Постанова

від 04.04.2023 по справі 914/2565/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/2565/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

позивача - Кулеба В. М.,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10"

про стягнення судових витрат

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.03.2023 № 29.2-02/7761 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 914/2565/21 у зв`язку із запланованим відрядженням судді Вронської Г. О.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 для розгляду справи № 914/2565/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Кондратова І. Д., Студенець В. І.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10", оформленого протоколом №7 від 13.06.2021.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.04.2022 визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10", оформлене протоколом №7 від 13.06.2021.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2022 у справі №914/2565/21. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" про визнання недійсними рішення загальних зборів.

Постановою Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 914/2565/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі № 914/2565/21 залишено без змін.

При прийнятті постанови Верховним Судом розподіл судових витрат не здійснювався, оскільки у поясненнях від 19.03.2023, поданих Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" до Верховного Суду, зазначено, що відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи в суді касаційної інстанції судові витрати у розмірі 10 000 грн, а 21.03.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" подано заяву, в якій зазначено, що докази понесених судових витрат будуть надані відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після ухвалення Верховним Судом рішення у справі.

23.03.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" подано докази понесених витрат на правову допомогу у зв`язку із переглядом справи в суді касаційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

29.03.2023 від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" - адвоката Огородника О.І. надійшло клопотання про розгляд заяви щодо стягнення судових витрат без його участі.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, про те, що: - не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність; - у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо..

З матеріалів справи вбачається, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн в суді касаційної інстанції надано: детальний опис робіт адвоката; копію договору №25/2022 про надання професійної правничої допомоги від 10.05.2022, укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" (клієнт) та адвокатом Огородником Олегом Ігоровичем (виконавець); копію додатку № 3 від 12.01.2023 до договору №25/2022 про надання професійної правничої допомоги від 10.05.2022; копію акта № 3 про надані послуги від 21.03.2023 відповідно до договору №25/2022 про надання професійної правничої допомоги від 10.05.2022.

Відповідно до додатку № 3 від 12.01.2023 до договору №25/2022 сторони домовились, що виконавець надає правову допомогу клієнту у Касаційному господарському суді у справі № 914/2565/21, а клієнт оплачує її в порядку передбаченому договором. Послуги із представництва клієнта як відповідача у справі № 914/2565/21 у Касаційному господарському суді, і ці надані послуги оплачуються клієнтом виконавцю з розрахунку фіксованої суми в розмірі 10 000 грн за надання усіх послуг представника клієнта, незалежно від їх переліку, об`єму виконаної роботи та кількості витраченого виконавцем часу. Гонорар адвоката є фіксованим в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно із детальним описом робіт, адвокатом Огородником О. І. надано наступні послуги: «- ознайомлення зі справою у клієнта, надання консультації щодо розгляду справи у Касаційному господарському суді - 0,5 години робочого часу; - підготовка та подання заперечень на відкриття касаційного провадження та письмових пояснень - 2 години робочого часу; - участь в судовому засіданні 21.03.2023 - 1,5 години (30 хвилин судове засідання, 1 година на дорогу до суду та очікування); - відправка поштової кореспонденції - 2 рази, витрачено 1 годину робочого часу».

В акті № 3 про надані послуги від 21.03.2023 наведено перелік наданих послуг та сума до оплати: «Ознайомлення з матеріалами справи у клієнта, підготовка та подання заперечень на відкриття касаційного провадження, письмових пояснень, клопотань, участь у судових засіданнях та інші послуги, які надані та будуть надані в майбутньому при розгляді справи судом, разом до оплати 10 000 грн».

Отже Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10", згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

Водночас від представника ОСОБА_1 - адвоката Кулеби В. М. надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, в якому він просив відмовити відповідачу у стягненні витрат на правову допомогу. Дане клопотання обґрунтоване, зокрема тим, що: позивачем у справі є фізична особа, пенсіонерка, з низьким рівнем фінансового стану; заявлені витрати на професійну допомогу у розмірі 10 000 грн є надмірними для позивача та неспівмірними по відношенню до складності цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг (заперечення проти відкриття касаційного провадження складені на 3 арк. (один з яких дані сторін справи), письмові пояснення складені на 5 арк.), затраченим ним часом на надання таких послуг. Відтак, визначена вартість послуг із надання професійної правничої допомоги не відповідає критерію розумності її розміру та не підлягає до задоволення.

Врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом касаційної скарги у даній справі у Верховному Суді, а також надані заявником документи, заперечення ОСОБА_1 на заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, Суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суботівська 10" (79052, м. Львів, вул. Суботівська, 10; ідентифікаційний код 41132292) 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 914/2565/21.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Львівської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді І.Д. Кондратова

В.І. Студенець