Постанова

від 07.04.2023 по справі 280/3639/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 280/3639/20

касаційне провадження № К/9901/4542/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року (головуючий суддя - Прасов О.О.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді - Чабаненко С.В., Юрко І.В.)

у справі № 280/3639/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобудімпорт»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплобудімпорт» (далі - ТОВ «Теплобудімпорт»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області; відповідач; контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області (далі - Комісія) від 25 травня 2020 року № 24574 про відповідність ТОВ «Теплобудімпорт» критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати контролюючий орган виключити позивача з переліку ризикових платників податку.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 06 липня 2020 року позов задовольнив у повному обсязі.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 01 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на недоведеності позивачем у розглядуваній ситуації наявності причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям Комісією оскаржуваного рішення та будь-якими негативними наслідками для ТОВ «Теплобудімпорт», які стосуються його діяльності.

Верховний Суд ухвалою від 30 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що 04 лютого 2020 року контролюючим органом прийнято рішення № 8570 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме - платником податку та/або його контрагентами згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбання.

15 травня 2020 року ТОВ «Теплобудімпорт» подано повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо його невідповідності Критеріям ризиковості платника податку. Також 15 травня 2020 року позивачем скеровано на адресу відповідача заяву № 84 про необхідність виключення його з Реєстру ризикових платників податку на додану вартість.

25 травня 2020 року, з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій відповідних документів, Комісією прийнято рішення № 24574 про відповідність ТОВ «Теплобудімпорт» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Зокрема, Порядком № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, згідно з яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме - «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, Порядок № 1165, чинний на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20.

Натомість посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 19 травня 2020 року у справі № 160/10287/19, від 12 листопада 2020 року у справі № 240/3906/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 520/5692/19, від 21 серпня 2020 року у справі № 520/6051/19, від 29 вересня 2020 року у справі № 440/1385/19, є безпідставним, оскільки стосується застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зокрема, в судовому порядку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до пункту 8 яких таким критерієм є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пунктом 8 додатка № 1 до Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, ГУ ДПС у Запорізькій області на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення не надано податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено в судовому процесі відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією рішення від 25 травня 2020 року № 24574 та чи існувала взагалі.

Крім того, контролюючим органом не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 при прийнятті Комісією рішення від 25 травня 2020 року № 24574.

Водночас, позивачем після прийняття ГУ ДПС у Запорізькій області рішення від 04 лютого 2020 року № 8570 скеровано на його адресу пояснення та копії первинних документів, які, як з`ясовано судовими інстанціями, спростовують твердження відповідача про відповідність ТОВ «Теплобудімпорт» критеріям ризиковості платника податку.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова