Рішення

від 07.04.2023 по справі 420/7440/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7440/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ КАРГО» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛБВ КАРГО» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200108/2 від 07.03.2022 року;

визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200105/2 від 26.02.2022 року;

стягнути з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ Карго» судові витрати понесені по даній справі.

Позов мотивовано тим, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано основний метод - за ціною договору. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначення митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 30.05.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

Згідно з поданим відповідачем відзивом відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень посилається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких обставин та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано відмову. Відповідач вказує, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультацій з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведених обставин відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛБВ КАРГО» укладено Контракт №G8 від 03 вересня 2021 року з фірмою YIWU HONG CHEN IMP.EXP.CO.LTD.

Відповідно до розділу 1 Контракту фірма YIWU HONG CHEN IMP. EXP.CO.LTD продає Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛБВ КАРГО» товар, в кількості і номенклатурі, що вказана в специфікації до Контракту.

Відповідно до Розділу 5 Контракту продавець відвантажує товари по Контракту на умовах СРТ-Одесса, Україна, згідно міжнародних правил Інкотермс.

Після підписання сторонами вказаного Контракту продавець поставляв покупцю товар на умовах, передбачених Контрактом.

Покупцем було подано митні декларації № UA500500/2022/006849, в який було зазначено вартість товару 3841,82 доларів США, та № UA500500/2022/006728, в якій було зазначено вартість товару 6943,99 доларів США.

Вартість товару встановлена Контрактом, підписаним сторонами. Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження митної вартості товару позивачем надано документи за кожною митною декларацією.

Так, за митною декларацією № UA500500/2022/006728 надано: сертифікат якості №96/80 від 06.01.2022 року; пакувальний лист №270/2 від 03.09.2021 року; пакувальний лист №270/2-1 від 06.01.2022 року; рахунок-фактура №270/1 від 03.09.2021 року; рахунок-фактура №270/1-1 від 06.01.2022 року; коносамент №SHODS21786088 від 03.10.2021 року; автотранспортна накладна №260702 від 28.12.2021 року; декларація про походження товару №270/1-1 від 06.01.2022 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500500/2022/000750 від 11.01.2022 року; рішення про визначення коду згідно УКТЗЕД №КТ-UA500500-0015-2022 від 16.02.2022 року; висновок за результатом дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600-0027 від 28.01.2022 року; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000018 від 11.01.2022 року; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №G8 від 03.09.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 03.09.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 06.01.2022 року; додаткова угода №1 від 06.01.2022 року; договір про надання послуг митного брокера №08.01.2020 від 08.01.2020 року; висновок експерта 20-119/12-20 від 28.12.2021 року; заява на фізичний огляд №05.01.22/1 від 05.01.2022 року; лист від відправника №87/36-1 від 06.01.2022 року; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №7.10-28.5-02/0597 від 28.12.2021 року; акт невідповідності №10.01.21/2 від 10.01.2022; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500500/2022/06728/2 від 23.02.2022 року.

За митною декларацією № UA500500/2022/006849 надано: сертифікат якості №96/81 від 06.01.2022 року; пакувальний лист №270/4 від 04.09.2021 року; пакувальний лист №270/4-1 від 29.12.2021 року; пакувальний лист №270/1-2 від 06.01.2022 року; рахунок-фактура №270/3 від 04.09.2021 року; рахунок-фактура №270/3-1 від 06.01.2022 року; коносамент №SHODS21786083 від 03.10.2021 року; автотранспортна накладна №260701 від 23.12.2021 року; декларація про походження товару №270/3-1 від 06.01.2022 року; рішення про визначення коду згідно УКТЗЕД №КТ-UA500500-0016-2022 від 16.02.2022 року; висновок за результатом дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600-0061 від 15.02.2022 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.01.2022 року; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №G8 від 03.09.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 03.09.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 06.01.2022 року; додаткова угода №1 від 06.01.2022 року; договір про надання послуг митного брокера №08.01.2020 від 08.01.2020 року; інші некласифіковані документи №87/36-1 від 06.01.2022 року; висновок експерта 20-118/12-20 від 28.12.2021 року; заява на фізичний огляд №05.01.22 від 05.01.2022 року; лист від відправника №831 від 29.12.2021 року; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №7.10-28.5-02/0596 від 28.12.2021 року; акт невідповідності №10.01.21/1 від 10.01.2022; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500500/2022/06849/2 від 28.02.2022 року.

Одеською митницею були прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200108/2 від 07.03.2022 року, №UA500500/2022/200105/2 від 26.02.2022 року.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200108/2 від 07.03.2022 року відповідачем було встановлено наявність розбіжностей у наданих декларантом документах (п.33):

1) відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) відповідно до ч. 10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів; у наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) висновок експерта від 28.12.2021 № 20-118/12-2021 містить посилання на інвойс від 04.09.2021 № 270/3, у якому відповідно до листа продавця від 06.01.2022 № 87/36-1 були допущенні помилки;

5) наявність листа (заяви) відправника чи одержувача вантажу про зміни (уточнення) даних щодо кількості, ваги або вартості товарів.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200105/2 від 26.02.2022 року відповідачем було встановлено наявність розбіжностей у наданих декларантом документах (п.33):

1) відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) відповідно до ч. 10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів; У наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів:- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) у наданій Специфікації від 06.01.2022 № 1 до додаткової угоди від 06.01:2022 № 1 відсутні підписи сторін договору;

5) висновок експерта від 28.12.2021 № 20-119/12-2021 містить посилання на інвойс від 03.09.2021 № 270/1, у якому відповідно до листа продавця від 06.01.2022 № 87/36-1 були допущенні помилки;

6) наявність листа (заяви) відправника чи одержувача вантажу про зміни (уточнення) даних щодо кількості, ваги або вартості товарів.

Не погоджуючись з рішеннями Одеської митниці, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Натомість, у п.33 оскаржуваних рішень, в якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митні декларації, в порівняння з якими співставлялась вартість товару. Визначити, який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною декларацією, та на підставі яких документів визначалась вартість товару, не є можливим.

В оскаржуваних рішеннях митним органом також зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, проте суд не може перевірити ці дані за відсутності такої інформації в поданих доказах.

Згідно приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання контролюючого органу у рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних АСМО Інспектор, ЄАІС Держмитслужби України не заслуговують на увагу суду, оскільки означені відомості у жодному разі не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів, у разі наявності у декларанта всіх необхідних документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

До того ж, слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію, а також в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів та інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, а тому така інформаційна база не містить усіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховним Судом неодноразово акцентовано увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Щодо тверджень відповідача в обох оскаржуваних рішеннях про те, що в наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає наступне.

Поставка товарів здійснювалася на підставі Контракту №G8 від 03 вересня 2021 року, відповідно до пункту 2 якого пакування товару входить до інвойсної вартості товару. Оскільки за умовами Контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, то згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не потребують окремого документального підтвердження, а тому посилання відповідача на необхідність відокремлення вартості пакування від вартості товару для правильного визначення митної вартості ввезеного позивачем товару є безпідставними.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 520/10709/18.

Відповідач, ухвалюючи оскаржувані акти індивідуальної дії, не взяв до уваги умов поставки СРТ за контрактом та тлумачення поняття CPT у відповідності до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс. Отже, за умовами поставки CPT пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а надані позивачем документи підтверджують той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки товару, і окремо ця вартість не визначається, а тому є безпідставним послання відповідача на те, що неможливість відокремлення вартості упаковки від вартості товару впливає на митну вартість ввезеного позивачем товару.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №420/2315/19.

Щодо тверджень відповідача в обох оскаржуваних рішеннях про те, що в наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає наступне.

Згідно наданих до митного органу документів поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, згідно з Інкотермс 2010.

Умови поставки CPT Інкотермс 2010 (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар, випущений в митний режим експорту, названий перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Умовами поставки CPT Інкотермс 2010 не передбачено обов`язку покупця здійснювати страхування товару. Термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення. Таким чином, за правилами поставки на умовах СРТ-Одеса, витрати на доставку товару на територію України покладаються на Продавця та відповідно у Позивача були відсутні будь-які зобов`язання щодо страхування товару та, відповідно, відсутні зобов`язання щодо підтвердження вартості страхування товару.

Щодо тверджень відповідача в обох оскаржуваних рішеннях про те, що в наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість перевезення оцінюваних товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Сторонами погоджені умов поставки згідно міжнародних правил Інкотермс 2010 CPT-Одеса. Пунктом 9.3. розділу 9 правил «ІНКОТЕРМС» в частині груп С (до якої віднесено умови поставки CPT: фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) передбачено, що "C"-терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тобто, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення (теж саме стосується і пакування). Тому, беручи до уваги ту обставину, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CPT, в даному випадку Позивач не повинен нести витрати на транспортування вантажу до порту Одеса. Тому суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість транспортування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Тобто, доводи митного органу відносно того, що позивачем не надані документи на підтвердження витрат, пов`язаних із транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та зазначених у Контракті умовах поставки згідно правил «ІНКОТЕРМС».

Твердження відповідача у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200105/2 від 26.02.2022 року, що у наданій Специфікації від 06.01.2022 №1 до Додаткової угоди від 06.01.2022 №1 відсутні підписи сторін Договору спростовується наявністю в матеріалах справи підписаної Специфікації № 1 від 06.01.2022 до Додаткової угоди №1від 06.01.2022. При цьому, вказана Специфікація викладена на двох аркушах, і підписи обох сторін містяться на другому аркуші наприкінці реквізитів сторін (а.с.92-93).

Щодо тверджень відповідача в обох оскаржуваних рішеннях про те, що Висновок експерта від 28.12.2021 № 20-119/12-2021 містить посилання на інвойс від 03.09.2021 № 270/1, в якому відповідно до листа продавця від 06.01.2022 № 87/36-1 були допущенні помилки та, що висновок експерта від 28.12.2021 № 20-118/12-2021 містить посилання на інвойс від 04.09.2021 № 270/3, в якому відповідно до листа продавця від 06.01.2022 № 87/36-1 були допущенні помилки, суд зазначає таке.

Судом з`ясовано, що висновки експертів містять в собі посилання на інвойси від 03.09.2021 №270/1 та від 04.09.2021 №270/3, в яких у подальшому були виправлені помилки, проте посилання на номера інвойсів не змінюють суті висновків експертів. Якщо дослідити зміст висновків, то вбачається, що в них наводиться актуальна ринкова ціна товарів, митна вартість яких потребувала підтвердження, а ґрунтуються таки висновки на дослідженні ринку товарів з відповідними посиланнями на інформаційні джерела. Крім того, митним органом не вказано, яким чином посилання на зазначені інвойси вплинули на суть та достовірність висновків експертів. Отже, таке твердження митного органу є необґрунтованим та не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо тверджень відповідача в обох оскаржуваних рішеннях про наявність листа (заяви) відправника чи одержувача вантажу про зміни (уточнення) даних щодо кількості, ваги або вартості товарів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що при коригуванні документів з ініціативи позивача, було збільшено загальну митну вартість у скоригованих документах, у порівнянні з первісними. Відповідно, позивач сплатив більші митні платежі, ніж сплачував би до уточнення документів. У відкоригованих документах містяться об`єктивні дані щодо кількості, ваги, вартості товарів. Доказів того, що подані декларантом відкориговані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідач суду не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митними деклараціями, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які не містять розбіжностей, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п.п.2,4 ч.2 ст.55 МК України.

Отже, суд вважає, що ТОВ «ЛБВ КАРГО» з метою підтвердження митної вартості товару до Одеської митниці надано документи, які містять необхідну інформацію про товар та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ЛБВ КАРГО», та відповідно наявності підстав для їх задоволення.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України, зокрема, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ КАРГО» (адреса: вул. Велика Васильківська, 114, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42435771) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200108/2 від 07.03.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200105/2 від 26.02.2022 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ КАРГО» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів