Ухвала від 06.04.2023 по справі 712/3281/23

Єдиний унікальний номер судової справи 712/3281/23

Провадження № 2/712/1606/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про повернення заяви

06 квітня 2023 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Мірошниченко Л.Є., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави до Черкаської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

1.05 квітня 2023 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави до Черкаської міської ради та ОСОБА_1 про

?визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради № 4-77 від 25.02.2021 «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка за рахунок існуючого землекористування)»;

?скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7110136700:02:010:0081, площею 0, 0189 га за ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 23.02.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2323260071101, номер запису про право власності 41212558);

?зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність територіальної громади м. Черкас в особі Черкаської міської ради земельну ділянку площею 0,0189 га кадастровий номер 7110136700:02:010:0081, яка розташована по АДРЕСА_1 .

2. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, в порядку глави 2 ЦПК України, суддя виходить з наступного:

3. Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

4. Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

5.Частиною 3ст.23Закону України«Про прокуратуру»встановлено,що прокурорздійснює представництвов судізаконних інтересівдержави уразі порушенняабо загрозипорушення інтересівдержави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

6.Частиною 4ст.23Закону України«Про прокуратуру»визначено,що наявністьпідстав дляпредставництва маєбути обґрунтованапрокурором усуді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

7. На підставі ч. 6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням), брати участь у розгляді справи тощо.

8. Аналогічні положення містяться і у частинах 3-5 статті 56 ЦПК України.

9. Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

10. Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.

11. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 76)). Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

12. Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 70)).

13. В даній позовній заяві прокурор дійшов помилкового висновку про те, що в даній справі прокурор має діяти замість Черкаської міської ради, оскільки сама рада є порушником земельного законодавства та не може бути одночасно позивачем і відповідачем у справі, тому відсутній уповноважений орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, у зв`язку з наступним.

14. Так з позовної заяви вбачається, що Рішенням Черкаської міської ради від 25.02.2021 № 4-77 «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка за рахунок існуючого землекористування)» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 .

Відповідно до другого пункту вказаного рішення передано громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0189 га безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з документацією із землеустрою та висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування від 18.05.2017 № 27125-з та від 17.02.2020 № 01-29/22956 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0, 0189 га (кадастровий номер 7110136700:02:010:0081) наявні містобудівні обмеження та обмеження землекористування, а саме: пов`язані із розташуванням земельної ділянки в межах об`єднаної зони охорони пам`яток археології та заповідної території «Черкаські берегові схили» та пов`язані із реалізацією містобудівної документації (земельна ділянка належить до лікувальної зони «Г-4».

Генеральним планом міста, затвердженим рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.11.2011 № 3-505, на вищезазначені земельній ділянці передбачена територія лікувальних закладів.

Відповідно до містобудівної документації «План зонування території міста Черкаси», затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка відноситься до функціональної зони «Г-4» - лікувальна зона.

В подальшому, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 29.03.2021 на земельну ділянку кадастровий номер 7110136700:02:010:0081 встановлені обмеження у використанні земельної ділянки, так як вона належить до зони особливого режиму забудови на площу 0, 0189 га; охоронної зони навколо території та об`єкта природно-заповідного фонду на площу 0,0189 га.

Чинне законодавство не передбачає можливості і не встановлює порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення.

З огляду на викладене, вважає, що під час прийняття рішення Черкаської міською радою від 25.02.2021 № 4-77 «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка за рахунок існуючого землекористування)» допущено ряд порушень вимог закону, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

15. Статтею 116Земельного кодексу, зокрема, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

16. Громадяни та юридичні особи набувають право на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Законодавством передбачено безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельнимкодексом.

17. Передачу земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом, може бути проведено один раз за кожним видом використання. У разі виявлення надлишку земельної ділянки її можна придбати за іншим цільовим призначенням або відповідно до цивільно-правової угоди.

18. З наведених норм убачається, що при передачі земельної ділянки комунальної власності безоплатно в користування інтерес держави в даній справі полягає:

1) у дотриманні органом місцевого самоврядування встановленого законом порядку передачі земельних ділянок у користування;

2) у передачі земельних ділянок комунальної власності з дотриманням обмежень та обтяжень землекористування.

19. В даній справі, прокурор вважає, що Черкаська міська рада своїм рішенням передала земельну ділянку у власність з порушенням ст. 43, 45, ч. 4 ст. 83, 186-1 Земельного Кодексу, а саме за наявності містобудівельних обмежень та обтяжень на спірну ділянку, що потрапляє до лікувальної зони «Г-4», зони охорони навколо території та об`єкта природно-заповідного фонду заповідної території «Черкаські берегові схили».

20. У даній справі Черкаська міська рада, як вважає прокурор прийняла рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки без дотримання обмежень та обтяжень, що містяться у плані зонування території міста Черкаси та Генеральному плані міста Черкаси.

21. Держава вважала, що зазначене рішення суперечить указаним нормам ЗК України, ЦК України, Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону культурної спадщини» «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто виник спір про порядок передачі земельної ділянки з дотриманням обмежень та обтяжень щодо земельної ділянки.

21. У цьому спорі держава не заперечує право Черкаської міської ради передавати земельні ділянки безоплатно у власність, але вимагає, щоб це відбувалось із дотриманням установлених законом обмежень.

22. Статтею 188 Земельного Кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

23. Статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачені Основні завданнямдержавного контролюза використаннямта охороноюземель є: забезпеченнядодержання органамидержавної влади,органами місцевогосамоврядування,фізичними таюридичними особамиземельного законодавстваУкраїни; забезпеченняреалізації державноїполітики усфері охоронита раціональноговикористання земель; запобіганняпорушенням законодавстваУкраїни усфері використаннята охорониземель,своєчасне виявленнятаких порушеньі вжиттявідповідних заходівщодо їхусунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

24.Згідно зчастиною 4зазначеного закону, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

25. Відповідно до частини 1 ст. 5 державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

26. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, згідно зі ст. 6 Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» належать :… здійсненнядержавного контролюза використаннямта охороноюземель участині: додержання органамидержавної влади,органами місцевогосамоврядування,юридичними тафізичними особамивимог земельногозаконодавства Українита встановленогопорядку набуттяі реалізаціїправа наземлю; виконання вимогщодо використанняземельних ділянокза цільовимпризначенням; додержання вимогземельного законодавствав процесіукладання цивільно-правовихугод,передачі увласність,надання укористування,в томучислі воренду,вилучення (викупу)земельних ділянок; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

27.Відповідно доп.1Положення про Державнуслужбу Україниз питаньгеодезії,картографії такадастру затвердженого постановою КабінетуМіністрів України від 14січня 2015№ 15,з наступнимизмінами тадоповненнями, Державна службаУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру (Держгеокадастр)є центральниморганом виконавчоївлади,діяльність якогоспрямовується ікоординується КабінетомМіністрів Україничерез Міністрааграрної політикита продовольстваі якийреалізує державнуполітику усфері національноїінфраструктури геопросторовихданих,земельних відносин,землеустрою,у сферіДержавного земельногокадастру.

28. Пунктом 3 вказаного Положення визначені основні завдання Держгеокадастру , в тому числі: реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

29.Держгеокадастр,відповідно допокладених нанього обов`язків організовуєта здійснюєдержавний контрольза використаннямта охороноюземель усіхкатегорій таформ власності: участині додержаннявимог земельногозаконодавства щодовикористання таохорони земельза додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

30. Згідно з пунктом «б» частини першої статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать:внесення доорганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування клопотаньщодо: приведенняу відповідністьіз законодавствомприйнятих нимирішень зпитань регулюванняземельних відносин,використання таохорони земель; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

31. З наведених норм права вбачається, що держава визначила Держгеокадастр державним органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

32. Отже, саме Держгеокадастр є органом, уповноваженим державою здійснювати у спірних правовідносинах функції нагляду (контролю) за дотриманням Черкаською міською радою встановленого законом порядку передачі земельних ділянок.

33. Згідно із частиною четвертою статті 9 Закону України «Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, у тому числі, шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель.

34. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 17 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон № 3166-VI) одним з основних завдань центральних органів виконавчої влади є здійснення державного нагляду (контролю).

35. Згідно зі статтею 28 Закону № 3166-VI міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що перебачений Конституцією та законами України.

36. Статтю 28 включено до Закону № 3166-VI відповідно до підпункту 63 пункту 5 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VII, який було прийнято з метою вдосконалення правового статусу і функцій прокуратури України та, зокрема, позбавлення прокуратури надмірних повноважень щодо здійснення «загального нагляду» за додержанням законів.

37. Так, у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про прокуратуру» (реєстраційний № 3541 від 05 листопада 2013 року) його автори вказують, що на сьогодні виконано конституційну умову щодо створення системи державних контрольних органів.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 17 Закону № 3166-VI передбачено, що здійснення державного нагляду (контролю) є основним завданням центральних органів виконавчої влади.

38. У Резолюції № 1755 (2010) від 4 жовтня 2010 року «Функціонування демократичних інституцій в Україні» Парламентська асамблея Ради Європи (далі - ПАРЄ) звернула увагу на той факт, що функція прокуратури України щодо загального нагляду суперечить європейським стандартам і що, зокрема, через наявність цієї функції вона має повноваження, які значно перевищують ті, що необхідні в демократичній державі. У зв`язку з цим ПАРЄ закликала органи влади та Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити в тісних консультаціях із Венеціанською комісією закон про прокуратуру, який повністю відповідатиме європейським стандартам та цінностям.

39. Важливість прийняття проекту Закону «Про прокуратуру» обумовлюється як внутрішніми потребами нашої держави щодо формування нової моделі прокуратури, так і зобов`язаннями України перед європейськими інституціями.

Його основні положення спрямовані на повне скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий «загальний нагляд»). Основна роль у виконанні таких завдань відводиться профільним органам державної влади. Такі зміни дозволять уникнути дублювання повноважень прокуратури та інших органів, на які покладаються повноваження щодо нагляду (контролю) за додержанням законів, що дасть змогу, з одного боку, чітко зрозуміти, який орган несе відповідальність за стан справ у певній сфері суспільних відносин, а з іншого - зменшити кількість перевірок та інших заходів, які можуть впливати на діяльність фізичних та юридичних осіб, насамперед у сфері підприємницької діяльності.

40. Автори законопроекту № 3541 від 05 листопада 2013 року зазначали, що роль прокурора у сфері представництва інтересів держави носитиме допоміжний характер і основну роль відіграватимуть профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертатимуться до суду. Для цього у відповідні закони (Закон № 3166-VI, закони України «Про Кабінет Міністрів України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші) вносяться зміни.

41. З наведеного вбачається, що норма статті 28 Закону № 3166-VI, яка надала Держгеокадастру право звернення до суду для здійснення своїх повноважень, була прийнята законодавцем у межах реформи прокуратури з метою позбавлення її надмірних повноважень щодо здійснення «загального нагляду» за додержанням законів для приведення функцій прокуратури до європейських стандартів.

42. Отже, Держгеокадастр як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, має повноваження здійснювати державний контроль за використанням земель усіх категорій та форм власності у частині додержання органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Здійснюючи зазначені повноваження з державного контролю за використанням земель, такий орган проводить перевірки, розглядає звернення осіб, документацію із землеустрою, пов`язану з використанням земель, а також, якщо це необхідно для здійснення указаних повноважень, звертається до суду у спосіб, що перебачений Конституцією та законами України.

43. Виходячи з наведеного вважаю, що доводи прокурора про те, що у цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, оскільки Держгеокадастр не наділений законом правом на звернення до суду з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування є помилковими та не відповідають вищевказаним нормам права.

44. Як уже зазначалося, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

45. Згідно з абзацами першим - третім частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

46. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

47. Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

48. У постанові від 26 травня 2020 року № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (пункти 43, 45 зазначеної постанови).

49. Оскільки, як обґрунтовано вище, існує орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, прокурором фактично пред`явлено позов в інтересах держави в особі територіального органу Держгеокадастру. У такому випадку дотримання вимог щодо підтвердження підстав для представництва, передбачених статтею 23 Закону № 1697-VII, є обов`язковим. Натомість невиконання прокурором процедури, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону № 1697-VII, відповідно до приписів частини 3-5 статті 56, статті 185 ч.4 ЦПК України унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

50. Отже, оскільки вказаних вимог Закону № 1697-VII прокурором не дотримано, суддя робить висновок про те, що у цій справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 185 ГПК України суддя повертає заяву у разі відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року (Справа N 925/929/19).

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави до Черкаської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, зобов`язання повернути земельну ділянку - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Судом роз`яснюється, що отримати інформацію щодо справи можна на офіційному веб-порталі судова влада України https://sn.ck.court.gov.ua.

Суддя Соснівського районного суду

м. Черкаси Л. Є. Мірошниченко