ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 923/794/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
прокуратури - Цимбалістого Т. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Хавєст"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023
за позовом керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Таврійської міської ради
до Фермерського господарства "Хавєст"
про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання повернути майно, стягнення коштів.
ВСТАНОВИВ:
1. Фабула справи
1.1. Прокуратура в інтересах держави в особі Таврійської міської ради (далі - Рада) звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства "Хавєст" (далі - ФГ "Хавест") про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання повернути майно, стягнення коштів у розмірі 42 411,96 грн.
1.2. Господарський суд Херсонської області ухвалою від 22.09.2021 залишив позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1.3. 27.09.2021 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява ФГ "Хавєст" від 24.09.2021 про ухвалення судового рішення щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі, в якій відповідач просив стягнути з прокуратури витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000 грн.
1.4. Прокурор, заперечуючи проти задоволення заяви ФГ "Хавєст", зазначав, що у договорі від 20.07.2021 № 20-07/21 про надання правничої допомоги, укладеним із Адвокатським об`єднанням "ЮС ЕКВІТАС" (далі - АО "ЮС ЕКВІТАС"), відсутнє посилання на конкретну судову справу, а тому з умов цього договору неможливо встановити, про які саме послуги та в якій справі домовилися клієнт та адвокатське об`єднання; відзив на позовну заяву підписано керівником фермерського господарства, а аргументи про написання відзиву протягом 6-ти днів або 25 годин не є неспівмірним зі складністю справи, тому і вартість послуг зі складання відзиву в сумі 25 000 грн не відповідає критерію розумності; розмір витрат фермерського господарства у сумі 15 000 грн на оплату послуг адвокатського об`єднання з представництва інтересів позивача в судових засіданнях Господарського суду Херсонської області є завищеним; в акті приймання-передачі робіт вартість однієї години виконання робіт зазначено у сумі 1000 грн, у той час як за умовами пункту 5.1 договору від 20.07.2021 № 20-07/21 про надання правничої допомоги вартість правничої допомоги за одну годину становить від 500 грн до 1500 грн, а умовами договору не визначений порядок обчислення адвокатського гонорару, що унеможливлює визначення дійсної домовленості позивача з адвокатським об`єднанням щодо розміру адвокатського гонорару.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою від 06.10.2021 Господарський суд Херсонської області заяву ФГ "Хавєст" задовольнив, стягнув з прокуратури на користь ФГ "Хавєст" 40 000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
2.2. Суд першої інстанції з урахуванням положень статей 123, 126, 129 ГПК України, положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також статей 6, 627 Цивільного кодексу України, з посиланням на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12, дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника, зазначивши, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 змінено, заяву ФГ "Хавєст" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з прокуратури на користь ФГ "Хавєст" 5000 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу та 1000 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
2.3. Верховний Суд постановою від 24.05.2022 касаційну скаргу ФГ "Хавєст" задовольнив частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 скасував, справу передав на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
2.4. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції і направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача; обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.
2.5. За результатами нового розгляду справи Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 21.02.2023 скасував ухвалу суду першої інстанції та стягнув з Ради 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, а також стягнув з Ради по 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
2.6. Суд апеляційної інстанції, враховуючи необґрунтованість дій позивача та клопотання про зменшення витрат, дійшов висновку, що вмотивованими є витрати ФГ "Хавєст" на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Колегія суддів урахувала, що суд першої інстанції не розглядав спору по суті. Крім того, з огляду на умови договору про надання правничої допомоги заявлені ФГ "Хавєст" витрати на правову допомогу в судах апеляційної та касаційної інстанцій є пов`язаними з цією справою, підтвердженими та відповідають фактично наданим послугам, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у заявленому розмірі, враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви про зменшення таких витрат.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
3.1. 25.02.2023 ФГ "Хавєст" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 (повний текст складений 23.02.2023), в якій просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні заяви та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення заяви ФГ "Хавєст" у повному обсязі.
3.2. Підставою звернення з касаційною скаргою ФГ "Хавєст" визначило пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду щодо застосування статей 126, 129, 238 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", викладених у постанові від 01.12.2021 у справі №910/14598/20, додатковій постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, у постановах від 12.09.2019 у справі №910/9784/18, від 25.05.2021 у справі №910/7586/19. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 53, 126, 129, 130 ГПК України та не врахував постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21 (провадження № 12-1гс22). При цьому аналіз статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України.
3.3. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні.
4. Позиція інших учасників справи
4.1. Прокурор в судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
5.2. Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
5.3. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
5.4. Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
5.5. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
5.6. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
5.7. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
5.8. Згідно із частиною першою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
5.9. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 ГПК України).
5.10. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
5.11. Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.
5.12. Водночас розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
5.13. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
5.14. Одним із принципів господарського судочинства, який передбачений положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
5.15. Разом з тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
5.16. Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5.17. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених частиною четвертою статті 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
5.18. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
5.19. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, та відповідно до яких суд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення обставин виникнення судових витрат та визначення їх розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
5.20. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
5.21. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21.
5.22. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
5.23. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Вказані висновки щодо критеріїв, які мають бути дотримані при вирішенні питання про відшкодування судових витрат, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду.
5.24. Як встановив суд апеляційної інстанції, для підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, відповідач надав договір про надання правничої допомоги від 20.07.2021 № 20-07/21, акт приймання-передачі робіт (надання послуг) від 26.07.2021 та платіжне доручення від 28.07.2021 № 108 з призначенням платежу: "оплата за правничу допомогу згідно з актом від 20.07.2021 по договору про надання правничої допомоги № 20-07/21".
5.25. Із наданих документів вбачається, що 20.07.2021 між ФГ "Хавєст" (клієнтом) та Адвокатським об`єднанням "ЮС ЕКВІТАС" (адвокатським об`єднанням) було укладено договір про надання правничої допомоги № 20-07/21 (надалі договір), відповідно до пункту 1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.
5.26. У пункті 2.1 сторони узгодили, що адвокатське об`єднання представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, їх апеляційних та касаційних інстанціях, а також в інших державних органах (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 договору); складає процесуальні документи (позовні заяви, відзиви, заперечення, відповіді на відзив, клопотання, апеляційні та касаційні скарги, заяви тощо), здійснює підготовку інших документів (звернень, запитів, претензій тощо) з питань діяльності клієнта (підпункт 2.1.2 пункту 2.1 договору); надає юридичні консультації в усній та письмовій формі (підпункт 2.1.3 пункту 2.1. договору); надає інші види правничої допомоги (підпункт 2.1.10 пункту 2.1 договору).
5.27. Пунктом 5.1 договору передбачено, що правничу допомогу, яка надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях шляхом переказу суми, вказаної в акті приймання-передачі робіт (надання послуг), яка зазначається в акті, а вартість правничої допомоги за одну годину роботи становить від 500,00 грн до 1500,00 грн, в залежності від виду наданих послуг, їх обсягу, складності, віддаленості, відряджень тощо.
5.28. При розрахунку вартості правничої допомоги, вказаної в пункті 5.1 цього договору, враховується час, витрачений адвокатським об`єднанням, його партнерами, адвокатами та співробітниками. Розмір витрат на оплату послуг адвокатського об`єднання встановлюється з урахуванням складності справи, її тривалістю та виконаних робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатським об`єднанням на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для клієнта, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію клієнта або публічним інтересом до справи. Розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокатському об`єднанню, визначається за домовленістю сторін, виходячи з досвіду адвокатів та інших співробітників, їх кваліфікації, персонального попиту на допомогу (пункт 5.3 договору).
5.29. Згідно із пунктом 5.4 договору за результатами надання правничої допомоги складається акт приймання-передачі робіт (надання послуг), що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням правничої допомоги і її вартість (гонорар).
5.30. На підтвердження виконання робіт (надання послуг) за даним договором 26.07.2021 між відповідачем (клієнтом) та адвокатським об`єднанням складений акт приймання-передачі робіт (надання послуг), відповідно до якого роботи, що передбачені даним договором, було виконано адвокатським об`єднанням у такому обсязі:
- складання відзиву на позовну заяву керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Таврійської міської ради Каховської області про визнання недійсним договору оренди від 24.04.2013; зобов`язання ФГ "Хавєст" повернути Раді індивідуально визначене майно; стягнення з ФГ "Хавєст" на користь Ради 42 411,96 грн: 25 годин х 1000,00 грн, що становить 25 000,00 грн;
- представництво інтересів ФГ "Хавєст" у Господарському суді Херсонської області, а саме, участь у судових засіданнях (незалежно від кількості судових засідань): 15 000,00 грн.
5.31. Апеляційний господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяви ФГ "Хавєст", заперечення прокуратури в контексті положення частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, дійшов висновку, що сума за складання відзиву на позовну заяву в розмірі 25 000,00 грн є неспівмірною зі складністю даної справи, нерозумною та несправедливою, а тому витрати в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 4000,00 грн, оскільки для складання відзиву для фахівця в сфері права, яким є адвокат, достатнім часом є 4 години. Винагорода за участь адвоката в судових засіданнях (незалежно від кількості призначених судових засідань) у розмірі 15 000,00 грн є занадто завищеною у даній справі, а справедливою та розумною сумою буде сума в розмірі 1000,00 грн.
5.32. При цьому колегія суддів враховує, що пунктом 5.1 договору передбачена саме погодинна оплата, а саме: вартість правничої допомоги за одну годину роботи становить від 500,00 грн до 1500,00 грн, в залежності від виду наданих послуг, їх обсягу, складності, віддаленості, відряджень тощо.
5.33. Враховуючи, що представник скаржника Горбунова К. О. була присутня у судовому засіданні 08.09.2021, яке згідно з протоколом судового засідання тривало з 10:11 год до 10:19 год (тобто 8 хвилин) та у судовому засіданні 22.09.2021, яке тривало з 12:08 год до 12:20 год (12 хвилин), навіть враховуючи час, який представнику необхідно було витратити на підготовку, дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, час, за який нарахована сума 15 000 грн, даним протоколів судових засідань не відповідає.
5.34. За наведених обставин з урахуванням наданих відповідачем доказів на обґрунтування судових витрат на правничу допомогу та за наявності клопотання про зменшення таких витрат, суд апеляційної інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їх розміру та співмірністю зі складністю цієї справи.
5.35. Проаналізувавши постанову Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/14598/20, додаткову постанову від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанови від 12.09.2019 у справі №910/9784/18, від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 висновки в яких, на думку ФГ "Хавєст", не було враховано апеляційним господарським судом при ухваленні оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає, що застосування судом апеляційної інстанції норм права в оскаржуваному рішенні не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. Застосування судами норм права у вказаних справах залежало від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості та співмірності відповідних витрат.
5.36. При цьому обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності статті 129 ГПК України, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
5.37. Незважаючи на те, що ФГ "Хавєст" просило стягнути витрати на правничу допомогу з прокуратури, суд апеляційної інстанції за наслідком розгляду заяви вирішив витрати на професійну правничу допомогу покласти на Раду.
5.38. Однак, враховуючи, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується заявником лише в частині відмови у задоволенні заяви ФГ "Хавєст" про ухвалення додаткового рішення, а також межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд перегляд судового рішення в частині задоволення заяви не здійснює.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
6.3. Таким чином, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Фермерського господарства "Хавєст" залишити без задоволення.
Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 923/794/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2023 |
Оприлюднено | 10.04.2023 |
Номер документу | 110080557 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними оренди |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Рогач Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні