Вирок

від 07.04.2023 по справі 532/597/23

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/597/23

1-кп/532/75/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2023 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12023170470000084 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кустолові Кущі Кобеляцького району Полтавської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, має на утриманні дочку ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу Державної адміністрації залізничного транспорту України, освіта професійно-технічна, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» 1264-XII (далі Закон 1264-XII) природні ресурси України є власністю Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ст.12 Закону 1264-ХІІ, громадяни України зобов`язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів;

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про рослинний світ» №591-XIV від 09.04.1999, (далі по тексту Закону №591-ХІV), спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733, до лісів належать рекреаційно-оздоровчі ліси.

Відповідно до пп.4 п.6 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733, до рекреаційно-оздоровчих лісів відносяться лісові ділянки, що виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення і розташовані у лісах зелених зон навколо населених пунктів.

Права власників лісів, лісокористувачів та громадян охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. ст. 24 Лісового кодексу України

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, заготівля деревини може здійснюватись у порядку спеціального використання лісових ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.

Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів. ст. 68 Лісового кодексу України

Відповідно до частини 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

У відповідності до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Згідно з п.3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі-органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до п.8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.

Всупереч вимогам усіх вищевикладених норм, у січні 2023 року у ОСОБА_3 виник умисел на незаконну порубку дерев поблизу с. Кустолові Кущі Полтавського району Полтавської області у кварталі 15 виділ 7 Кобеляцького лісництва філії «Кременчуцьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», з метою їх подальшого використання в особистих цілях (як дрова).

Діючи з метою реалізації свого умислу ОСОБА_3 у період часу з 1 січня 2023 року по 01 березня 2023 року, точної дати в ході розслідування не встановлено, перебуваючи на земельній ділянці державної форми власності, квартал 15 виділ 7 поблизу Кобеляцького лісництва, що відноситься до лісогосподарської частини лісів зелених зон, що перебуває у постійному користуванні філії «Кременчуцьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», та на якій маються лісові насадження, в порушення вимог ст.13 Конституції України, ст.ст.4,12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.10 Закону України «Про рослинний світ», ст. 69 Лісового кодексу України, Порядку видачі спеціальних дозволів на використання спеціальних лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без отримання спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного квитка, діючи з прямим умислом на незаконну порубку дерев, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи єдиний злочинний намір, за допомогою бензинової ланцюгової пили BAIKAL, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, здійснив незаконну порубку семи живоростучих дерев породи «Сосна» діаметром у сантиметрах 32х35; 23х23; 22х23; 27х27;31х31; 19х18;25х24.

Стовбури незаконно зрубаних сосен ОСОБА_3 розпилював на менші частини та за допомогою металевого возика перевозив до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де використовував весь період часу у якості дров для опалення оселі.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №СЕ-19/117-23/4366-ЕК від 13.03.2023 встановлено, що за умови застосування постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, розрахунок розміру шкоди підтверджується у сумі 38 678, 60 грн.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_3 спричинив державі в особі філії «Кременчуцьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» матеріальну шкоду на загальну суму 38 678 грн 60 коп., що на час вчинення діяння становило 28 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та є істотною шкодою згідно з п. 1 примітки до статті 246 Кримінального кодексу України.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснив незаконну порубку дерев у лісі, що спричинило істотну шкоду, тобто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у скоєному, від дачі показань відмовився посилаючись на правильність фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, цивільний позов філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про відшкодування шкоди визнав у повному обсязі, прохав ухвалити рішення про стягнення з нього заявленої потерпілим - цивільним позивачем суми шляхом відрахування із заробітної плати чи у інший спосіб визначити виплату вказаної суми частинами з огляду на незначний дохід обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які визнали фактичні обставини кримінального правопорушення і їх не оспорюють, пересвідчившись в правильності розуміння учасниками судового провадження змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, в добровільності їх позиції, роз`яснивши обмеження щодо оскарження таких обставин, суд визнав, у відповідність до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів на підтвердження фактичних обставин кримінального правопорушення та, враховуючи відмову обвинуваченого від давання показань, обмежився дослідженням відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та судових витрат.

Суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, на обліках лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має стійкі соціальні зв`язки та є працевлаштованим, відомостей про наявність негативних характеристик обвинуваченого за місцем роботи та проживання суду не надано.

Обставинами, які пом`якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, натомість наявність обставин, які обтяжують покарання, не встановлено. Суд, оцінивши позицію обвинуваченого щодо скоєного, те, що він вину визнав, вважає, що в цьому випадку вказані обставини підтверджено.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, відсутності обставини, які його обтяжують, фактичну порубку обвинуваченим лише семи дерев сосни з метою забезпечення опалення житла у зимовий період, суд вважає, що зазначена у судових дебатах прокурором максимальна міра покарання у виді 3 років позбавлення волі є надміру суворою, а тому приходить до висновку за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, що на думку суду сприятиме досягненню виховної мети покарання, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Враховуючи, позицію прокурора та обвинуваченого, а також з огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що у відповідність до положень ст. 75 КК України є підстави, для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку терміном 1 рік та з покладенням на обвинуваченого обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

При вирішенні долі речових доказів, суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, відповідно до якої питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Постановою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.03.2023 у цьому кримінальному провадженні накладено арешт на речові докази, а саме: деревину породи "сосна звичайна" загальним об`ємом 0,5 метри кубічних; металевий візок для перевезення вантажу, що належить ОСОБА_3 ; сім зрізів виявлених пнів; бензопилу "Байкал", що належить ОСОБА_3 ; порубані дрова породи "сосна звичайна" об`ємом 0,5 метри кубічних. Передано вказані докази на зберігання на території ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Суд бере до уваги позицію прокурора, який вважав за необхідне скасувати накладений арешт та: речові докази у виді деревини та порубаних дрів повернути власнику; бензопилу та металевий візок повернути власнику; зрізи виявлених пнів залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, та вважає за можливе визначити відповідну долю речових доказів.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні становлять 2265 грн 36 коп. та підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 в цьому кримінальному провадженні не обирався, питання про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили перед судом не порушувалося, підстав для його обрання суд не вбачає.

Вирішуючи цивільний позов про стягнення шкоди в розмірі 38 678 грн 60 коп., заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, передбачена статтею 105 Лісового Кодексу України.

Згідно зі статтею 107 Лісового Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що діями обвинуваченого завдано збитків державі незаконною порубкою дерев в зазначеному розмірі.

Отже, виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги повне визнання позову обвинуваченим, суд доходить висновку, що цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь держави шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев підлягає задоволенню, оскільки винуватість обвинуваченого у спричиненні державним інтересам філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" злочинними діями матеріальної шкоди у вказаному розмірі встановлена під час судового розгляду кримінального провадження в суді, а сума спричиненої шкоди обвинуваченим не оспорюється.

Як передбачено ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч.5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, враховуючи положення ст.ст. 267, 435 ЦПК України та прохання обвинуваченого щодо розстрочення виконання рішення суду у зв`язку з його скрутним матеріальним становищем, суд вважає за можливе розстрочити йому виконання рішення суду строком на дванадцять місяців із дня ухвалення цього рішення зі сплатою щомісячного платежу: в розмірі 3223 грн 21 коп. упродовж одинадцяти місяців до 07 числа відповідного місяця; та в розмірі 3223 грн 29 коп. упродовж дванадцятого місяця до 07 числа цього місяця.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 349, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.ч. 2-4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, визначивши тривалість іспитового строку один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) гривень 36 копійок.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.03.2023 на речові докази, а саме: деревину породи "сосна звичайна" загальним об`ємом 0,5 метри кубічних; металевий візок для перевезення вантажу, що належить ОСОБА_3 ; сім зрізів виявлених пнів; бензопилу "Байкал", що належить ОСОБА_3 ; порубані дрова породи "сосна звичайна" об`ємом 0,5 метри кубічних.

Речові докази:

- деревину породи "сосна звичайна" загальним об`ємом 0,5 метри кубічних та порубані дрова породи "сосна звичайна" об`ємом 0,5 метри кубічних - повернути філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України";

- металевий візок для перевезення вантажу та бензопилу "Байкал" - повернути власнику;

- сім зрізів виявлених пнів - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034, адреса м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А) в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 45108331, адреса Полтавська область, Кременчуцький район, с. Мала Кохнівка, вул. Лісова, 17А) на р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 45108331, заподіяні незаконною порубкою дерев матеріальні збитки в розмірі 38 678 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Розстрочити ОСОБА_3 виконання вироку суду в частині стягнення заподіяних незаконною порубкою дерев матеріальних збитків на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" в розмірі 38 678 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 60 копійок, терміном на дванадцять місяців з дня ухвалення цього судового рішення, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 3223 (три тисячі двісті двадцять три) гривні 21 копійка упродовж одинадцяти місяців до 07 числа відповідного місяця; та в розмірі 3223 (три тисячі двісті двадцять три) гривні 29 копійок упродовж дванадцятого місяця до 07 числа відповідного місяця.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя