Постанова

від 30.10.2007 по справі 9/418-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/418-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2007 р.                                     Справа № 9/418-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Сервіс”, м.Гола Пристань Херсонської області

до Державної податкової інспекції у Голопристанському районі, м.Гола Пристань Херсонської області  

про  визнання  недійсним  рішення.                                        

За участю представників сторін:

від позивача –Сизова В.Я. –юрисконсульт, дов. від 07.08.2007р.;

від відповідача –Яриш Р.Г. – гол. держ. податковий інспектор, дов. №14/10/25-02 від 10.01.2007р.

     Відповідно до розпорядження голови господарського суду  №228 від 10.09.2007р. справу №9/418-АП-07  у зв'язку із службовою необхідністю передано на розгляд судді Ребристій С.В.

Суть спору: позивач- ТОВ “Інвест-Сервіс”  звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати недійсним у повному обсязі рішення ДПІ у Голопристанському районі №0000502330/0 від 20.04.2007р. про застосування штрафних санкцій на суму 26615 грн.  у зв'язку з його невідповідністю чинному законодавству.

     Відповідач  у відзиві  на позовну заяву вих. від 03.09.2007р. №4925/10/10-006 позовні вимоги не визнає і вважає їх безпідставними.

     Позивач  проти доводів відповідача заперечує, та надав письмове пояснення  до позовної заяви, щодо відпуску ним  паливно-мастильних матеріалів, дане пояснення суд долучив до матеріалів справи та прийняв до розгляду.

    У судовому засіданні  13.09.2007р. оголошувались перерви до 11 год 50 хв. 09.10.2007р. та до 10 год. 45 хв. 30.10.2007р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

      Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,

                                                  В С Т А Н О В И В:

      На підставі  ст.11 Закону України “Про державну  податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000р. №1776-ІІІ  (із змінами та доповненнями), Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доповненнями), Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Закону України “Про підприємництво” від 07.02.1991р. та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні, посадовими особами відповідача- ДПІ у Голопристаньскому районі була здійснена перевірка  АЗС №1,  яка розташована за адресою: м.Гола Пристань, вул.Козацька,1 та  належить ТОВ “Інвест-Сервіс”.

     За результатами даної перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 22.02.2007р. №21220202/0235 в якому зафіксовано, що оператором АЗС №1 протягом зміни було відпущено  за безготівкові кошти з паливно-роздавальних колонок паливно-мастильні матеріали на загальну суму 5255 грн. 87 коп.

   На перевіряємій АЗС №1 для реєстрації розрахункових операцій використовується реєстратор розрахункових операцій Samsyng ER-350 F (заводський №АЕ 00305095), зареєстрований ДПІ у Голопристанському районі 27.02.2006р. за №2111001206. При відпуску ПММ на загальну суму 5255 грн. 87 коп. за безготівкові кошти реєстратор операцій не застосовувався.

   В акті перевірки  перевіряючими особами відображено також факт незабезпечення зберігання позивачем  Z-звітів РРО в книзі обліку розрахункових операцій, а саме в КОРО №2111001206р/1 Z-звіт №1743 відсутній  взагалі.

   На підставі даного акту перевірки  ДПІ у Голопристанському районі 20.04.2007р. відносно позивача було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00005022330/0 на суму 26615 грн. 00 коп., а саме:

-          340 грн. 00 коп. –двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі невиконання  щоденного друку  фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, відповідно до п.4 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

-          26279 грн. 35 коп. (5255 грн. 87 коп. х 5) –за непроведення розрахункової операції через РРО, відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”     

    Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вони підлягають частковому задоволенню.

     Відповідно до положень ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”   реєстратор  розрахункових операцій   визначено як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), в тому числі для реєстрації їх кількості.

      Згідно положень ст. 1 зазначеного Закону  реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами- суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій  в інших законах не допускається.

     Відповідно до норм Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати товар у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

    Матеріали справи свідчать, що  між позивачем –ТОВ “Інвест-Сервіс” і покупцями пального (ТД НК Альянс-Україна, Районне фінансове управління,  Голопристанське ОСБ 3249, Міськтеплокомуненерго, ТОВ Кінбурнська коса, Агрокомбінат Пуща-Водиця, ПП Надточій, Покровський ССТ, Голопристанська ЦР аптека,14, ФГ “Сапераві”, Міськрада) були укладені договори на відпуск пального  по розрахунковим талонам, що підтверджується належними доказами.

     Право власності на пальне виникає у покупця з моменту його оплати. З моменту оплати і моменту відвантаження товару він знаходиться на збереженні в постачальника, а вартість послуг по збереженню товару включена у вартість товару і подальшій оплаті не підлягає. Після оплати бензину покупець отримує талони (бланки дозволу) на всю кількість оплаченого пального, що поступово використовується в подальшому. Дані талони  тільки підтверджують кількість бензину, який належить покупцеві і знаходиться на збереженні у постачальника.

      Таким чином, операція, яка проводиться при видачі  пального на АЗС, яка належить позивачу, при наданні розрахункових талонів є  фактичним поверненням власнику його майна, тому така операція не може розцінюватись як розрахункова операція, в розумінні  положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

      Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Листа ДПА України від 19.01.2006р. №834/7/23-8017 “Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій”, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля, тощо) (п.12.ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

       Таким чином, реєстратори розрахункових операцій можуть не застосовуватися лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом  безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні.

       Суд звертає свою увагу на ту обставину, що позивачем жодним чином не спростовано факт  незабезпечення зберігання ним   Z-звітів РРО в книзі обліку розрахункових операцій, а саме в КОРО №2111001206р/1 Z-звіт №1743, який на момент превірки був відсутній взагалі, тому податковим органом правомірно застосовано  до позивача штраф у сумі 340 грн і в цій частині оспорюване рішення підлягає залишенню без змін., в іншій частині  нарахованих штрафних санкцій –визнанню недійсним.

       Згідно положень ст.2 КАС України завданням  адміністративного судочинства є  захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Положеннями ст. 69 КАС України закріплено, що   доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

       Відповідно до положень   ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені ним у запереченнях на позовну заяву через їх невідповідність чинному законодавсту України, оскільки  перевірку об'єкту позивача ним проведено за неповного з'ясування всіх суттєвих обставин та неповного вивчення всіх документальних доказів наявних у позивача.

Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством.

    Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оспорюване  рішення №0000502330/0 від 20.04.2007р. про застосування  до позивача штрафних (фінансових) санкцій  в розмірі 26615 грн. 00 коп,  підлягає залишенню без змін в сумі 340 грн. 00 коп, в іншій частині суд визнає дане рішення недійсним,   оскільки воно прийняте з порушенням чинного   законодавства України.

    Понесені позивачем судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають поверненню йому з Державного бюджету.

       Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що при зверненні  позивача до суду з даним позом ним сплачено відповідно до платіжного доручення №657 від 19.07.2007р. 85 грн. державного мита, в зв'язку з чим, суд вважає за необхідне роз'яснити, що  відповідно до положень ч.2 ст.89 КАС України  судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

        У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про  час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69,71, 94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                   ПОСТАНОВИВ :

     1. Позов  задовольнити  частково.

     2. Рішення ДПІ у Голопристанському районі від 20.04.2007р. №0000502330/0 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Сервіс”(ідентифікаційний код 22730489, 75600 Херсонська область, м.Гола Пристань, вул. 1 Травня,-26-а) штрафних (фінансових) санкцій  в розмірі 26615 грн. 00 коп,   залишити без змін в сумі  340 грн. 00 коп, в іншій частині- визнати недійсним .

 3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Інвест-Сервіс”(ідентифікаційний код 22730489, 75600 Херсонська область, м.Гола Пристань, вул. 1 Травня,-26-а) з Державного бюджету 3 грн. 40 коп судових витрат.

      4.Постанову надіслати сторонам.

             Постанова набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду  першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

 Заява про  апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  С.В. Ребриста

       Постанову складено у повному обсязі  02.11.2007р.