Ухвала

від 06.03.2023 по справі 761/6750/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6750/23

Провадження № 1-кс/761/4639/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Крючок», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12020110000000737, який накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року у справі № 761/42616/21

У С Т А Н О В И В:

Слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020110000000737 від 22 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року у справі № 761/42616/21 накладено арешт на ряд земельних ділянок, у тому числі на земельні ділянки кадастровий номер 3222486600:04:004:5076, 3222486600:04:004:5077, 3222486600:04:004:5078, власником якої є ТОВ «Крючок». З посиланням на положення ст. 170 КПК України, вказана ухвала мотивована тим, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів.

24 лютого 2023 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Крючок», про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12020110000000737, який накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року у справі № 761/42616/21.

В обґрунтування клопотання адвокатом зазначено, що арешт на майно накладений у зв`язку із тим, що таке майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, і мають ознаки речових доказів. Разом з тим, адвокат вказує, що ТОВ «Крючок» є добросовісним набувачем вище зазначеного майна, на яке накладено арешт та не являється підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12020110000000737. Тому, подальше утримання такого майна є недоцільним та суперечить вимогам Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також КПК України.

Адвокат подав до суду клопотання про розгляд клопотання про часткове скасування арешту майна за його відсутності, клопотання підтримав просив задовольнити.

Слідчий до суду не з`явився, подав заяву про розгляду справи без його участі, щодо скасування арешту земельної ділянки заперечував.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

При цьому, у відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна - земельних ділянок 3222486600:04:004:5076, 3222486600:04:004:5077, 3222486600:04:004:5078, власником яких є ТОВ «Крючок».

Крім того, слідчий суддя погоджується з доводами адвоката про те, що ТОВ «Крючок» є набувачем вище зазначеного майна, на яке накладено арешт та не являється підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12020110000000737.

Також стороною обвинувачення не надано суду доказів, щодо необхідності подальшого утримання арештованого майна у органу досудового розслідування, а також не спростовані доводи адвоката.

З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальший арешт майна, а саме земельних ділянок, які викладені в клопотанні адвоката.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що на даному етапі досудового розслідування, є можливим скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року в частині земельних ділянок кадастровий номер 3222486600:04:004:5076, 3222486600:04:004:5077, 3222486600:04:004:5078.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 173-174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року (справа №761/42616/21) у кримінальному провадженні №12020110000000737 від 22 червня 2020 року, в частині, що стосується земельних ділянок кадастровий номер 3222486600:04:004:5076, 3222486600:04:004:5077, 3222486600:04:004:5078, власником яких є ТОВ «Крючок».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1