Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
07 квітня 2023 року Справа №200/1472/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Луганської селищної ради Бахмутського району Донецької області про визнання протиправною дію,
встановив:
06.04.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Луганської селищної ради Бахмутського району Донецької області з вимогами:
- визнати протиправними дії Луганської селищної ради Бахмутського району Донецької області, який представившись страховиком ОСОБА_1 , надав до Пенсійного фонду України завідомо неправдиві дані про місце роботи ОСОБА_1 в Луганській селищній раді в період з 01.01.1999 по 09.08.2000, що спричинило за собою порушення права на оформлення та отримання пенсії.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суддя констатує, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої, третьої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
Відповідно до частин першої, другої, шостої, восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно із частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до пп. 15.16 пп. 15 п. 1 розділу VII Перехідні положення КАС України, зокрема, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 №247, у місцевих та апеляційних судах запроваджено в дослідну експлуатацію підсистем Електронний суд та Електронний кабінет.
Крім того, з 05.10.2021 починають офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
Використання підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідне оголошення надруковане у газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168(7668) на 15 сторінці та на веб-порталі Судова влада України.
Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Закон України «Про електронний цифровий підпис» втратив чинність 07.11.2018 на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII від 05.10.2017, який визначає правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
В розумінні цього Закону під електронним підписом визначено електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис, а електронні дані як будь-яку інформацію в електронній формі.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 28.03.2006 по справі «Мельник проти України» (Заява №23436/03) в п.22 зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. v. the United Kingdom, рішення від 21.02.1975, серія А, №18, с. 18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Також суд зазначає що, як наприклад, в Європейському суді з прав людини звернення особи за захистом своїх прав повинно бути викладено в письмовій формі за підписом заявника (частини першої статті 45 Регламенту Суду).
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 05.07.2019 по справі №160/1840/19 та ухвалах Верховного Суду від 12.10.2021 по справі №823/139/17, від 11.05.2021 по справі №161/13702/20, від 15.03.2021 по справі №560/3378/20, від 11.01.2021 по справі №640/620/20.
У той же час, судом встановлено, що дана позовна заява подана позивачем в електронному вигляді електронною поштою без використання підсистеми «Електронний суд» та без скріплення електронним цифровим підписом позивача, та не є такою, що подана у паперовому вигляді і підписана власноручним підписом учасника справи.
Тобто, надіслана до суду через електронну пошту позовна заява не містить електронного підпису, а позовна заява з відсканованою копією підпису позивача не може вважатися власноруч підписаним документом.
Отже, подана позовна заява є такою, що не підписана особою, яка має право її підписувати.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Так, у справі №990/55/22 від 23.06.2022 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС визначено випадок, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду не вбачає порушення права особи на доступ до суду у зв`язку з поверненням позову. Повернення, яке зумовлено недотриманням позивачем положень КАС у частині вимог до оформлення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС).
З огляду на зазначене, дана позовна заява, яка надіслана до суду через електронну пошту та не містить електронного підпису, підлягає поверненню позивачу.
Звернути увагу позивача, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської селищної ради Бахмутського району Донецької області про визнання протиправною дію повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеномустаттею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.С. Молочна
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2023 |
Оприлюднено | 10.04.2023 |
Номер документу | 110088642 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Молочна І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні