Рішення

від 07.04.2023 по справі 589/1250/23

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/1250/23

Провадження № 2-о/589/39/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О. В.,

з участю секретаря судового засідання Антошко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шосткинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)

- про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер на тимчасово окупованій території України, а саме: в м. Ялта Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування заяви вказує, що ОСОБА_2 за життя заповідав все своє майно їй, після його смерті відкрилася спадщина, для оформлення якої необхідно підтвердити факт смерті ОСОБА_2 , однак у проведенні державної реєстрації смерті відділом РАЦС відмовлено, оскільки останній помер на тимчасово окупованій території України. Врегулювати дане питання в позасудовому порядку неможливо.

Заявник в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, заяву підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Ялтинським міським відділом записів актів громадянського стану Департаменту записів актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, вбачається, що « ОСОБА_3 » (на рос., мовою оригіналу), ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ялта Республіки Крим. (а.с.6)

Вказане зазначене і в медичному свідоцтві про смерть (а.с. 7)

Після його смерті відкрилась спадщина. За життя - 03.02.2011 - ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповідав все своє майно ОСОБА_1 ( а.с.5)

Заявниця зазначає, що для прийняття спадщини та оформлення спадкових прав необхідно встановити факт смерті спадкодавця.

25 лютого 2023 року Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки для підтвердження факту смерті пред`явлено документ, який виданий на території, де органи державної реєстрації України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Статтею 1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Частинами 2, 3, 4 статті 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно якого вся територія Автономної Республіки Крим перебуває в тимчасовій окупації російською федерацією з 20.02.2014.

Таким чином, будь-яке свідоцтво про смерть особи, видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, є недійсним та не створює правових наслідків.

Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про смерть особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Згідно висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини зокрема,«Loizidouv.Turkey», «Cyprusv.Turkey»),а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republico f Moldova and Russia», «Ila§cu and Othersv.Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case),ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для державної реєстрації його смерті, що в подальшому дозволить реалізувати свої спадкові права згідно з законодавством України, суд вважає за необхідне, встановити факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, уродженець с. Н.Озерна Щигровського району Курської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук