Рішення

від 30.10.2007 по справі 11/2267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2267

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" жовтня 2007 р.                                                     Справа № 11/2267

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Маріщенко Л.О.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Черниш О.М. - дов. №1 від 30.04.2007р.

від відповідача не з'явився

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Лідер - Продукт" (м. Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія "Велес" (смт. Любар)

про стягнення 9253,90 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованостіза поставлений товар на загальну суму 9253,90 грн. (а.с.2-4)

26.09.2007р. та 30.10.2007р. позивачем подано заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до останньої сума заборгованості становить 4253,90 грн. в зв'язку з частковою проплатою відповідача. (а.с.23,45)

Оскільки дані заяви не суперечить вимогам ст.22 ГПК України справа вирішується в межах уточнених позовних вимог.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву не надав, хочу був повідомлений належним чином.

За таких обставин, відповідно до ст.75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №108. (а.с. 11).

Відповідно до п.1.1 Договору, позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти товар в асортименті, кількості та по ціні, згідно накладних і оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно до п.2.1 Договору зобов'язання сторін по постачанню товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення відповідача, в якому вказується: кількість, вид, якість товару, його ціна, термін і місце постачання, а також умови оплати.

Відповідно п. 3.1 Договору розрахунки з позивачем здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позивача з зазначенням номера і дати видаткової накладної, в протилежному випадку погашається заборгованість по першій неоплаченій накладній.

п.3.3 Договору визначено, що термін відстрочки платежу за товар поставлений відповідачу на підставі цього Договору становить 5 календарних днів від дати поставки товару відповідачу по кожній окремій накладній.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач в період з 09.07.2007р. по 19.07.2007р.  поставив товар, за який відповідач був зобов'язаний перерахувати грошові кошти в сумі 7325,76 грн.

Відповідач повернув частину поставленого йому товару на підставі видаткової накладної №БР17-00902 від 09.07.2007р. на суму 24,76 грн. (а.с.22)

Як вбачається з позовної заяви відповідач провів частковий розрахунок перерахувавши на поточний рахунок позивача 2912,21 грн.

Однак, частина даної проплати в сумі 2465,95 грн. була зарахована позивачем за попередню заборгованість, що відповідає п.3.1 Договору.

Згідно з п.6.2 Договору у випадку порушення умов термінів оплати або постачання по даному Договору, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу та штраф в розмірі 15% від суми боргу.

Відповідно п.6.8 Договору у випадку порушення відповідачем строку оплати товару, що встановлений п.3.3 даного Договору він зобов'язаний сплатити позивачу плату за користування чужими грошовими коштами 20% від суми простроченого платежу.

Керуючись п.6.2 Договору позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 1028,21 грн., п.6.8 плату за користування чужими грошовими коштами 1370,95 грн.

В судовому засіданні від 30.10.2007р. представником позивача подано клопотання, згідно якого уточнено позовні вимоги. Позивач просить стягнути з відповідача 4253,90 грн. в зв'язку з частковою проплатою відповідачем в сумі 5000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 30.08.2007р. та 12.10.2007р.

Відповідач позов  по суті заявлених позовних вимог не заперечив, письмового відзиву та доказів сплати заборгованості не надав.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представника позивача, господарський суд позовні вимоги задовольняє частково, враховуючи наступне.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, факт виконання позивачем  належним чином своїх зобов'язань перед відповідачем підтверджується  видатковими накладними (а.с.12-20) та частковими оплатами, які здійснювались відповідачем.

Однак, відповідач свої зобов'язання  виконував неналежним чином, що призвело до утворення боргу, який за станом на  06.08.07 становив 9253,90 грн.

Відповідно до заяви позивача про уточнення позовних вимог від 30.10.2007р., позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, в зв'язку з частковою проплатою відповідачем.

Даний розрахунок був проведений після подання позивачем заяви до господарського суду.

За приписом п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Керуючись п.1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження в частині стягнення 5000,00 грн. основної заборгованості.

Керуючись п.6.2, 6.8 Договору позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 15% в сумі 1028,21 грн. та 20% за користування чужими грошовими коштами в сумі 1370,95 грн.

Дослідивши матеріали справи господарський суд погоджується з розрахунками позивача в нарахуванні штрафу на 1028,21 грн., однак нарахування позивачем 20% за користування чужими грошовими коштами є помилковими.

Відповідно до п.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. (стаття 536 цього кодексу).

Згідно п.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторони передбачили договором плату у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Однак в випадку нарахування 20% від суми і, не врахувавши періоду прострочення це буде неустойкою, а саме штрафом (ст.549 ЦК України), що вже було передбачено сторонами в п.6.2 Договору та нараховано відповідно до розрахунку ціни позову.

За приписом п.4 ст.232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Таким чином, нарахування позивачем 20% за користування чужими грошима від суми заборгованості є неправомірним, оскільки не враховувався період користування та не погоджувався сторонами в договорі.

Заборгованість  відповідача на день вирішення спору становить 2882,95 грн., яка є обґрунтованою, такою, що підтверджується належними доказами і підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позов  підлягає задоволенню в сумі 2882,95 грн. В частині 5000,00 грн. господарський суд припиняє провадження за п.1-1 ст.80 ГПК України, в частині стягнення 1370,95 грн. відмовляє.  

Згідно зі ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.525, 526 ЦК України та ст.ст.22, 33, 49, 69, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Велес", 13100, смт.Любар, вул.Леніна 17, код 31884855

    на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Лідер-Продукт", 10001, м.Житомир, вул.Ватутіна, 188, код. 33644213

- 1854,74 грн. - основної заборгованості;

- 1028,21 грн. - штраф;

- 86,89 грн. - державного мита;

- 100,52 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В частині стягнення 5000,00 грн. припинити провадження.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення.    

Суддя                                                                       Маріщенко Л.О.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу

3 - позивачу