Рішення

від 07.04.2023 по справі 280/674/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 квітня 2023 року (09:30)Справа № 280/674/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БСМ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26, код ЄДРПОУ 38069797) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393); Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663); Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львiв, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БСМ» (далі позивач або ТОВ«Торговий дім «БСМ») до Державної податкової служби України (далі відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7672871/38069797 від 18.11.2022, №7672875/38069797 від 18.11.2022, №7672873/38069797 від 18.11.2022, №7672870/38069797 від 18.11.2022, №7672874/38069797 від 18.11.2022, №7672872/38069797 від 18.11.2022;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.04.2022, №6 від 30.04.2022, №1 від 31.05.2022, №2 від 31.05.2022, №2 від 30.06.2022, №4 від 30.06.2022, з дати подання їх на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірні податкові накладні, проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних послугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Позивач вказував на те, що рішеннями, якими відмовлено в реєстрації спірних накладних є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірних накладних. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 01.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 23.02.2023, залучено до участі у справі в якості третього відповідача - Головне управління ДПС у Львівській області та ухвалено розгляд адміністративної справи розпочати спочатку.

31.03.2023 до суду від представника відповідачів 1, 3 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№13135), в якому зазначає, що реєстрація податкових накладних, виписаних ТОВ«Торговий дім «БСМ» була зупинена у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначає, що комісією прийняті рішення №7672871/38069797 від 18.11.2022, №7672875/38069797 від 18.11.2022, №7672873/38069797 від 18.11.2022, №7672870/38069797 від 18.11.2022, №7672874/38069797 від 18.11.2022, №7672872/38069797 від 18.11.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 30.04.2022, №6 від 30.04.2022, №1 від 31.05.2022, №2 від 31.05.2022, №2 від 30.06.2022, №4 від 30.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів, а саме: щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Вважає, що відповідачем правомірно прийняті рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних. Окрім того зазначає, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації відповідних податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

TOB «Торговий дім «БСМ» (код ЄДРПОУ 38069797) зареєстровано як юридична особа, за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26.

Позивач здійснює діяльність за наступними видами: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний) (КВЕД 68.20); Неспеціалізована оптова торгівля КВЕД (46.90); Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (КВЕД 46.74); Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткованням КВЕД 46.61); Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортлих засобів (КВЕД 45.31); Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20) та іншими КВЕД у відповідності до статуту.

Між позивачем (Виконавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ» (Замовник) укладено Договір про надання послуг №ТR-003 від 01.10.2021, за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати послуги шиномонтажу, балансування автошин, шиноремонтні роботи відповідно до Заявок Замовника. Щомісячно видавати Замовнику Акт виконаних робіт, в якому фіксується всі виконані роботи (послуги) та їх вартість, а також інші супроводжувальні документи по виконаним роботам (наданим послугам) (рахунки-фактури, податкові накладні) (а.с.36).

Оскільки, роботи з шиномонтажу проводяться впродовж рок, а перелік робіт передбачає також заміну колес/шин на автотранспорті, між позивачем та Замовником узгоджена можливість зберігання їх для робіт на території, де проводяться роботи з шиномонтажу, у зв`язку із чим укладено Договір зберігання № ТS-003 від 01.10.2021 (а.с.37).

За результатом наданих послуг, позивачем складено наступні документи:

рахунок-фактура №СФ-0002462 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №025 від 30.04.2022 на суму 10302,00 грн.;

рахунок-фактура №СФ-0002458 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №021 від 30.04.2022 на суму 5364,00 грн.;

рахунок-фактура №СФ-0002468 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №027 від 31.05.2022 на суму 9270,00 грн.;

рахунок-фактура №СФ-0002464 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №031 від 31.05.2022 на суму 5004,00 грн.;

рахунок-фактура №СФ-0002471 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №034 від 30.06.2022 на суму 3546,00 грн.;

рахунок-фактура №СФ-0002472 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №035 від 30.06.2022 на суму 5076,00 грн. (а.с.38-45).

Для надання послуг, позивач використовує обладнання, яке орендується у ФОП ОСОБА_1 за договором оренди обладнання № 30/15 від 30.01.2015 (а.с.31).

Шиномонтажні роботи здійснювались працівниками у нежитловому приміщенні, яке використовується позивачем на підставі договору відповідального зберігання № 01 від 01.03.2014, укладеного з ФОП ОСОБА_2 , за умовами якого, позивач може використовувати приміщення на свій розсуд без узгодження з власником (а.с.29-30).

Латки та грузи для ремонту коліс, які використовуються позивачем у господарській діяльності, були придбані у ПП «Маруні-Сервіс», що підтверджуються видатковими накладними № РН-0000028 від 05.05.2022, № РН-0000032 від 02.06.2022 та актом звіряння розрахунків від 26.10.2022 (а.с.49-51).

На дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до приписів п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України складено податкові накладні №2 від 30.04.2022, №6 від 30.04.2022, №1 від 31.05.2022, №2 від 31.05.2022, №2 від 30.06.2022, №4 від 30.06.2022, після чого направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.14,16,19,22,24,26).

Згідно отриманих квитанцій №9079902078 від 14.06.2022, №9079903691 від 14.06.2022, №9079936454 від 14.06.2022, №9079927711 від 14.06.2022, №9121243071 від 12.07.2022, №9121261430 від 12.07.2022 податкові накладні прийнято, але її реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог відповідача, повідомленням позивачем надані пояснення разом із документами про підтвердження реальності здійснення операцій, по спірним податковим накладним, зокрема: договір відповідального зберігання території № 01 від 01.03.2014; акт приймання-передачі №1 від 01.03.2014; договір оренди обладнання № 30/15 від 30.01.2015; додаток № 2 - акт приймання-передачі обладнання для шиномонтажу; додаток №1 до Договору оренди - список орендованого обладнання для робіт; штатний розклад на 01.01.2022; витяг з ЄДР щодо ТОВ «ТД «БСМ»; витяг про реєстрацію позивача, як платника ПДВ; картка рахунку 104 на 30.06.2022; картка рахунку 201 на 30.06.2022; картка рахунку МЦ в експлуатації на 30.06.2022; інвентаризаційний опис необоротних активів на 10.01.2022; додаток до договору про електронний документообіг; договір з надання послуг шиномонтажу № TR 003 від 01.10.2021; договір зберігання №TS 003 від 01.10.2021; рахунок-фактура на послуги з шмт квітень-червень 2022; рахунки-фактури на послуги зі зберігання квітень-червень 2022 р.; акт виконаних робіт з шмт за квітень-червень 2022 p.; акт виконаних наданих послуг зберігання за квітень- червень 2022 р.; банківська виписка про оплату рахунків квітень-червень 2022 р.; додаток до рахунків - специфікація робіт квітень-червень 2022 р.; акт звіряння (заборгованості) по рах.361 1 півріччя 2022 р.; картка рах.631 з постачальником ПП «Маруні-Сервіс» за 1 півріччя 2022 р.; видаткові (прибуткові) накладні на витрачені матеріали за 1 півріччя; рішення суду про виключення позивача з переліку підприємств за п.8 Критеріїв.

Рішеннями комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7672871/38069797 від 18.11.2022, №7672875/38069797 від 18.11.2022, №7672873/38069797 від 18.11.2022, №7672870/38069797 від 18.11.2022, №7672874/38069797 від 18.11.2022, №7672872/38069797 від 18.11.2022 відмовлено у реєстрації податкових накладних №2 від 30.04.2022, №6 від 30.04.2022, №1 від 31.05.2022, №2 від 31.05.2022, №2 від 30.06.2022, №4 від 30.06.2022. Підставою відмови в реєстрації спірних податкових накладних у рішеннях зазначено: «Ненадання платником податків копій документів, зокрема: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити). У графі «додаткова інформація» нічого не зазначено (а.с.15,18,21,23,25,27).

Вважаючи прийняті відповідачем 3 рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критерію, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, в Квитанціях контролюючий орган не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв.

Також, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги таке посилання, оскільки як підтверджено матеріалами справи, позивач визначив та надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

На думку суду, всі первинні документи, які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні позивач надавав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача 3 про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливо із огляду на ненадання позивачем копій документів. Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачами не наведено також жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

Разом з тим, суд, в межах даної спірної ситуації, звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Під час розгляду справи відповідач 3 як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навел обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7672871/38069797 від 18.11.2022, №7672875/38069797 від 18.11.2022, №7672873/38069797 від 18.11.2022, №7672870/38069797 від 18.11.2022, №7672874/38069797 від 18.11.2022, №7672872/38069797 від 18.11.2022 підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.04.2022, №6 від 30.04.2022, №1 від 31.05.2022, №2 від 31.05.2022, №2 від 30.06.2022, №4 від 30.06.2022, датою подання їх на реєстрацію.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем 3, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1 та 2ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що 23.01.2023 між позивачем та адвокатом Клімченко М.Г. укладено договір про надання правової допомоги №01/23, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надавати правову допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно акту прийому-передачі правничої допомоги №1 від 24.01.2023, адвокатом надано послуги: підготовка позовної заяви щодо реєстрації податкових накладних №2 від 30.04.2022, №6 від 30.04.2022, №1 від 31.05.2022, №2 від 31.05.2022, №2 від 30.06.2022, №4 від 30.06.2022, вартістю 3000,00 грн.

Докази оплати послуг не надано. Натомість, п. 4.2. договору визначено, що гонорар підлягає сплаті протягом 2-х місяців з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

Суд зауважує, що у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду в складі суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Крім того, згідно позиції ВС від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тож, перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 2500,00 грн.

У відзиві відповідачі посилаються на відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначених витрат, оскільки такі витрати не підтверджені належними документальними доказами.

Однак, матеріалами справи спростовується дане твердження відповідача 3, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів на підтвердження обґрунтованості витрат позивача на правничу допомогу.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 16104,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн., стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, а саме ГУ ДПС у Львівській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БСМ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26, код ЄДРПОУ 38069797) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393); Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663); Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м.Львiв, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7672871/38069797 від 18.11.2022, №7672875/38069797 від 18.11.2022, №7672873/38069797 від 18.11.2022, №7672870/38069797 від 18.11.2022, №7672874/38069797 від 18.11.2022, №7672872/38069797 від 18.11.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.04.2022, №6 від 30.04.2022, №1 від 31.05.2022, №2 від 31.05.2022, №2 від 30.06.2022, №4 від 30.06.2022, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БСМ», датою подання їх на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БСМ» судовий збір у розмірі 16104,00 грн. (шістнадцять тисяч сто чотири гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.04.2023.

Суддя Ю.В. Калашник