції : плановий обсяг постачання газу по місяцях : жовтень 2020 року -2,75 куб. м., листопад 2020 року - 21,550 куб. м., грудень 2020 року - 24,070 куб. м. Всього 45,070 куб. м.

Додатковою угодою №4 від 11.11.2020 сторони домовились, що з 15 жовтня 2020 ціна природного газу що постачається по договору складе за 1 000 куб. м. - 5820,00 грн (в т.ч. ПДВ -20%).

Як вбачається із зазначених чотирьох Додаткових угод, сторони узгоджували щомісячну вартість природного газу за 1000,0 куб. м. та корегували щомісячні обсяги споживання (жовтень, листопад, грудень 2020 року).

Разом з цим, Рішенням №17 від 13.11.2020 Скориківська сільська рада ліквідувала Відділ освіти Скориківської сільської ради (ЄДРПОУ 40527446), створила комісію з ліквідації юридичної особи у складі 3-х осіб, голова комісії - ОСОБА_1.

Голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1, підписав з Позивачем додатково дві Додаткові угоди до Договору, а саме:

Додатковою угодою №5 від 27.11.2020 сторони домовились що з 01 листопада 2020 ціна природного газу що постачається по договору складе за 1 000 куб. м. - 6402,00 грн (в т.ч. ПДВ -20%).

Додатковою угодою №6 від 15.12.2020 сторони домовились що з 01 грудня 2020 ціна природного газу що постачається по договору складе за 1000 куб. м. - 7042,20 грн (в т.ч. ПДВ -20%).

Як вбачається із Додаткових угод, укладених до Договору постачання природного газу №С/181-20, при їх укладені фактично збільшувалась ціна за 1000 куб. м. природного газу та зменшувався обсяг газу, який має бути поставлений, відповідно до умов договору, внаслідок чого вартість за 1000 куб. м газу збільшилася для Відділу освіти на 44,53%, а обсяг поставки газу зменшився на 38,74%.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Додаткових угод №№1,2,3,4,5,6) договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

За приписами частини 4 статті 41 зазначеного Закону (в редакції чинній на момент укладення Додатків №№1-6 до Договору №С/181-20 на постачання природного газу) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно частини 5 статті 41 зазначеного Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Таким чином, частинами 4, 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Додаткових угод : №2 від 21.09.2020, №3 від 26.10.2020, №4 від 11.11.2020, №5 від 27.11.2020 та №6 від 15.12.2020) визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини 1 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Додатків №№2-6 до Договору №С/181-20 на постачання природного газу) договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, суд зазначає, що між сторонами спочатку виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір поставки природного газу. На виконання вказаного договору взяті на себе обов`язки по поставці газу позивачем виконано, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, зокрема і за розрахунковий період (грудень 2020 року).

Як підтверджено банківськими виписками : №БВ-0002291 від 09.04.2020 на суму 22969,13 грн, №БВ-0002571 на суму 551,12 грн, №БВ-0003896 від 26.11.2020 на суму 413,22 грн, №БВ-0004071 від 18.12.2020 на суму 84 282,34 грн, №БВ-0004162 від 29.12.2020 на суму 56 126,34 грн, всього на виконання умов договору Відділом освіти Скориківської сільської ради оплачено за використаний природний газ 164 342,15 грн.

Суд, надавши оцінку аргументам позивача щодо правомірності укладених Додаткових угод №1-6, розглядає їх критично з підстав, викладених нижче.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19 вказано на обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо задоволення вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі". Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступає від цього висновку. Договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі", є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення договору №С/181-20 на постачання природного газу від 28.02.2020), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Статтею 526 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Частиною 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі зазначеного вище, судом встановлено, що Додаткові угоди №№2-6 не відповідають вимогам п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема і з тих підстав, що постачальником не було документально підтверджено обставин різкого коливання ціни газу на ринку в напрямку збільшення на момент звернення до споживача з пропозицією внесення змін до договору щодо збільшення ціни товару.

При цьому, суд зазначає, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, проте, в будь-якому разі внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.

У постановах від 13.10.2020 у справі №912/1580/18 та від 02.12.2020 у справі №913/368/19 Верховний Суд дійшов наступних правових висновків щодо необхідності документального підтвердження обставин коливання ціни на ринку.

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, для підтвердження коливання ціни товару на ринку можуть використовуватися довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 2 частини 3 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи сторони уклали договір поставки природного газу за результатами проведення процедури відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором №С/181-20 на постачання природного газу від 28.02.2020 відповідно до вимог ст.180 ГК України, в тому числі узгодили ціну товару 3976,65 грн за 1000 м3 природного газу (з ПДВ).

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 5 статті 180 ГК України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч.1, 2 ст.632 ЦК України).

Як зазначалось вище, у частині 4 статті 36 «Про публічні закупівлі», чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п.2 ч.4 ст.36 Закону).

Тобто, згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, за п.2 ч.4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10% ; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Як вбачається із укладених Додаткових угод 2,3,4,5,6 загальна вартість газу збільшувалась, а об`єм газу, який мав бути поставлений відповідно до договору, зменшувався, внаслідок чого вартість за 1000 куб. м газу збільшилася для Відділу освіти на 44,53%, а обсяг поставки газу зменшився на 38,74%.

Разом з цим, враховуючи зміст умов статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в документі, виданому компетентною установою, на підтвердження факту коливання ціни на товар на ринку, має зазначатися не лише ринкова ціна на товар на відповідну дату, а міститися її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення так і у бік зменшення.

Необхідність відображення такої інформації зумовлюється тим, що у випадку підтвердження коливання цін на ринку, відповідні зміни до договору підлягають внесенню з урахуванням таких показників коливання цін. У кожному випадку зміна ціни в договорі має містити відповідне документальне підтвердження.

Проте, документів на підтвердження коливання ціни на ринку природного газу та необхідності внесення змін до договору №С/181-20 від 28.02.2020 шляхом укладення додаткових угод №2,3,4,5,6 в частині збільшення ціни за 1000 куб.м газу в розмірі 1843,35 грн з 12.05.2020, не було надано позивачем і під час розгляду справи в суді, а тому суд дійшов висновку про те, що у сторін не було обґрунтованих підстав для укладення Додаткових угод №2-6 до договору з метою збільшення ціни на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд також зауважує, що у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності, а закріплення у ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% здійснено з метою запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловлено правову позицію про те, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Враховуючи наведене, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору про закупівлю з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з правовим висновком, викладеним у пункті 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 у подібних правовідносинах: «постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції)».

У даній справі, позивач як постачальник природного газу за договором, укладеним за результатами процедури відкритих торгів, жодним чином не обґрунтував підстав зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку, а також не довів неможливості виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, а також те, що підвищення ціни є непрогнозованим та його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на дату укладення Додаткових угод №№2-6 до Договору на закупівлю природного газу є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

У пункті 98 постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 прийнято рішення відступити від висновку Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19 щодо правомірності вимог про визнання недійсними додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», та констатовано, що договори, які укладено всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 вказано, що угоди, укладені з порушенням ст.ст. 36, 37 Закону «Про публічні закупівлі» є нікчемними і, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, зважаючи на встановлені обставини укладення Додаткових угод до договору №С/181-20 від 28.02.2020 з порушенням вимог ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», має наслідком нікчемності таких угод, оскільки при виконанні договору ціна товару мала б обчислюватись виходячи від ціни, визначеної у первинній редакції договору, тобто 3976,65 грн з ПДВ.

Із акту приймання-передачі природного газу, підписаного сторонами, рахунку постачальника на оплату поставленого природного газу та доказів про сплату споживачем за поставлений природний газ, судом встановлено, що відповідачу було поставлено Відділу освіти Скориківської сільської ради у період з березня по грудень 2020 року природний газ за ціною з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами №№2-6, на загальну суму 250 630,23 грн.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень частин 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Як вбачається із наданого суду Акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Енергогазрезерв" та Відділом освіти Скориківської сільської ради за період з 01.01.2020 по 17.02.2021 проведено розрахунки за використаний природний газ в загальній сумі 164 342,15 грн, а саме згідно зазначених банківських виписок : №БВ-0002291 від 09.04.2020 сумі 22969,13 грн, №БВ-0002571 в сумі 551,12 грн, №БВ-0003896 від 26.11.2020 в сумі 413,22 грн, №БВ-0004071 від 18.12.2020 в сумі 84 282,34 грн, №БВ-0004162 від 29.12.2020 в сумі 56 126,34 грн (із урахуванням збільшення ціни на газ, зазначеної в укладених Додаткових угодах).

Разом з тим, у разі виконання умов договору без врахування нікчемних додаткових угод Відділ освіти мав би оплатити за спожитий природний газ згідно тарифу, встановленого Договором №С/181-20 від 28.02.2020 76 105,03 грн, а не 164 342,15 грн. Тобто, станом на час звернення із позовом до суду про стягнення із Скориківської сільської ради 86 288,08 грн (за отриманий та спожитий Відділом освіти Скориківської сільської ради у грудні 2020 року газ в об`ємі 12.253 куб. м. по ціні 5868,50 грн (без ПДВ) за 1 000 куб м.), доказами наявними у справі доведено факт здійснення відповідачем безпідставної переплати бюджетних коштів за поставлений та спожитий ним газ (за результатами укладених нікчемних угод : №2 від 21.09.2020, №3 від 26.10.2020, №4 від 11.11.2020, №5 від 27.11.2020 та №6 від 15.12.2020, за якими поставка природного газу здійснювалась за завищеною ціною) переплаченими є - 88 237,12 грн.

При цьому, суд також зазначає, що укладення додаткових угод №№2-6 до договору щодо зміни ціни на природний газ, який поставляється за відсутності підстав для цього, підтверджених документально, спотворює результати процедури закупівлі та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18.

Зазначене, зокрема відповідає висновкам, наведеним Верховним Судом у постановах від 23.01.2020 у справі №907/788/18; від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 та від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.

Слід, також зазначити, що суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Проте, суд зауважує, що і ТОВ "Енергогазрезерв" і Відділом освіти Скориківської сільської ради сприймались положення ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" як достатня для обох сторін підстава для збільшення ціни за газ. Але такий висновок є помилковим.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п. 10.2. Договору передбачено, що усі зміни до Договору оформлюються письмово та підписуються повноважними особами сторін.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що Відділ освіти, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ "Енергогазрезерв" про збільшення ціни підписав додаткові угоди №2-6, внаслідок чого ціна за 1000 куб. м газу збільшилася на 44,53 %, а обсяг поставки газу за Договором істотно зменшився на 38,735%.

Вказане, на думку суду, призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів, оскільки держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість була змушена оплачувати газ за ціною на 44,53 % вище аніж встановлена Договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Таким чином, суд надавши оцінку поданим доказам, вважає, що укладені додаткові угоди №№2-6 слід вважати нікчемними та такими, що суперечать п.п.2,7 ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення додаткових угод №№2-6). Водночас, статтею 43 вказаного Закону передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч.4 ст.41 цього Закону.

Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Відповідно до приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Отже, відповідно до ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 215 ЦК України Додаткові угоди : №2 від 21.09.2020, №3 від 26.10.2020, №4 від 11.11.2020, №5 від 27.11.2020 та №6 від 15.12.2020 на постачання природного газу від 25.02.2019 до Договору купівлі-продажу природного газу за № С/181-20 від 28.02.2020 є нікчемними, оскільки укладені в порушення вимог частин 4,5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про недійсність Додаткових угод № 2-6 до Договору на постачання природного газу №С/181-20, з уточненням, що такі додаткові угоди є нікчемними згідно зі статтями 41, 43 Закону України "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.

4. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Враховуючи відмову у позові, судові витрати у складі судового збору покладаються на позивача у справі.

Разом з тим, суд має за необхідне зазначити таке.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні до суду позивачем сформовано дві позовні вимоги, а саме одну майнову - про стягнення 86 288,08 грн, та одну немайнову - про визнання Скориківської сільської ради правонаступником ліквідованого Відділу освіти Скориківської сільської ради. При цьому у відповідності до платіжних доручень №7163 від 22.12.2021 та №7164 від 23.12.202, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн як за дві позовні вимоги. Зарахування судового збору в розмірі 4540,00 грн згідно з вказаними вище платіжними дорученнями до Державного бюджету України суд перевірив перед постановленням 30.12.2021 ухвали про відкриття провадження у справі.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що визнання правонаступництва є процесуальною дією, а не позовною вимогою, а тому предметом судового розгляду у даній справі є лише вимога майнового характеру - стягнення заборгованості в загальній сумі 86 288,08 грн.

Отже, з огляду на зазначене, суд повертає позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп. у зв`язку із надмірною сплатою.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 74-79, 86, 129, 209-210, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Судовий збір покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв".

3. Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" з Державного бюджету України 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф.19 (код ЄДРПОУ 36860996) ;

Відповідач - Скориківська сільська рада, 47814, Тернопільська область, Тернопільський р-н, село Скорики, вул. Б.Хмельницького, буд.1Б (код ЄДРПОУ 04394303).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Враховуючи, що рішення прийнято і виготовлялось у воєнний час при систематичних тривалих повітряних тривогах, відсутності електроенергії у суді, інших несприятливих обставин воєнного часу, повне рішення виготовлено у більш тривалий час та повністю складено - 06.04.2023.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко