Рішення

від 06.04.2023 по справі 420/1975/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1975/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ТОВ Соліра до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ТОВ Соліра (далі позивач, Товариство) звернулось в суд з позовною заявою до ГУ ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби Одеській області №7925251/34738144 від 22 грудня 2022 р., №7925252/34738144 від 22 грудня 2022 р., №7925253/34738144 від 22 грудня 2022р., №7925254/34738144 від 22 грудня 2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати:

- податкову накладну №1 від 13 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА у день її подання 30 вересня 2022 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- податкову накладну №2 від 17 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА у день її подання 14 жовтня 2022 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- податкову накладну №5 від 21 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА у день її подання 14 жовтня 2022 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- податкову накладну №6 від 24 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА у день її подання 14 жовтня 2022 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що товариством на підставі договору було реалізовано ТОВ «АТ Каргіл» насіння ріпаку врожаю 2022 року який було поставлено в порядку та строки визначені договором. У зв`язку з цим були складені та відправлені на реєстрацію податкові накладні №1, №2, №5, №6 реєстрація яких була зупинена. Подані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних не були враховані і тому відмовлено у реєстрації. Такі рішення є протиправними оскільки позивач не допустив жодних порушень вимог податкового законодавства як при оформлені та виконанні угод з контрагентами так і при реєстрації податкових накладних. Просять задовольнити позовні вимоги повністю.

Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що зупинення реєстрацій ПН було обґрунтованим, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляютьс), та їх обсяг/постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивач не надав податковому органу документи, що стало підставою для відмови у їх реєстрації згідно п. 5 Порядку № 520. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ТОВ СОЛІРА зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.11.2006 року. Основним видом економічної діяльності є 46.21 оптова торгівля зерно, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

12 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА уклало з ПП «Дружба Народів» (далі- Постачальник) договір поставки сільськогосподарської продукції № 1209/1.

Пунктом 1.1 Договору №1209/1 визначено, що Постачальник зобов?язується поставити, а Товариство прийняти та оплатити товар українського походження ціна, найменування та строки поставки якого встановлюються в додаткових угодах до Договору №1209/1.

Згідно додаткових угод до вказаного Договору Постачальник на умовах СРТ (Інкотермс 2010) поставив позивачу насіння ріпаку врожаю 2022 року, що підтверджується видатковими накладними та розрахунковими документами.

У відповідності до підпунктом «б» пункту 187.1 статті 187 ПК України, Постачальник склав податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.

13 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА уклало договір поставки № 2100234660 з ТОВ «АТ Каргілл», відповідно до якого Товариство зобов?язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння ріпаку вищого та/або 1 класу урожаю 2022 року українського походження на умовах DAP (ІНКОТЕРМС 2020) - ТОВ «СП Рисойл Термінал» 68000, м. Чорноморськ, вул. Центральна, 20А у кількості 130 тон +- 5% за вибором покупця.

14 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА з ТО «АТ Каргілл» договір поставки №2100234661 насіння ріпаку на тих же умовах в кількості 130 тон., 16 вересня 2022 року договір поставки №2100235898 щодо поставки 420 тон насіння ріпаку вищого та/або 1 класу на тих же умовах.

Згідно з умовами вказаних договорів Покупець частково оплатив поставлений товар.

На виконання приписів підпунктом «б» пункту 187.1 статті 187 ПК України, ТОВ СОЛІРА складено та направлено на реєстрацію податкові накладні №1 від 13 вересня 2022 року, №2 від 17 вересня 2022 року, №5 від 21 вересня 2022 та №6 від 24 вересня 2022 року.

Реєстрація вказаних податковихнакладних була зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг/постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

18.12.2022 року Позивачем було направлено Повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних реєстрацію яких було зупинено.

Рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №7925251/34738144, №7925252/34738144, №7925253/34738144, №7925254/34738144 від 22 грудня 2022 року відмовлено в реєстрації ПН №1, №2, №5, №6 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, у відповідності до п.5 Порядку 520.

Вказані рішення Комісії були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, але 04.01.2023 року скарги залишено без задоволення.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовують Податковий кодекс України (далі - ПК України), постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова №1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. (далі ЄРПН)

Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

П. 5. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

П. 6. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.

Порядком №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Приймаючи рішення за результатами розгляду наданих позивачем документів, комісією регіонального рівня встановлено, що поданих документів недостатньо для реєстрації розрахунків коригування, а тому комісія прийняла рішення, що позивачем не подано документи передбачені п.5 Порядку №520.

Суд не погоджується з рішеннями комісії №7925251/34738144, №7925252/34738144, №7925253/34738144, №7925254/34738144 від 22 грудня 2022 року оскільки позивачем надано копії первинних документів які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, а саме: договори щодо придбання насіння ріпаку у контрагента ПП «Дружба народів», видаткові накладні по цим операціям та добротно-сальдові відомості про рух активів. По вказаним операціям видані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Щодо операції поставки позивачем насіння ріпака до ТОВ «АТ Каргілл» також надані договори поставки, видаткові накладні, розрахункові документи, документи щодо основних фондів, штатних працівників.

Зазначаючи в рішеннях про відмову у реєстрації РК про те, що позивачем надано копії документів які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію, відповідач не наводить жодних конкретних обставин та не вказуює яких саме із витребовуваних документів їм не надано, або чому надані у своїй сукупності не задовольняють вимоги податкового органу.

Суд зазначає, що контролюючий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної повинен не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.

В іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з причин ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Крім того, суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Суд наголошує, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Відповідачі у відзиві наголошують на тому, що підставою відмови у реєстрації ПН/РК стало те, що позивачем до податкового органу надано товаро транспортні накладні щодо перевезення товару ПП «Дружба народів» тільки на частину товару - 124 тони, в яких відсутня конкретизація пунктів навантаження, розвантаження та дати розвантаження.

Крім того, відповідачі зазначають, що ТОВ «Соліра» не надавалося повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма № 20-ОП) щодо складу за адресою м. Одеса. Не надані документи щодо якості товару при поставці ТОВ «Соліра» насіння ріпака до ТОВ «АТ Каргіл, документи про сплати позивачем оренди офісу, складські документи (інвентаризаційні описи) на склад за адресою вказаною в ТТН.

Суд не погоджується з тим, що ненадання вказаних відповідачами у відзиві документів має вплив на прийняття рішення про відмову у реєстрації податковї накладної виходячи з наступного.

По-перше, зазначені документи податковий орган не витребовував при зупиненні реєстрації податкових накладних, а лише зазначив про це у відзиві.

По-друге, суд вважає, що такі документи як повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма № 20-ОП), документи щодо якості товару, а особливо докази сплати позивачем за оренду офісного приміщення жодним чином не свідчать про нереальність господарської операції, про відсутність руху активів на етапі вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

По-третє, вищезазначені обґрунтування відповідачів дають підстави зазначити про те, що фактично податковий орган етап реєстрації податкової накладної платником податку використовує для проведення на позапланової невиїздної документальної перевірки.

Суд зазначає, що для отримання додаткової інформації чи інших конкретних документів, крім наданих платником податків, податковий орган не позбавлений можливості їх витребувавання зазначивши конкретно які потрібні документи чи пояснення надати та відносно яких обставин господарської операції. Не отримуючи запиту про надання конкретних документів, платник податків діє на власний розсуд і направляє до Комісії ті документи які вважає за потрібне, а тому стверджувати після цього, що він надав не всі документи є необгрунтованим та протиправним.

Позиція відповідачів щодо необхідності надання позивачем всіх документів є неприйнятною, виходячи із вищенаведених судом обгрунтувань, щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

Щодо надання позивачем ТТН на перевезення товару у кількості меншій ніж поставлено, суд також відхиляє такі обґрунтування відповідачів, оскільки позивачем як у позовній заяві, так і в поясненнях наданих до Комісії після зупинення реєстрації ПН наголошувалось на особливостях умов поставки товару відображених у договорах, а саме СРТ (ІНКОТЕРМС 2010) та DAP (ІНКОТЕРМС 2010).

Крім того, суд зазначає, що недоліки у ТТН жодним чином не впливають на реальність господарської операції та обов`язок платника податків видати податкову накладну за її наслідками.

Підсумовуючи суд зазначає, що вищенаведені обґрунтування дають підстави визнати, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам зазначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, оскільки не є такими, що прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а надані ним документи та пояснення є достатніми для реєстрації.

Суд вважає, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на її реєстрацію належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятого ними рішення, а тому їх дії є протиправними, а прийняте рішення підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат позивач надав договір про надання правової допомоги, платіжне доручення про оплату послуг та ордер.

Вартість наданих послуг склала 20 000,00 грн.

Проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співставивши наведені сторонами аргументи із категорією цієї справи, суд зазначає про неспівмірность розміру витрат зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Предметом оскарження у цій справі були рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, що свідчить про її нескладність, оскільки по цій категорії склалась стала судова практика на рівні ВС КАС, а тому обсяг виконаної роботи є невеликим та нескладним. До того ж, оскаржувані рішення мають одну і ту ж підставу прийняття, тобто не потребували детального опрацювання кожне окремо, що також свідчить про нескладність цього спору.

З огляду на викладене, суд вважає співмірним розміром зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг суму витрат у розмірі 5000,00 грн.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача. Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ТОВ СОЛІРА задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області №7925251/34738144 від 22 грудня 2022 р., №7925252/34738144 від 22 грудня 2022 р., №7925253/34738144 від 22 грудня 2022 р., №7925254/34738144 від 22 грудня 2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати:

- податкову накладну №1 від 13 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА у день її подання 30 вересня 2022 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- податкову накладну №2 від 17 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА у день її подання 14 жовтня 2022 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- податкову накладну №5 від 21 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА у день її подання 14 жовтня 2022 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- податкову накладну №6 від 24 вересня 2022 року ТОВ СОЛІРА у день її подання 14 жовтня 2022 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь ТОВ СОЛІРА (ЄДРПОУ34738144, 66502, Одеська область, Любашівський район, смт. Любьашівка, вул.. Ватутіна, буд. 12) судовий збір в сумі 10736,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов