Постанова

від 07.04.2023 по справі 749/1042/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 квітня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 749/1042/21

Головуючий у першій інстанції - Кравчук М. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/156/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.

секретар: Патук А.А.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Сновська початкова школа Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (суддя Кравчук М.В.), ухвалене о 14 год. 43 хв. у м.Сновськ, повний текст рішення складено 06 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ «Про відсторонення від роботи» за №142-о від 08 листопада 2021 року Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області в частині відсторонення від роботи позивачки; зобов`язати відповідача допустити позивачку до роботи; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 листопада 2021 року по день ухвалення рішення судом у даній справі. Позов мотивовано тим, що позивачка є працівником Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області. Оспорюваним наказом ОСОБА_1 відсторонено від роботи до усунення причин, що зумовили таке відсторонення. За доводами позивачки, в Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щеплення від COVID-19 не значиться як обов`язкове, отже відсторонення працівника від роботи через відсутність вказаного щеплення є незаконним. ОСОБА_1 вказувала, що стан її здоров`я становить лікарську таємницю і не підлягає розголошенню без її згоди, отже незрозуміло, звідки були взяті при винесенні оскаржуваного наказу відомості про її стан здоров`я, зокрема дані щодо відсутності вакцинації. Також позивачка звертає увагу, що на даний час жодним Законом України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи із підстав відсутності у нього щеплення від COVID-19.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2022 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області «Про відсторонення від роботи» від 08 листопада 2021 року № 142-о в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн; стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн. Рішення суду мотивовано тим, що прийняття оскаржуваного наказу в умовах екстреної реєстрації вакцин проти невідомої до цього часу хвороби, у день набрання чинності Переліком та п.416 Постанови №1236, без обґрунтування такого терміну Календарем щеплень та іншими нормативно-правовими актами, а також без встановлення конкретних підстав для відсторонення (відмова чи ухилення) не було необхідним у демократичному суспільстві. Судом встановлено, що позивачка з 28 лютого 2022 року допущена до роботи, а тому спір у питанні допущення позивачки до роботи є вичерпаним. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок відсторонення позивачки від роботи утворився вимушений прогул за період з 09.11.2021 по 27.02.2022, проте відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а тому стягнення з нього бюджетних коштів суперечитиме бюджетному законодавству та не сприятиме ефективному захисту порушеного права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цієї вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сновська початкова школа Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області є юридичною особою і згідно із ст.96 ЦК України самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Отже, спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виник між ОСОБА_1 , як відстороненим від роботи працівником, та відповідачем, як роботодавцем. Таким чином, позивачка вважає належним відповідачем за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме Сновську початкову школу, яка має статус юридичної особи. За доводами ОСОБА_1 , саме роботодавець подає централізованій бухгалтерії управління освіти табель обліку робочого часу типової форми № П-5, в якому час вимушеного прогулу позначається або кодом «ІН», або цифрами «22», дані проставляються згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації в цей період, після отримання табелю бухгалтерія третьої особи нараховує та виплачує працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто функція третьої особи є суто технічною після дій роботодавця - відповідача по справі. Позивачка наголошує, що жодного спору з приводу порушення її прав між нею та третьою особою - управлінням освіти, немає.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду фактично оскаржується в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то відповідно апеляційним судом рішення суду першої інстанції в іншій частині не переглядається.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 працює помічником вихователя у Сновській початковій школі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області (а.с.12).

Наказом №142-о від 08 листопада 2021 року Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області на виконання наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року №2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236 відсторонено від роботи працівників закладу, зокрема ОСОБА_1 до усунення причин, що зумовили відсторонення (а.с.13).

Позивачка від підпису про ознайомлення із вказаним наказом відмовилася, що підтверджується Актом від 09 листопада 2021 року (а.с.14).

Згідно з витягом з наказу Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області №37-о від 28 лютого 2022 року наказано поновити на роботі працівників закладу з 28 лютого 2021 року, в тому числі ОСОБА_1 (а.с.83).

Вирішуючи питання про наявність у позивачки права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зважає на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що: «оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Водночас колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця може бути передбачено інші умови. У зв`язку із цим у кожному конкретному випадку при вирішенні питання про нарахування сум за час правомірного відсторонення працівника від роботи слід виходити, насамперед, із норм КЗпП України, умов колективного договору, який діє на підприємстві, де працює відсторонений працівник, та укладеного з останнім трудового договору. У разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати».

Якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Таким чином, у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19).

Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що оскільки Сновська початкова школа Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області не є розпорядником бюджетних коштів за освітніми програмами, тому стягнення з неї бюджетних коштів суперечитиме бюджетному законодавству та не сприятиме ефективному захисту порушеного права.

Судом першої інстанції не враховано, що Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області не є роботодавцем ОСОБА_1 , остання перебувала у трудових відносинах саме зі Сновською початковою школою і саме на останню як роботодавця покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату, яку вона була позбавлена можливості отримувати через відсторонення від роботи, яке визнано судом протиправним.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 733/1093/21 (провадження № 61-5550св22), від 22 лютого 2023 року у справі № 672/11292/21 (провадження № 61-3862св22).

Враховуючи, що судом визнано протиправним та скасовано наказ відповідача про відсторонення позивачки від роботи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Враховуючи, що ОСОБА_1 допущено до роботи з 28 лютого 2022 року, то розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить здійснювати з 09 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року, а не по день ухвалення рішення судом у даній справі, як про то просила позивачка.

Згідно з довідкою про доходи на а.с.17 ОСОБА_1 нараховано за останні два місяці, які передували відстороненню, заробітну плату: у жовтні 2021 року - 6363,10 грн, у вересні 2021 року - 7572,34 грн. У вказаний період кількість робочих днів складала відповідно 20 і 22 дні, отже середньоденна заробітна плата позивачки становила 331,8 грн ((6363,10 + 7572,34) : (20 + 22)). Кількість робочих днів відсторонення від роботи в період з 09 листопада 2021 року (наступний день після винесення наказу про відсторонення) по 27 лютого 2022 року (останній день перед допущенням до роботи) становить 76 днів. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 25 216,8 грн (331,8 грн х 76 днів) (сума визначена без урахування встановлених законодавством України податків та зборів).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн за розгляд справи судом першої інстанції, а також 1362 грн судового збору - за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути зі Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області (місцезнаходження: 15200, Чернігівська область, Корюківський район, м. Сновськ, вул. Гастелло, 2, код ЄДРПОУ 26332159) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 25 216 грн 80 коп. (сума визначена без урахування встановлених законодавством України податків та зборів).

Стягнути зі Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області (місцезнаходження: 15200, Чернігівська область, Корюківський район, м. Сновськ, вул. Гастелло, 2, код ЄДРПОУ 26332159) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн за розгляд справи судом першої інстанції, а також 1362 грн - за апеляційний розгляд справи.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текс постанови виготовлено 7 квітня 2023 року.

Головуючий: Судді: