Ухвала

від 07.04.2023 по справі 917/326/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/326/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк"

на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.12.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.20223 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Мости"

до 1) Лютенської сільської ради,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк",

3) Аграрного приватно-орендного підприємства "Великообухівське",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Миргородська районна державна адміністрація,

про визнання недійсним договорів оренди землі, визнання поновленими договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2023 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.12.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.20223 (повний текст складено 13.03.2023) у справі № 917/326/22.

Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на таке.

Частиною другою статті 290 ГПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема судові рішення, що оскаржуються, вимоги особи, яка подає скаргу.

В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

У тексті поданої касаційної скарги, зокрема у прохальній її частині викладено вимоги скаржника щодо скасування судових рішень попередніх інстанції таким чином: "2. Скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.20223 у справі № 917/326/22 та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.12.2022 у справі № 917/326/22 залишити без змін. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.12.2022 у справі № 917/326/22 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Нові мости" відмовити в повному обсязі."

Отже, вимоги скаржника викладено суперечливо та без урахування повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України, а також пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України.

За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.12.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.20223 у справі № 917/326/22 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду відповідної заяви з викладенням вимог касаційної скарги з урахуванням положень статей 290 та 308 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.12.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.20223 у справі № 917/326/22 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Маяк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. О. Волковицька