Ухвала

від 03.04.2023 по справі 202/6022/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/6022/23

Провадження № 1-кс/202/2666/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

03 квітня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023040000000312 від 30.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 30.03.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

31.03.2023 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023040000000312 від 30.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 31.03.2023 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 30.03.2023 о 17:00, водій ОСОБА_4 , 1986 р.н., керуючи вантажним автомобілем «SCANIA», р.н НОМЕР_1 , рухаючись по автошляху т0412, м. Кам`янське, допустив зіткнення з задньою частиною попутного автомобіля «М 21412» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , 1942 р.н., який зупинився в правій смузі для руху попереду вантажного автомобіля. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_6 , 1942 р.н., від отриманих травм загинув на місці. Пасажир автомобіля «М 21412» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 , 1947 р.н., госпіталізована до лікарні (попередньо перелом кісток тазу).

За даним фактом 30.03.2023 року слідчими СУ ГУНП в Дніпропетровській області відомості про дане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000312 з правовою кваліфікацією ч.2 ст. 286 КК України.

30 березня 2023 року старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_8 , в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «М 21412» р.н. НОМЕР_2 , який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, було оглянуто та вилучено.

Автомобіль «М 21412» р.н. НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 видане 11.04.2001 Дніпропетровським МРЕВ №1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області належить на праві власності ОСОБА_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 вилучено та доставлено для зберігання на територію СТО «Автопорт», що за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.. Набережна, 63.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 30.01.2023 року вищевказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, завчасно надав заяву у якій просив розглянути дане клопотання без його участі.

В силу вимог ст. 172 КПК України, слідчий суддя доходить до висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність учасників провадження, оскільки їх неявка не є перешкодою у розгляді.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.

Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.

Виходячи з норм ч.1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речового доказу) виникає ризик його знищення або переховування, тощо.

З метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.

Наведене зумовило прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає собою тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, з метою запобігання приховування або знищення речового доказу автомобіля «М 21412» р.н. НОМЕР_2 чи слідів залишених на ньому, шляхом приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та для забезпечення проведення необхідних оглядів за участі відповідних спеціалістів, призначення в подальшому експертиз, зокрема експертизи технічного стану транспортного засобу, судової транспортно-трасологічної експертизи, судової авто технічної експертизи, слідчий суддя доходить висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 30.03.2023 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «М 21412» р.н. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 видане 11.04.2001 Дніпропетровським МРЕВ №1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області належить на праві власності ОСОБА_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1